- •Українські землі в кінці хуіі- на початку хуііі ст.
- •Причини поразки:
- •1734 Р. –домігся дозволу заснувати Нову січ на річці Підпільній.
- •Українська культура у хуііі ст. Особливості розвитку культури:
- •Літописи: г. Граб”янки, с. Величка за своїм змістом значно перевищували літописи першої половини хуіІі були фактично одним із перших досліджень історичних праць в Україні.
- •Російський уряд поширював свій вплив і на інші українські регіони, але разом з тим з союзниками він
- •Проблема була в тім, що Україна була не тільки позбавлена державності і розчленована між двома імперіями, що перешкоджало організації визвольної б-би, а й підлягала асиміляції.
Причини поразки:
Недооцінка Карлом російської армії, в якій до цього проходили важливі перетворення, їх матеріальні та стратегічні можливості;
Відірваність шведів від бази постачання;
Нерівність сил та ізольованість шведів;
Українські війська не брали участь безпосередньо в бойових діях, а захищали фланги шведів від оточення;
Відступ шведів і козаків до кордонів з Туреччиною, зупинилися біля Бендер.
Політика Петра 1 щодо України:
Проведення терору в Україні після Полтавської битви:
Знищення Батурина; Чортомлицької Січі;
Заборона друкувати книги українською мовою;
Почали вивозити історичні пам”ятки, рідкісні книги;
Видав указ ,щоб з усіх монастирів вилучили жалувані грамоти та інші оригінальні листи;
Представники старшинської адміністрації – іноземці та віддані цареві, інші-мазепинці-до Сибіру;
Використовували на самих тяжких роботах українців ;
Призначення царського резидента Ізмайлова для контролю над гетьманом з таємними вказівками;
Створена Малоросійська колегія-1722-1727р., яку вивели з підпорядкування іноземної колегії – підпорядкували - сенату;
Після смерті в 1718р.митрополита-заборонено обирати нового в 1722-перетворили в єпархію рос. церкви.
Переслідування П. Полуботка, який хотів запобігти нищення українства:
Повне підпорядкування Малоросійській колегії укр. уряду;
Позбавив гетьмана командувати військом-передав правління російському генералу (Голіцин)
Ув”язнення і смерть у Петербурзі 1724р. П. Полуботка.
Заходи направлені на підрив економіки Гетьманщини , з метою підпорядкування Росії і перетворення її на джерело прибутків, та дешевої сировини.
Заставити , щоб усі торгові шляхи йшли через Росію ( указ про заборону торгівлі через Азов, вивіз сировини – прядиво, віск, шкіра, олія - через російські порти, тому укр. купці продавали це російським за безцінь);
Заборонив ввозити імпортні товари - повинні були купувати низькоякісне російське, або переплачувати;
Митна політика: двічі сплачували М. на кордоні і в портах, митні збори-в царську казну;
В Україні збували мідні гроші, а золоті та срібні залишалися в Росії - руйнувало економіку України,
10тис. рос. війська утримувалось коштом українців-непосильний тягар для народу.
Висновок: Знищувалися будь - які ознаки демократичного устрою; Вилучалися всі документи, які засвідчували про даровані вольності та пам”ятки, які про це нагадували. Послідовно Україну перетворювали в колонію.
Решетилівські статті 1709 р. (Правління І. Скоропадського 1708 – 1722 р.)
Згідно з наказом царя 6.11.1708 р. в Глухові відбулася Старшинська рада (на якій було присутніх лише 4 полковники). Вибір упав на Івана Скоропадського, хоч йому цар і не довіряв (іншим не довіряв більше)
Попри традиції підписувати статті з новообраним гетьманом, цього зроблено не було, пояснив таку ситуаціюПетро І військовими обставинами.
Після Полтавської битви, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою звернувся до царя з 14 пунктами статей, на ці статті Петро надіслав іменний указ:
Воєводи залишалися майже в усіх великих містах;
Під час походів під владою російських генералів був навіть гетьман;
Воєводи втручалися в усі справи, що стосувалося зради (всі дії, що суперечили бажанням царя);
Призначення царського резидента (Ізмайлов) при гетьману, контролював його дії і дії уряду;
Гетьман не мав права змінювати посади в Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників;
Не міг відбирати і надавати маєтності;
Іноземних представників приймати з Ізмайловим;
„Своєвольців викорінювати” не дозволяти селитися в одному місці, особливо на Січі;
При гетьману 2 російські полки, у розпорядженні президента;
Гетьману вказувалося на недопустимість вимагати вольностей, оскільки їх і так багато;
Отже, права і вольності надавалися в такому вигляді, які відповідали інтересам Москви;
Гетьман Пилип Орлик та його Конституція України.
П. Орлик походив з давнього чеського роду, закінчив єзуїтську школу, Києво – Могилянський колегіум;
при І. Мазепі був генеральним писарем;
Наказний гетьман у вигнанні, обраний на козацькій раді 5.04.1710 р.
Вперше гетьман укладав угоду з козацтвом (українським народом)
(„Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького”, „Бендерська Конституція”).
Основа Конституції - угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу про взаємні права та обов”язки. Це і відрізняло даний документ від усіх інших, підписаних царем - це була угода з виборцями. В документі обгрунтовувався державний устрій тому Конституція.
Законодавча – Генеральна рада = Ген старшина + полковники +полкова старшина + заслужений козак від кожного полку;
Виконавча = виборні полковники + сотники;
С
удова
– генеральний суд - незалежний;
Структура документа:
а) Вступ:
Стислий виклад історії України;
Пояснюються причини розриву з Москвою та підстави прийняття шведського протекторату.
