- •Предмет, завдання та функції економіки природокористування.
- •Принципи та види природокористування в умовах ринкових відносин.
- •Основні проблеми та моделі управління природокористуванням.
- •Економічна сутність та базові засади сталого розвитку.
- •5. Навколишнє середовище та його структура.
- •13. Плата за використання природних ресурсів і забруднення довкілля.
- •14. Міжбюджетні відносини щодо розподілу екологічних і ресурсних платежів.
- •15. Фонди охорони навколишнього природного середовища.
- •16 .Екологічний моніторинг, його сутність і види
- •18. Пріоритетні напрями вдосконалення економічного стимулювання використання окремих видів природних ресурсів.
- •19. Система екологічної безпеки.
- •20. Екологічний збиток та основні підходи до його оцінки.
- •21. . Функції, права та повноваження управлінських структур у сфері природокористування.
- •22. Сутність екологічного підприємництва та його розвиток в Україні.
- •25. Інструментальна база екологічної політики України.
- •31. Мета, типи та засоби екологічного аудиту.
- •32. Методичні засади екологічного нормування.
- •33. Оцінка природоохоронних заходів.
- •35. Екологічний маркетинг.
- •36. Екологічні проблеми розвитку національної економіки
- •37. Основні напрями інноваційної діяльності у сфері природокористування.
- •38. Порушення якості навколишнього природного середовища та види забруднень.
- •39. Сутність економічного збитку від забруднення та деградації навколишнього природного середовища.
- •40. Методичні засади оцінки економічного збитку від забруднення довкілля.
- •41. Особливості оцінки та запобігання економічних збитків в окремих секторах природно-ресурсної сфери.
- •45. Оцінка ефективності реалізації інвестиційних проектів екологічного та природно-ресурсного спрямування.
- •47. Екологічна складова корпоративної соціальної відповідальності.
- •48. Екологічна етика та культура і їх розвиток в Україні.
- •49. Міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля.
18. Пріоритетні напрями вдосконалення економічного стимулювання використання окремих видів природних ресурсів.
Пріоритетні напрямки по окремих видах природних ресурсів наступні:
Надра:
- використання у виробництві замкнутих технологічних циклів і рециклів для заміни первинних сировинних матеріалів вторинними;
- заміна викопних матеріалів відновлювальними;
- впровадження маловідходних технологій добування та переробки сировини;
- удосконалення механізмів ліцензування та оплати за використання надр.
Земельні ресурси:
- удосконалення системи землекористування та охорона земельних ресурсів
- розширення масштабів рекультивації деградованих та забруднених земель;
- введення державного земельного кадастру і системи оцінок земель які необхідні для раціонального землекористування.
Водні ресурси:
- забезпечення населення якісною питною водою на основі пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами використання води;
- охорона джерел та систем питного водопостачання;
- ліцензування централізованого водопостачання та водовідведення;
- удосконалення правового та економічного механізмів регулювання водокористування, зокрема введення обгрунтованої плати за воду з метою економії водоспоживання;
Лісові ресурси:
- переробку деревини здійснювати замкнені технологічні цикли виробництва та глибоку її переробку;
- розширення лісовідведення та раціональне лісокористування з шляхом впровадження новітніх технологій;
- відновлення структури полезахисних смуг;
Біологічні ресурси:
- охорону, збереження, відтворення і раціональне використання біологічних ресурсів здійснювати на основі принципів міжнародної Конвенції з біологічного різноманіття.
Атмосферні ресурси:
- підтримка обсягів озоноруйнуючих викидів та парникових газів на рівні, узгодженому з міжнародними нормами і квотами;
- обмеження викидів в атмосферу забруднень від стаціонарних та нестаціонарних джерел.
19. Система екологічної безпеки.
Головною метою функціонування системи екологічної безпеки має бути вироблення загальної стратегії у сфері раціонального природокористування та захисту навколишнього середовища, а також втілення їх у практику з метою сталого економічного та соціального розвитку держави. При цьому передбачається формування нових типів технологічних процесів, соціальної організації та управління, здатності розв'язувати екологічні проблеми та зменшувати будь-які екологічні небезпеки, що становлять значну загрозу.Екологічна безпека характеризує відсутність дій, явищ або процесів, які прямо чи побічно завдають істотної шкоди навколишньому середовищу, населенню та матеріальним об'єктам; гарантується законодавчими актами держави. Основні нормативи екологічної безпеки визначені в законі України «Про охорону навколишнього природного середовища»- це гранично припустимі концентрації шкідливих речовин, гранично припустимі рівні різного шкідливого фізичного впливу на навколишнє середовище (радіоактивного, електромагнітного, акустичного), гранично припустимий зміст шкідливих речовин у продуктах харчування.