4122_Ist_Ukr

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

НАВЧАЛЬНА  ПРОГРАМА дисципліни

“ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ”

(для бакалаврів)

Київ ДП «Видавничий дім «Персонал»

2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

Історія України, її культура є частиною надбання загальнолюдської цивілізації. Необхідно знати справжню вагу та співвідношення між ними. Між тим, вони часто-густо викривлені внаслідок політичної заангажованості, залежності науки, національних традицій тощо. Від того страждає врешті все людство — бо неправильно зображена науковцями картина буття закладає хиби політичних курсів, які згодом призводять до смертоносних конфліктів. Україна не є винятком. Над знаннями її історії та культури тяжіють доктрини, що протягом тисячоліття нашарувалися під впливом чужинських влад варягів, татар, поляків, росіян, євреїв. Настав час осягти істину — задля щастя не лише українців, але і названих та інших народів.

Нині в академічній історіографії співіснують — нерідко переплітаючись — дві традиції, які умовно можна назвати офіціозною та дослідницькою. Перша обмежує свої ідейно-методологічні засади творами давньогрецького “батька історії” Геродота, православного монаха Літописця Нестора, “придворною наукою” часів царату та ленінізму; в незалежній Україні вона представлена провідною автурою офіційних видань історії країни. Друга традиція спирається на всі історичні джерела та їхні розробки, незважаючи на відповідності чи невідповідності ідеологічним напрямам політично-державотворчих процесів; саме цієї лінії дотримується навчальна програма “Історія України”.

Програма передбачає готувати студентів як майбутніх фахівців, які зможуть керувати (або принаймні самостійно орієнтуватися) змінами політичних курсів тощо, дотримуючись при цьому генеральної лінії об’єктивних процесів, обираючи їх оптимальні течії. Це будуть фахівці-патріоти, які вбачатимуть місце й перспективи держави в контексті розбудови майбуття всього людства.

Навчальна програма розроблена на основі наукових досягнень вітчизняних­ та зарубіжних істориків, культурологів, філософів, а також інших гуманітарних та природознавчих наук. При цьому акцентується — найменш вивчений, проте політично і релігійно найбільш викривлений — на період виникнення й базового формування цивілізації (державності). Пропонується метод хронологічно-проблемного викладення навчального матеріалу на принципах природно-суспіль­ ного історизму та ін.

Основні завдання курсу:

3

•розширення й поглиблення у студентів знань з історії України, індоєвропейської спільноти народів, Євразії;

•показати взаємозумовленість обсягу та якості наукових джерел і висновків та реконструкцій минувшини;

•дослідження взаємозв’язків наукових картин і політичних доктрин, послідовності розвитку тих та інших;

•закладення основ розуміння сучасності та передбачення майбуття з позицї фундаменту минувшини й об’єктивного історизму;

•формування етнічної та національної свідомості;

•утвердження патріотизму, конструктивного щодо чужоземного оточення та інтересів.

Програмою передбачена творча і самостійна робота студентів з вивчення курсу історії України в контексті світової цивілізації. Система контролю навчального процесу передбачає використання опитування і написання наукових рефератів та залік. Критерії оцінювання здобутих знань: науковий рівень знання джерел та історіографії, логіка й аргументація викладення знань, вільне володіння знаннями, їх системність і переконливість, актуалізація, активність студента на заняттях і в самостійній роботі.

4

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН дисципліни “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

7Українська національна революція середини

11Україна в другiй половинi ХIХ — на початку ХХ ст.

5

ЗМІСТ

дисципліни “ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ”

Вступ до курсу “Історія України”

Предмет і завдання курсу “Історія України”. Історія як наука. Методологічна і теоретична основа курсу “Історія України”. Історичні джерела: типологія і характеристика. Періодизація історії України. Місце історії України у всесвітній історії. Історіографія історії України. Огляд навчальної літератури з курсу.

Література [6; 29; 43; 61; 95–97]

Змістовий модуль І. Давня історія України

Тема 1. Стародавня доба історії України

Стародавня доба в iсторiї України. Археологiчнi епохи на територiї України, їх характеристика. Поява Homo sapiens, людини сучасного антропологічного типу. Доба привласнюючого господарства. Характеристика економiчного, соцiального i культурного життя первісної людини.

“Неолітична революцiя”, її змiст i наслiдки для розвитку людського суспiльства. Природно-господарські зони неолітичних культур: землеробсько-скотарська та мисливсько-рибальська. Трипiльська культура (5400–2200 рр. до н. е.) як археологічне відбраження держави Аратта. VII-II тис. до н. е. Виникнення цивілізації (державності). Індоєвропейська мовна спільнота та зародження слов’янства. Архео­ логiчнi культури епохи міді бронзи.

Оріяни й боруси, сколоти та кіммерійці: походження, суспільний лад і духовна культура.

Походження i розселення скiфiв (VІ–ІІ ст. до н. е.). Утворення скiфської держави та її полiтична iсторiя. Заняття і матерiальна культура. Соцiальне життя. Характернi риси релiгiї та мистецтва.