б) 16 статей – виклад засад державного життя:
Проголошувалася вільна і незалежна УКРАЇНА ПО ОБИДВА БОКИ ДНІПРА;
Повернення з Московії всіх невільників і компенсація всієї шкоди, заподіяної Україні;
Визначалися кордони-які утворенні за Хмельницького.
Органи державної влади: ( Україна - республіка; )
Влада гетьмана обмежена Генеральною радою (регулярне зібрання тричі на рік)- законодавчий орган;
Гетьману заборонялося секретні зносини та таємні листування з іноземними державами;
Впровадження Генерального суду-куди гетьман втручатися не мав права;
Скарбниця підпорядковувалася підскарбію, а не гетьману;
Фінанси контролювала Генеральна рада;
Виборність полковників і сотників, гетьман лише затверджував;
На утримання гетьмана виділялися окремі землі.
Висновок: Ці заходи виключали запровадження монархії.
в) Кілька статей присвячувалися Запорізькому війську:
Визначено особливий статус запорожців в українській державі;
Забезпечено права і привілеї їх;
Обороняти їх володіння;
Після війни ці землі повинні бути звільнені від російських залог і фортець;
Повернути даровані раніше землі з промислами і т. д.
г) Державна релігія – православ”я
Київська митрополія мала вийти з підпорядкування московського патріарха;
д) Соціально-економічний розвиток:
Ревізія державних земель, якими користувалася старшина;
Ревізія повинностей населення, щоб захистити населення від надмірних податків і повинностей;
Допомагати козацьким вдовам та сиротам.
Значення : * “Конституція” - була першою в світі державною конституцією;
* Закріплювала найпрогресивніші ідеї тогочасного державного життя;
* Були закладені підвалини принципу розподілу влади;
* Передбачала провідні засади демократизму.
Посилення колонізаторської Російської імперії щодо України в першій чверті ХУІІІ ст.
Офіційна російська політика в українському питанні пройшла кілька етапів:
І етап (1708 – 1728) – форсований наступ на українську автономію;
ІІ етап (1728 – 1734) – повернення Україні частини її прав та вольностей;
ІІІ етап (1734 – 1750) – посилення імперського тиску;
ІУ етап (1750 – 1764) – тимчасове уповільнення процесу російської експансії;
У етап (1764 – 1783) – остаточна ліквідація української автономії.
Після переходу Мазепи на бік шведів Петро І розпочав терор :
Знищення Батурина, гетьманську резиденцію перенесено із Батурина до Глухова – ближче до Москви;
До гетьмана приставлений резидент – наглядач;
Економічні утиски ( вивіз українських товарів тільки на ринки Росії)
Використання українських козаків і селян як робочу силу на усіх новобудовах;
Заборона української мови, вилучені усі укр книги. Заборона друку книг світських; цензура синоду;
Росіяни вперше одержали в Україні великі земельні володіння – неконтрольовані володіння;
Трансформація кріпацтва в Україну;
Полковники повинні складати присягу царю;
Створення Малоросійської колегії 1722 р.- 1727 р – дестабілізуючий фактор, суперечки між народом і елітою: ( 6 російських офіцерів на чолі з бригадиром Вільяміновим) : * нагляд за гетьманом і старшиною; * стягнення податків; * розквартирування російських солдат; * роздача землі російським офіцерам; * вища апеляційна інстанція; * контроль за генеральною військовою канцелярією;
Отже Малоросійська колегія перебрала на себе адміністративне керівництво Лівобережжям;
Було заборонено обирати гетьмана після смерті І. Скоропадського, а наказного гетьмана Полуботка було викликано до царя і без суду вбито;
1718 р. після смерті митрополита київського, було заборонено обирати нового; митрополит назначався синодом, це свідчить про втрату самостійності митрополії;
В Росію переманювали найталановитіших українських вчених, богословів: Ф, Прокопович, Стефан Яворський, Г. Бужинський.
Отже, політика Петра І ( а саме а його правління припадає цей період) була направлена на нищення не тільки автономії України, а й на знищення самобутності українського народу.
Зміцнення української держави за гетьманування Д. Апостола (1727 – 1734) р.) „Решительні пункти” 1728 р.
(Договірні статті укладені не були)
(Д. Апостол народився у козацько – старшинській сім”ї 1654 р., гетьманом став у 73-річному віці)
Для подачі царю своїх статей використав коронацію Петра ІІ і передав їх президентом іноземної колегії графом Головкіним. Як відповідь на свої пропозиції гетьман отримав „Решительні пункти”, які не були двостороннім договором, а становили розпорядження , нормативний акт верховної влади Російської імперії.
Документ був покликаний регулювати внутрішнє життя Гетьманщини як складової частини єдиної держави.
Гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами;
Дозволялося лише прикордонні справи з Кримом і Польщею;
До військового уряду дозволялося обирати із старшини , затверджується імператором;
Нижчу старшину затвердив гетьман;
Генеральний суд – вища судова інстанція (3 російські + 3 козацькі представники, очолив гетьман, але генеральний суддя – цар);
Росіяни одержали право купувати землі в Гетьманщині .
Реформи Д. Апостола
В галузі судочинства:
Реформування судів: полкові, сотенні, сільські. Полкові розглядали окремо а) справи важливі і кримінальні ; б) справи дрібні;
Сотенні і сільські суди – колегіальні ( рішення приймали за судовими статутами)
Апеляційна обов”язковість купчих, духівниць;
Земельні справи: 1729 – 1731р. – проведено „Генеральне слідство про маєтності” – повернуто рангові землі , безпідставно захоплені;
Фінансова реформа:
Встановив точний бюджет державних видатків – вперше!
Вимагав відмінити обмеження на торгівлю;
