47.Політична ідеологія: поняття, рівні організації та роль у функціонування політичних режимів.

ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ (від грец. ідеа – поняття і loqos – вчення) – система концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб’єктів політики.

ОСОБЛИВІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ – створюється діяльністю теоретиків, політичних діячів, учених, які представляють інтереси того чи іншого класу або соціальної групи. Поживним ґрунтом для її формування є інтереси, уявлення про суспільно-політичне життя різних соціальних спільнот, хоча вони безпосередньо участі у процесі її формування не беруть.

Основними функціями політичної ідеології є: оволодіння суспільною свідомістю, впровадження в нього власних критеріїв оцінки минулого, сьогодення і майбутнього, створення позитивного образу в очах громадської думки пропонованих нею цілей і завдань політичного розвитку. При цьому політична ідеологія покликана не стільки поширювати, пропагувати свої цілі та ідеали, скільки добиватися цілеспрямованих дій громадян на виконання поставлених нею завдань.

З точки зору політичних функцій, ідеологія прагне згуртувати, інтегрувати суспільство або на основі інтересів якої небудь певної соціальної (національної, релігійної та ін.) групи, або для досягнення цілей, які не спираються на конкретні верстви населення (наприклад, ідеологія анархізму, фашизму).

Відмінності між різними типами ідеологічного обгрунтування політики стосуються організації економічної та інших сфер суспільного життя, місця і ролі держави в суспільстві, взаємодії особи, суспільства і держави, шляхів і засобів суспільних перетворень. Відповідно до цього виділяють 3 основних політичних ідеології: лібералізм, консерватизм, соціал-демократія. Значну роль у сучасному світі відіграють також національні ідеології, правий неоконсерватизм екстремістського толку, фашизм, анархізм, ідеологія «зелених» та інші.

Анархізм, Комунізм, Консерватизм, Лібералізм, Пацифізм , Расизм, Соціалізм, Нацизм, Націоналізм, Соціал-націоналізм, Християнська демократія, Націонал-більшовизм.

48.Світові політико-ідеологічні доктрини: поняття, види, інституціоналізація.

Політико-ідеологічна доктрина - це ідейно-політична система, яка базується на своєрідних світоглядних і політичних принципах та орієнтує на розбудову певного суспільного ладу. Ряд доктрин набули глобального поширення. Це - лібералізм, консерватизм, комунізм, соціал-реформізм, анархізм, фашизм. Доктрина як вчення (від лат. doctrine - вчення) перетворює ідеологію на інструмент політики в руках суб'єктів суспільної дії - класів і націй, партій і суспільно-політичних рухів, держав та міжнародних організацій. Вона інституціоналізується не лише у формі партій, рухів і державних утворень, а й громадських організацій (професійних, жіночих, молодіжних тощо) і неформальних груп. Часто на основі доктрини виникають більш глобальні (інтегральні) формації, такі як блоки, рухи, фронти, лідерами яких є відповідні політичні партії як найбільш ідейно та організаційно згуртовані інститути. У цьому сенсі можна говорити про ліберальний, комуністичний чи інший рух в окремій державі чи у більш глобальному масштабі, який об'єднує різні інституційні суб'єкти та народні маси, які їм симпатизують.

(далі можна говорити усе-усе з питань 49-53. вони по суті є підпунктами цього питання)