Скотарськi племена сарматiв у степах Пiвнiчного Причорномор’я та Приазов’я (III ст. до н. е.–IІI ст. н. е.). Походження сарматiв. Господарство та матерiальна культура. Суспiльне життя та духовна культура сарматiв.

Причини утворення давньогрецьких колонiй у Причорномор’ї. Типи причорноморських грецьких полісiв. Найбiльшi мiста-колонiї Ольвiя, Херсонес, Пантикапей, Тiра. Боспорське царство V ст. до н. е.–VI ст. н. е.

Література [6; 21; 22; 32; 58; 59; 71; 78; 96; 97]

6

Тема 2. Давнi слов’яни

Проблема виникнення слов’янства та її висвiтлення в iсторичнiй лiтературi. Велике переселення народiв i змiна етнiчної карти Євразії. Розселення слов’ян по теренах України. Венеди, анта i склавини. Письмовi вiдомостi про давнiх слов’ян. Зарубинецька археологiчна культура (IIІ ст. до н. е. — І ст. н. е.). Схiднi, захiднi й пiвденнi слов’яни. Схiднi слов’яни: етнiчнi особливостi, заняття, побут, суспiльнi вiдносини та духовне життя. Системи землеробства. Виникнення Києва­ та його консолiдуюча роль у державотворчому процесi. Першi державнi утворення у Середньому Поднiпров’ї. Племiннi союзи полян, сiверян, дулiбiв, древлян, бiлих хорватiв та iн. Відносини мiж слов’янськими племенами. Взаємини слов’ян з хазарами й норманами. Слов’яни i Вiзантiя. Князь Кий. Перша давньоруська князiвська династiя. Становлення держави з центром у Києвi. Князі Дiр i Аскольд. Початок поширення християнства на Русi.

Література [6; 10; 21; 41; 56; 58; 59; 62; 63; 70; 71]

Тема 3. Київська Русь

Передумови утворення Київської Русi. Зміна династії Киян на династію Рюриковичів. Особливостi державотворчого процесу у Схiднiй Європi. Походження термiнiв “Русь” та “Україна”. Теорiї походження Київської Русi.

Геополiтичне становище Київської Русi й зовнiшня полiтика київських князiв (Олег, Ігор Ольга, Святослав). Внутрiшня полiтика перших київських князів, процеси класотворення та соцiальнореформаторська дiяльнiсть. Повстання древлян (945 р.). Вiйни з хазарами, болгарами, ясами (аланами) i касогами. Підкорення в’ятичiв. Вiйни на Дунаї.

Мiжусобна боротьба на Русi пiсля смерті Святослава. Правлiння Володимира Великого. Завершення формування територiї Київської держави. Адмiнiстративні реформи Володимира. Зовнiшня полiтика держави, змiцнення її мiжнародного авторитету. Передумови та причини прийняття християнства Київською державою. Хрещення Русi 988 р. та його історичне значення.

Господарське життя Київської держави. Розвиток сiльського господарства, ремесла і торгiвлi. Соціальна структура давньоруської держави в перiод найвищого пiднесення. Характеристика аграрних відносин ранньофеодальної держави (вотчина, повинностi селян, селянська громада, її соцiально-економiчнi функції).

7

Міжусобна боротьба пiсля смертi Володимира Великого. Ярослав Мудрий: внутрiшня i зовнiшня полiтика. Церковне життя. Мiжна­ родне становище Київської Русi. Культурно-просвiтницька дiяльнiсть Ярослава Мудрого. “Руська Правда” — перший звiд давньоруського права Ярослава Мудрого.

Основнi вiхи формування давньоруського етносу: територія, мова, ментальність, духовне життя, побут. Походження i розвиток нацiональної символiки. Освiта i знання. Лiтописання та лiтература. Архiтектура; образотворче мистецтво; музика. Iсторичне значения Київської Русi.

Лiтература [8; 9; 24; 41; 42; 46; 56; 63; 70; 81–83]

Тема 4. Політична роздробленість Київської Русі. Галицько-Волинське князівство

Київська держава за Ярославичiв. Володимир Мономах i його боротьба за державну єднiсть Русi.

Причини державного вiдокремлення земель-князiвств. Особли­ востi економiчного й полiтичного життя Київського, ЧернiговоСіверського, Переяславського, Галицького та Волинського князiвств. Зруйнування Києва Андрiєм Боголюбським

Економiчне i полiтичне зростання Галицького князівства. Внут­ рішня i зовнішня політика Ростиславичiв. Ярослав Осмомисл. Протистояння польськiй i угорській експансiї. Роман Мстиславович.

Утворення Галицько-Волинської держави. Князювання Данила Романовича в Галичi. Суспiльно-полiтичний i адмiнiстративний устрiй. Виникнення i зростання мiст. Мiжнародна політика Данила Романовича.

Боротьба Русi проти монголо-татарської навали. Битва на р. Калцi 1223 року. Розорення руських земель Золотою Ордою. Свiтове значення боротьби русiчiв з монголо-татарською навалою.

Галицько-Волинська земля за наступників Данила Романовича (князь Лев Данилович, король Юрiй І Львович). Утворення Галицької митрополiї. Занепад Галицько-Волинської держави.

