- •Предмет, завдання та функції економіки природокористування.
- •Принципи та види природокористування в умовах ринкових відносин.
- •Основні проблеми та моделі управління природокористуванням.
- •Економічна сутність та базові засади сталого розвитку.
- •5. Навколишнє середовище та його структура.
- •13. Плата за використання природних ресурсів і забруднення довкілля.
- •14. Міжбюджетні відносини щодо розподілу екологічних і ресурсних платежів.
- •15. Фонди охорони навколишнього природного середовища.
- •16 .Екологічний моніторинг, його сутність і види
- •18. Пріоритетні напрями вдосконалення економічного стимулювання використання окремих видів природних ресурсів.
- •19. Система екологічної безпеки.
- •20. Екологічний збиток та основні підходи до його оцінки.
- •21. . Функції, права та повноваження управлінських структур у сфері природокористування.
- •22. Сутність екологічного підприємництва та його розвиток в Україні.
- •25. Інструментальна база екологічної політики України.
- •31. Мета, типи та засоби екологічного аудиту.
- •32. Методичні засади екологічного нормування.
- •33. Оцінка природоохоронних заходів.
- •35. Екологічний маркетинг.
- •36. Екологічні проблеми розвитку національної економіки
- •37. Основні напрями інноваційної діяльності у сфері природокористування.
- •38. Порушення якості навколишнього природного середовища та види забруднень.
- •39. Сутність економічного збитку від забруднення та деградації навколишнього природного середовища.
- •40. Методичні засади оцінки економічного збитку від забруднення довкілля.
- •41. Особливості оцінки та запобігання економічних збитків в окремих секторах природно-ресурсної сфери.
- •45. Оцінка ефективності реалізації інвестиційних проектів екологічного та природно-ресурсного спрямування.
- •47. Екологічна складова корпоративної соціальної відповідальності.
- •48. Екологічна етика та культура і їх розвиток в Україні.
- •49. Міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля.
13. Плата за використання природних ресурсів і забруднення довкілля.
На сьогодні підставою для застосування платності у сфері природокористування є надання суб'єктам господарювання дозволу, шо документально оформлюється у вигляді відповідного акта, ліцензії, договору, угоди. В дозволі на природокористування для кожного природокористувача визначаються умови і правила використання природних ресурсів, а також встановлюються відповідні ліміти , що формуються, виходячи з оцінки вилучення природних ресурсів, тобто такого Його обсягу, який не призводить до стійких порушень екологічної рівноваги.
Плата за природокористування здійснюється у вигляді податку (земельного, лісового), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством Механізм платності природокористування включає такі основні види платежів: рентного характеру; штрафного характеру у вигляді економічних санкцій за порушення встановленого режиму природокористування.
Концепція платного природокористу вання в загальному вигляді являє собою оргазнїзацію розробки і впровадження відповідних нормативів плати як окремої складової платежів за спеціальне використання природних ресурсів, плати за погіршення якості природних ресурсів та плати за економічне заохочення до здійснення комплексу необхідних природоохоронних заходів.
Розрахунок платежів за право користування природними ресурсами виходить з базових нормативів (ставок) плати, шо встановлюються державними органами влади Базові нормативи плати визначаються па основі даних державного обліку ресурсів. кадастрових та інших економічних оцінок
Мета впровадження плати за землю полягає у вирішенні таких завдань:
раціонального використання та охорони земель;
підвищення родючості грунтів;
вирівнювання соціально-економічних умов господарювання па землях різної
якості;
фінансування витрат на ведення земельного кадастру;
проведення моніторингу земель;
розвила інфраструктури населених пунктів.
14. Міжбюджетні відносини щодо розподілу екологічних і ресурсних платежів.
Сучасною тенденцією розвитку бюджетних систем багатьох країн е передання прав шодо розв’язання ряду завдань на місцевий рівень і відповідне розширення самостійності місцевих бюджетів.
перегляд міжбюджетних відносин щодо розподілу ресурсних платежів у напрямку підвищення частки вілрах\вань ло місцевих бюджетів. Для регіонів аграрної орієнтації природні ресурси є чи не найвагомішим чинником економічного зростання і збільшення надходжень віл їх використання до обласних, районних, селищних та сільських бюджетів дасть можливість посилити фінансову самодостатність територіальних утворень.
Висока частка ресурсних платежів у структурі податкових надходжень ло сільсь- ких бюджетів та можливість комерціалізувати значну частину природних благ місцевою владою свідчить про великі резерви посилення фінансової самодостатності територіальних громад.
Першим кроком щодо виявлення резервів вилучення додаткових сум зборів за спецвикористання природних ресурсів місцевого значення має стати моніторинг місцевого природно-ресурсного потенціалу, що дасть можливість вчасно виявити виникнення додаткової ренти при експлуатації окремих природних ресурсів та використанні природних благ і відповідно диференціювати ставки ресурсних платежів у межах повноважень, які налаються місцевій владі чинним законодавством.
Другим кроком є налагодження обліку природних ресурсів як на рівні суб'єктів господарювання, так і на рівні відповідних місцевих рад, шо дасть можливість реально оцінювати масштаби та пропорції залучення складових «природного капіталу у відтворювальний процес.
Третім кроком має стати формування системи регулювання природокористу вання, що буде побудована на принципах конкурентности поетапності та екологічної безпеки Саме тоді, коли природні блага перерозподіляються в інтересах місцевого населення і виступають засобом їх благополуччя, а не обслуговують корпоративні інтереси владного істеблішменту, можна говорити про реальне самоврядування, яке дозволить у майбутньому забезпечувати суттєві рушення в господарському комплексі сільських утворень.