
- •Курс лекцій «Основи охорони праці»
- •Лекція 1-2
- •Охорона праці – предмет, завдання, складові частини, основні терміни
- •1.1. Поняття і предмет охорони праці.
- •1.2. Стан охорони праці, травматизму та професійної захворюваності в Україні та інших країнах.
- •1.3.Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.4. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •1.5. Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці» як навчальної дисципліни
- •I. Правовi та органiзацiйнi аспекти охорони праці (законодавство з охорони праці).
- •II. Виробнича санiтарiя або гігієна праці:
- •III. Технiка безпеки:
- •IV. Пожежна безпека.
- •1.6. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2.1. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці
- •2.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці;
- •Нормативно-правові акти з охорони праці
- •3.1. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Нпаоп (скорочена назва) – а.Аа - б.Бб – вв
- •3.2. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •Державне управління охороною праці. Повноваження Держгірпромнагляду (Держнаглядохоронпраці).
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •5.1. Державний нагляд
- •5.2.Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.
- •Види контролю за станом охорони праці.
- •Служба охорони праці підприємства, організації
- •Основні повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •Загальні гарантії прав працівників з охорони праці Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи;
- •Обов’язки роботодавця з організації охорони праці на підприємстві
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •Відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •Фінансування охорони праці
- •Навчання з питань охорони праці
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Основні причини виробничого травматизму
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •Відшкодування шкоди у разі погіршення здоров’я працівників або у разі їх смерті. Фонд соцстрахування від нещасних випадків.
- •Лекція 3
- •II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
- •Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя
- •Основи фізіології ручної та розумової праці
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Мікроклімат виробничого середовища
- •Нормування метеорологічних умов
- •Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •Загальні заходи з нормалізації мікроклімату
- •Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від дії шкідливих речовин
- •Призначення та класифікація систем вентиляції
- •Природна вентиляція. Способи організації
- •Механічна вентиляція. Види механічної вентиляції
- •Основні фізичні характеристики шуму
- •Звукова потужність джерела w, Вт визначається загальною кількістю звукової енергії, яка випромінюється джерелом шуму в навколишній простір за одиницю часу
- •Дія шуму на організм людини Шум на виробництві та в побуті негативно впливає на організм людини:
- •Гігієнічні характеристики та нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості і напруженості
- •Методи та засоби захисту від дії шуму
- •Вплив вібрації на працюючих. Нормування та захист від вібрації
- •Нормування іонізуючого випромінювання
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •Емп штучного (антропогенного) випромінювання це:
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •Лекція 5
- •Освітлення приміщень
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Основні вимоги до виробничого освітлення. Види освітлення.
- •Виробниче освітлення. Нормування та забезпечення
- •Природне освітлення. Нормування. Розрахунок
- •Штучне освітлення. Розрахунок штучного освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Лампи розжарювання
- •Лекція 6
- •Техніка безпеки. Основи електробезпеки
- •Дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •Класифікація приміщень за електричною небезпекою
- •Двохфазне та однофазне включення в електричну мережу
- •Д а в с вофазне (двополюсне) ввімкнення людини в мережу
- •О с в а 0 с в а днофазне ввімкнення людини в мережу
- •Причини електротравм. Заходи першої допомоги під час ураження електричним струмом
- •Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи (ізоляція, огородження, мала напруга, сигналізація)
- •Технічні засоби безпеки електроустановок за аварійних режимів роботи (захисне заземлення, занулення. Принцип захисту)
- •Захисне заземлення. Послідовність розрахунку
- •Засоби захисту, які використовуються в електричних установках
- •Лекція 7-8
- •Теоретичні основи процесу горіння
- •Показники пожежо-, вибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •Горючі рідини
- •Тверді речовини та матеріали
- •2. Калориметричний. Цей спосіб полягає в тому, що зразок поміщають в калориметр, нагрівають його, і складають тепловий баланс і підраховують коефіцієнт загоряння зразка к.
- •Пожежо - та вибухонебезпечний пил
- •Небезпечні фактори пожежі. Причини пожеж.
- •Основні причини виникнення пожеж та вибухів
- •Причини електричного характеру
- •Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •По пилу – 20, 21, 22.
- •Вогнестійкість будівель та споруд
- •Система попередження пожеж
- •Система протипожежного захисту
- •Організаційно-технічні заходи пожежозахисту
- •Засоби та способи пожежогасіння
- •Первинні засоби пожежогасіння
- •Спринклерні та дренчерні установки
- •Протипожежне водопостачання
- •Види пожежної охорони
- •Державний пожежний нагляд. Повноваження державного пожежного інспектора
- •Обов’язки роботодавця щодо забезпечення пожежної безпеки.
Лекція 6
|
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Електробезпека. Дія електричного струму на організм людини. Основні фактори, які впливають на наслідок ураження електрострумом. Схеми включення людини в електромережу. Захисні заходи і засоби. Надання першої допомоги.
|
2.0 |
- |
Техніка безпеки. Основи електробезпеки
Значне використання електроенергії у всіх галузях народного господарства, в побуті, медицині тощо, зумовлене розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Найбільше смертельних випадків ураження електричним струмом відбувається в електричних установках напругою до U<1000 В. Тому електричній безпеці необхідно приділяти велику увагу.
Електробезпека – система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Електротравма – це травма викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види:
- електричні травми, що спричинені протіканням струму через тіло людини;
- електричні травми, поява яких не пов’язана з проходженням струму через тіло людини.
