5. Причини поразки:

• Недооцінка Карлом російської армії, в якій до цього проходили важливі перетворення, їх матеріальні та стратегічні можливості;

• Відірваність шведів від бази постачання;

• Нерівність сил та ізольованість шведів;

• Українські війська не брали участь безпосередньо в бойових діях, а захищали фланги шведів від оточення;

• Відступ шведів і козаків до кордонів з Туреччиною, зупинилися біля Бендер.

Політика Петра 1 щодо України:

1. Проведення терору в Україні після Полтавської битви:

• Знищення Батурина; Чортомлицької Січі;

• Заборона друкувати книги українською мовою;

• Почали вивозити історичні пам”ятки, рідкісні книги;

• Видав указ ,щоб з усіх монастирів вилучили жалувані грамоти та інші оригінальні листи;

• Представники старшинської адміністрації – іноземці та віддані цареві, інші-мазепинці-до Сибіру;

• Використовували на самих тяжких роботах українців ;

• Призначення царського резидента Ізмайлова для контролю над гетьманом з таємними вказівками;

• Створена Малоросійська колегія-1722-1727р., яку вивели з підпорядкування іноземної колегії – підпорядкували - сенату;

• Після смерті в 1718р.митрополита-заборонено обирати нового в 1722-перетворили в єпархію рос. церкви.

2. Переслідування П. Полуботка, який хотів запобігти нищення українства:

• Повне підпорядкування Малоросійській колегії укр. уряду;

• Позбавив гетьмана командувати військом-передав правління російському генералу (Голіцин)

• Ув”язнення і смерть у Петербурзі 1724р. П. Полуботка.

3. Заходи направлені на підрив економіки Гетьманщини , з метою підпорядкування Росії і перетворення її на джерело прибутків, та дешевої сировини.

• Заставити , щоб усі торгові шляхи йшли через Росію ( указ про заборону торгівлі через Азов, вивіз сировини – прядиво, віск, шкіра, олія - через російські порти, тому укр. купці продавали це російським за безцінь);

• Заборонив ввозити імпортні товари - повинні були купувати низькоякісне російське, або переплачувати;

• Митна політика: двічі сплачували М. на кордоні і в портах, митні збори-в царську казну;

• В Україні збували мідні гроші, а золоті та срібні залишалися в Росії - руйнувало економіку України,

• 10тис. рос. війська утримувалось коштом українців-непосильний тягар для народу.

Висновок: Знищувалися будь - які ознаки демократичного устрою; Вилучалися всі документи, які засвідчували про даровані вольності та пам”ятки, які про це нагадували. Послідовно Україну перетворювали в колонію.

Решетилівські статті 1709 р. (Правління І. Скоропадського 1708 – 1722 р.)

Згідно з наказом царя 6.11.1708 р. в Глухові відбулася Старшинська рада (на якій було присутніх лише 4 полковники). Вибір упав на Івана Скоропадського, хоч йому цар і не довіряв (іншим не довіряв більше)

Попри традиції підписувати статті з новообраним гетьманом, цього зроблено не було, пояснив таку ситуаціюПетро І військовими обставинами.

Після Полтавської битви, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою звернувся до царя з 14 пунктами статей, на ці статті Петро надіслав іменний указ:

• Воєводи залишалися майже в усіх великих містах;

• Під час походів під владою російських генералів був навіть гетьман;

• Воєводи втручалися в усі справи, що стосувалося зради (всі дії, що суперечили бажанням царя);

• Призначення царського резидента (Ізмайлов) при гетьману, контролював його дії і дії уряду;

• Гетьман не мав права змінювати посади в Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників;

• Не міг відбирати і надавати маєтності;

• Іноземних представників приймати з Ізмайловим;

• „Своєвольців викорінювати” не дозволяти селитися в одному місці, особливо на Січі;

• При гетьману 2 російські полки, у розпорядженні президента;

• Гетьману вказувалося на недопустимість вимагати вольностей, оскільки їх і так багато;

Отже, права і вольності надавалися в такому вигляді, які відповідали інтересам Москви;

Гетьман Пилип Орлик та його Конституція України.

П. Орлик походив з давнього чеського роду, закінчив єзуїтську школу, Києво – Могилянський колегіум;

при І. Мазепі був генеральним писарем;

Наказний гетьман у вигнанні, обраний на козацькій раді 5.04.1710 р.

Вперше гетьман укладав угоду з козацтвом (українським народом)

(„Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького”, „Бендерська Конституція”).

1. Основа Конституції - угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу про взаємні права та обов”язки. Це і відрізняло даний документ від усіх інших, підписаних царем - це була угода з виборцями. В документі обгрунтовувався державний устрій тому Конституція.

• Законодавча – Генеральна рада = Ген старшина + полковники +полкова старшина + заслужений козак від кожного полку;

• Виконавча = виборні полковники + сотники;

• С удова – генеральний суд - незалежний;

2. Структура документа:

а) Вступ:

• Стислий виклад історії України;

• Пояснюються причини розриву з Москвою та підстави прийняття шведського протекторату.

б) 16 статей – виклад засад державного життя:

• Проголошувалася вільна і незалежна УКРАЇНА ПО ОБИДВА БОКИ ДНІПРА;

• Повернення з Московії всіх невільників і компенсація всієї шкоди, заподіяної Україні;

• Визначалися кордони-які утворенні за Хмельницького.