Культура перiоду роздробленостi Русi (ХІI — перша половина ХIV ст.).

Література [18; 19; 29; 30; 40; 43; 45; 61; 90]

8

Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі

Полiтичнi, економiчні передумови утворення та правова основа Литовсько-Руської держави. Встановлення влади литовських князiв над Волинню, Чернігово-Сіверською землею, Подiллям, Київщиною та Переяславщиною. Особливостi міжетнiчних вiдносин у Великому князiвствi Литовському, Руському та Жомоїтському.

Польська експансiя на українськi землi наприкiнці ХІV—ХV ст. Кревська унiя 1385 р. Загарбання польською шляхтою Галичини (1387 р.). Боротьба проти наступу нiмецьких лицарiв. Грюнвальдська битва. Змiна адмiнiстративно-територіального устрою та системи органiв державного управлiння. Становище русичiв у польськiй державi. Великий князь литовський Вітовт i його полiтика. Змiни в соціальноекономічному й полiтичному становищі русичiв у Польсько-Литовськiй державi. Лiквiдацiя удiльних князiвств. Спроби збереження української державностi. Повстання М. Глинського 1508 р.

Змiцнення Московської держави та її боротьба з Великим князiвством Литовським за Сiверську землю. Напади татар i туркiв на українськi землi. Входження чернiгово-сiверських земель до складу Московського царства.

Основнi риси економiчного життя українських земель у складi Литви i Польщi. Сiльськогосподарське виробництво. Внутрiшнiй i зовнiшнiй ринок, орiєнтацiя економiки українських земель. Фiльварки. Сiльська громада (копа). Початок закрiпачення. Литовськi статути (1529, 1566, 1588 року). Розвиток мiст. Магдебурзьке право. Ремесла i торгiвля. Соцiальне становище українського населення у складi Польсько-Литовської держави. Мiжетнiчнi взає­ мини у польсько-литовську добу. Нацiональнi й соцiальнi рухи на українських землях. Повстання пiд проводом Мухи та Борулi.

Умови розвитку культури русичiв у польсько-литовській державi. Розвиток української мови. Усна народна творчiсть. Освiта й писемнiсть. Лiтописання. Лiтература. Розвиток науки. Архiтектура i мiстобудування. Живопис. Художнi ремесла. Побут.

Становище православної церкви у Великому князiвствi Литовському та Польському королiвствi. Вiдокремлення Московської митрополiї вiд Київської, його iсторичнi наслiдки. Полонiзацiя. Натиск католицизму.

Лiтература [1; 2; 15; 18; 19; 29; 30; 43; 61; 72]

9

Тема 6. Запорозька Січ і українське козацтво. Україна у складі Речі Посполитої

Причини, походження і час виникнення українського козацтва. Передумови створення регулярної військової організації козацтва. Козацька колонізація Причорноморських степів. Роль козацтва у захисті південних рубежів Великого князівтва Литовського від турецькотатарських нападів. Поява перших Січей. Дмитро Вишневецький та його діяльність в об’єднанні козацьких сил. Військове мистецтво, життя і побут січовиків. Молдавські походи Івана Підкови. Військовополітична організація Запорозької Січі. Запорозька Січ як державнополітичне утворення. Місце Запорожжя у міжнародній політиці. Козацька символіка. Побут, звичаї і культура запорожців. Місце церкви в духовному житті козаків. Система навчання і виховання молоді.

Люблiнська унiя 1569 р., утворення Речi Посполитої; наслiдки для України. Соцiально-економiчний розвиток України. Заповітні карби запорожців. Зростання великого землеволодiння. Розвиток панщинно-фiльваркового господарства. “Устави на волоки”. Остаточне закрiпачення селянства. Колонiзацiя Лiвобережної України. Розвиток мiст, ремесел i торгiвлi. Магдебурзьке право. Поява пiдприємств мануфактурного типу. Культурний розвиток українських земель наприкiнцi ХVI — на початку ХVІІ ст. Братський рух та його значення. Львiвське, Київське, Луцьке братства, їх дiяльнiсть. Церковне життя. Берестейська унiя 1596 р. та її значення.

Посилення соціального і національно-релігійного гніту в Україні. Урядова політика щодо козаків. Виникнення реєстрового козацтва. Формування суспільно-політичного устрою Запорозької Січі. Козацька адміністрація. Старшина і козацька голота. Козацькі ради. Господарство, побут, звичаї козаків. Військове мистецтво. Характерництво.

Передумови розгортання національно-визвольної боротьби. Козацьке повстання Кшиштофа Косинського (1591–1593 рр.). Козацька війна під проводом Северина Наливайка. Покозачення українського селянства. Турецько-татарські набіги на Україну їх наслідки. Козацтво як захисник українського народу. Гетьман Самійло Кішка. Походи козаків на Молдавію, Лівонію, на Московське царство. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Хотинська війна 1620–1621 рр. Розгортання народної боротьби за національне визволення. Повстання під проводом Марка Жмайла (1625 р.). Гетьман М. Дорошенко та його

10