Ураження людини у другому випадку пов’язане з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, механічними ушкодженнями.
Електротравматизм – це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.
Дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм
Протікаючи через тіло людини, електричний струм спричиняє термічну, електролітичну, механічну (динамічну), біологічну дію.
Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом властивим лише живій тканині.
Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нервів, серця, мозку і інших органів, що спричиняють незворотні явища (функціональні зміни).
Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини на складові, зокрема, що супроводжується значним порушенням їх фізико-хімічного складу.
Механічна (динамічна) дія – це розшарування, розрив та інші механічні ушкодження тканин організму, зокрема, м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої тканинної рідини та крові.
Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і тісно пов’язані з його життєвими функціями.
Подразнююча дія струму може бути прямою і рефлекторною.
Види електричних травм
Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводить до електричних травм, які умовно поділяються на два види:
- місцеві електричні травми, котрі означають місцеве ураження організму;
- загальні електричні травми (електричні удари), коли ушкоджується (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення норм діяльності життєво важливих органів та систем.
За статистичними даними орієнтовний розподіл НВ внаслідок дії електричного струму має такий вигляд:
- місцеві електричні травми – 20 %;
- загальні електричні травми (електричні удари) – 25 %;
- змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та електричні удари) – 55 %.
Місцеві електричні травми
Місцеві електричні травми – це чітко виявлені порушення щільності тканин тіла, зокрема кісток, спричинені дією електричного струму або електричної дуги. Місцеві електричні травми виліковуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає.
Характерні місцеві електричні травми - електричні опіки, електричні мітки або знаки, металізація шкіри, електроофтальмія, механічні пошкодження.
Електричні опіки – це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів. Опіки бувають трьох видів:
- струмові, коли струм протікає через тіло людини;
- дугові, які виникають під дією електричної дуги (температура 3500-15000 оС);
- змішані (90 % зі смертельним наслідком).
Невеликі опіки - I, II ступінь; значні III, IV ступінь.
Електричні мітки або знаки – це ущільнення на шкірі людини овальної або круглої форми діаметром 1-5 мм сірого або блідо-жовтого кольору. Є дві точки: вхід і вихід струму. Електричні знаки безболісні і з часом виліковуються.
Електрометалізація шкіри – проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією електричної дуги. Уражена ділянка тіла має жорстку поверхню. Металізація шкіри спостерігається у 10 % потерпілих від дії електричного струму.
Електроофтальмія – це запалення зовнішніх оболонок очей внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричної дуги, яке розвивається через 4-8 годин після ультрафіолетового опромінення. При цьому спостерігається сльозовиділення, різкий біль в очах. Виліковується через декілька днів.
Механічні ушкодження – судомне скорочення м’язів людини під дією електричного струму. Внаслідок цього можуть відбуватися розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервової тканини і навіть переломи кісток, вивихи суглобів.
Механічні ушкодження мають місце під час роботи в установках з напругою до U<1000 В при тривалому перебуванні під напругою.
Загальні електричні травми
Електричний удар (загальні електричні травми) – це збудження живих тканим організму електричним струмом, що супроводжується судомним скорочення м’язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця.
Залежно від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на п’ять ступенів:
- судомні, ледь відчутні скорочення м’язів;
- судомні скорочення м’язів, що супроводжуються сильним болем, що ледь переноситься без втрати свідомості (звернутися до лікаря);
- судомне скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;
- судомне скорочення м’язів з втратою свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або одного і другого разом);
- клінічна смерть, тобто відсутність дихання та кровообігу, триває у здорової молодої людини 5-7 хвилин мозок може функціювати на протязі цього часу без кисню. Надалі клітини кори головного мозку починають розкладатися.
Клінічна “уявна” смерть – це перехідний процес від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця та легенів.
Біологічна (дійсна) смерть – незворотне явище. Стадію біологічної смерті може визначити тільки лікар і вона наступає після клінічної смерті.
Причини смертельних випадків від дії електричного струму
Причинами смерті від дії електричного струму можуть бути: припинення роботи серця; зупинка (параліч) дихання; електричний шок. Можлива дія одночасно двох або трьох причин.
Припинення серцевої діяльності від дії електричного струму найбільш небезпечна. Вплив струму на м’яз серця може бути прямим, коли струм протікає безпосередньо в області серця, і рефлекторним, тобто через центральну нервову систему, коли шлях струму лежить поза цією областю. В обох випадках може статися зупинення серця або його фібриляція.
Фібриляція серця – це хаотичний рух серцевих м’язів (фібрил) при яких серце не в стані рухати кров по судинах.
Припинення дихання відбувається внаслідок безпосереднього впливу струму на м’язи грудної клітки, що беруть участь у диханні. Людина відчуває утруднене дихання вже при дії струму 20-25 мА частотою f = 50 Гц. За тривалої дії струму настає асфіксія (нестача кисню та надлишок СО2).
Електричний шок – своєрідна важка нервова рефлекторна реакція організму на ураження електричним струмом (розлади кровообігу, дихання, обміну речовин). Електричний шок умовно поділяється на три стадії: стадія збудження; гальмування або затухання всіх життєво важливих функцій; вихід із шокового стану або загибель.
Шоковий стан триває від декількох десятків хвилин до діб. Після цього може настати загибель людини внаслідок повного згасання життєвого важливих функцій, або одужання внаслідок своєчасного активного лікарського втручання.