• Органи державної влади: ( Україна - республіка; )

• Влада гетьмана обмежена Генеральною радою (регулярне зібрання тричі на рік)- законодавчий орган;

• Гетьману заборонялося секретні зносини та таємні листування з іноземними державами;

• Впровадження Генерального суду-куди гетьман втручатися не мав права;

• Скарбниця підпорядковувалася підскарбію, а не гетьману;

• Фінанси контролювала Генеральна рада;

• Виборність полковників і сотників, гетьман лише затверджував;

• На утримання гетьмана виділялися окремі землі.

Висновок: Ці заходи виключали запровадження монархії.

в) Кілька статей присвячувалися Запорізькому війську:

• Визначено особливий статус запорожців в українській державі;

• Забезпечено права і привілеї їх;

• Обороняти їх володіння;

• Після війни ці землі повинні бути звільнені від російських залог і фортець;

• Повернути даровані раніше землі з промислами і т. д.

г) Державна релігія – православ”я

• Київська митрополія мала вийти з підпорядкування московського патріарха;

д) Соціально-економічний розвиток:

• Ревізія державних земель, якими користувалася старшина;

• Ревізія повинностей населення, щоб захистити населення від надмірних податків і повинностей;

• Допомагати козацьким вдовам та сиротам.

Значення : * “Конституція” - була першою в світі державною конституцією;

* Закріплювала найпрогресивніші ідеї тогочасного державного життя;

* Були закладені підвалини принципу розподілу влади;

* Передбачала провідні засади демократизму.

Посилення колонізаторської Російської імперії щодо України в першій чверті ХУІІІ ст.

Офіційна російська політика в українському питанні пройшла кілька етапів:

І етап (1708 – 1728) – форсований наступ на українську автономію;

ІІ етап (1728 – 1734) – повернення Україні частини її прав та вольностей;

ІІІ етап (1734 – 1750) – посилення імперського тиску;

ІУ етап (1750 – 1764) – тимчасове уповільнення процесу російської експансії;

У етап (1764 – 1783) – остаточна ліквідація української автономії.

Після переходу Мазепи на бік шведів Петро І розпочав терор :

• Знищення Батурина, гетьманську резиденцію перенесено із Батурина до Глухова – ближче до Москви;

• До гетьмана приставлений резидент – наглядач;

• Економічні утиски ( вивіз українських товарів тільки на ринки Росії)

• Використання українських козаків і селян як робочу силу на усіх новобудовах;

• Заборона української мови, вилучені усі укр книги. Заборона друку книг світських; цензура синоду;

• Росіяни вперше одержали в Україні великі земельні володіння – неконтрольовані володіння;

• Трансформація кріпацтва в Україну;

• Полковники повинні складати присягу царю;

• Створення Малоросійської колегії 1722 р.- 1727 р – дестабілізуючий фактор, суперечки між народом і елітою: ( 6 російських офіцерів на чолі з бригадиром Вільяміновим) : * нагляд за гетьманом і старшиною; * стягнення податків; * розквартирування російських солдат; * роздача землі російським офіцерам; * вища апеляційна інстанція; * контроль за генеральною військовою канцелярією;

Отже Малоросійська колегія перебрала на себе адміністративне керівництво Лівобережжям;

• Було заборонено обирати гетьмана після смерті І. Скоропадського, а наказного гетьмана Полуботка було викликано до царя і без суду вбито;

• 1718 р. після смерті митрополита київського, було заборонено обирати нового; митрополит назначався синодом, це свідчить про втрату самостійності митрополії;

• В Росію переманювали найталановитіших українських вчених, богословів: Ф, Прокопович, Стефан Яворський, Г. Бужинський.

Отже, політика Петра І ( а саме а його правління припадає цей період) була направлена на нищення не тільки автономії України, а й на знищення самобутності українського народу.

Зміцнення української держави за гетьманування Д. Апостола (1727 – 1734) р.) „Решительні пункти” 1728 р.

(Договірні статті укладені не були)

(Д. Апостол народився у козацько – старшинській сім”ї 1654 р., гетьманом став у 73-річному віці)

Для подачі царю своїх статей використав коронацію Петра ІІ і передав їх президентом іноземної колегії графом Головкіним. Як відповідь на свої пропозиції гетьман отримав „Решительні пункти”, які не були двостороннім договором, а становили розпорядження , нормативний акт верховної влади Російської імперії.

Документ був покликаний регулювати внутрішнє життя Гетьманщини як складової частини єдиної держави.

• Гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами;

• Дозволялося лише прикордонні справи з Кримом і Польщею;

• До військового уряду дозволялося обирати із старшини , затверджується імператором;

• Нижчу старшину затвердив гетьман;

• Генеральний суд – вища судова інстанція (3 російські + 3 козацькі представники, очолив гетьман, але генеральний суддя – цар);

• Росіяни одержали право купувати землі в Гетьманщині .

Реформи Д. Апостола

• В галузі судочинства:

• Реформування судів: полкові, сотенні, сільські. Полкові розглядали окремо а) справи важливі і кримінальні ; б) справи дрібні;

• Сотенні і сільські суди – колегіальні ( рішення приймали за судовими статутами)

• Апеляційна обов”язковість купчих, духівниць;

• Земельні справи: 1729 – 1731р. – проведено „Генеральне слідство про маєтності” – повернуто рангові землі , безпідставно захоплені;

• Фінансова реформа:

• Встановив точний бюджет державних видатків – вперше!

• Вимагав відмінити обмеження на торгівлю;