1. Предмет, завдання та функції економіки природокористування.

Економіка природокористування — це дисципліна, що розглядає економічні аспекти раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища та механізми залучення природно-ре­сурсних благ у господарський обіг.

Предметом дисципліни «Економіка природокористування» є економічні відноси­ни, що складаються в процесі взаємодії між суспільством і природою економічні наслідки господарської діяльності і методи регулювання раціонального природоко­ристування.

Об'єктом досліджень виступає процес природокористування, сфера матеріального ви­робництва (це було особливо характерно для «радянської економіки), або ринок в його визначальних економічних категоріях — попиту та пропозиції.

Завдання:

• Виявлення та аналіз основних проблем природокористування, як передумови для прийняття управлінських рішень щодо відтворення природного середовища;

• Розробка основних принципових положень взаємодії між сферами матеріального виробництва та невиробничою сферою в напрямку збалансування потреб національної економіки із запасами природно-ресурсного потенціалу;

• Розробка методогічної та методичної бази оцінки ступеня впливу природно-ресурсного сектору на довкілля;

• Вдосконалення методологічного інструментарію визначення величини збитків, яких завдано навколишньому середовищу нераціональним природокористуванням;

• Визначення джерел фінансового забезпечення реалізації інвестиційних та інноваційних проектів екологічної спрямованості;

Функції економіки природокористування:

• Виробнича : базується на діалектичній єдності природи і матеріального виробництва. Використовуючи природні ресурси, як фактор виробництва, суспільство їх споживає з метою задоволення своїх потреб і відтворення природного капіталу.

• Просторова: базується на територіальному зонуванні природно-господарських комплексів і значною мірою залежить від відмінностей в природних умовах виробництва.

• Еколого-економічна: відображає процес екологізації виробничих відносин. Ця функція означає що подальний розвиток продуктивних сил може здійснюватися лише за умов обов’язкового застосування методів екологічної регламентації господарської діяльності.

2. Принципи та види природокористування в умовах ринкових відносин.

Найбільш важливими принципами природокористування є:

• походження права природокорис­тування від права власності на природні об'єкти- використання природних об'єктів залежить від власника, який надав їх у користу­вання..

Власник природного об'єкта в будь-який час може припинити право природоко­ристування в порядку на підставах, передбачених законодавством.

• цільовий характер використання природних ресурсів . підставою для ухвалення рішення про призупинення або припинення права природокористування.

• раціональне й ефективне природокористування

Дотримання принципу раціонального й ефективного природокористування за­безпечує максимальний економічний результат при одержанні корисних властивос­тей природних об'єктів.

• комплексність природокористування - означає одночасне використання кількох видів природних об'єктів та їх ресурсів, розташованих на певному тери­торіальному просторі.

• екосистемний підхід до регулювання природокористування .

Види природокористування:

1. Ресурсоспоживання:

• Видобуток ресурсів (виявлення, вивчення, підготовка)

• Ресурсокористування

2. Конструктивне перетворення:

• Комплексні програми перетворення навколишнього природного середовища.

• Поліпшення окремих властивостей ресурсів довкілля (меліорація, збагачення).

• Захист від стихійних явищ.

• Ліквідація негативних наслідків господарської діяльності.

3. Відтворення природніх ресурсів:

4. Охорона середовища проживання та природніх ресурсів:

5. Управління та моніторинг:

• Інвентаризація, облік та контроль.

• Регулювання стану ресурсів та природного середовища.

• Управління процесами природокористування.

• Сертифікація, стандартизація та екологічна експертиза.