
- •Сучасні підходи до типології та структури уроків.
- •Інтерактивне навчання.
- •Піраміда навчання
- •Поєднання різних моделей навчання.
- •Педагогічна наука і практика.
- •Групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці.
- •Конструювання теми за інноваційними технологіями
- •Організаційно-підготовчий етап.
- •Типи проектів на уроках трудового навчання.
- •Економічне обґрунтування проекту.
- •Варіативна частина. Вишивка стрічками урок № 1
- •V. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Підготування стрічки. Робота з голкою для вишивання стрічкою.
- •Голку не протягувати через тканину одночасно в кількох місцях: стрічка закрутиться трубочкою і її неможливо буде розпрямити.
- •V. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Закріплення стрічки.
- •IV. Закріплення знань. «Чомучка».
- •Збільшення малюнка по клітинкам.
- •Виконання зразка «стеблового» шва.
- •Виконання зразка «перекрученого» шва.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII. Домашнє завдання.
- •«Світлофор».
- •«Фантастична добавка».
- •V. Узагальнення знань. «Лови помилку» Практична робота.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Виконання прямого шва.
- •Вишивання «тамбурного шва».
- •Вишивання шва «французькі вузли».
- •«Інтелектуальна розминка».
- •«Дивуй».
- •IV. Повідомлення нових знань. «Учитель – учень».
- •V. Узагальнення знань учнів.
- •Вишивання композиції «Корзинка із квітами».
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII. Домашнє завдання.
- •«Крос».
- •«Приваблива мета».
- •IV. Повідомлення нових зань.
- •V. Узагальнення знань учнів. «Мікрофон». Практична робота.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII.Домашнє завдання.
- •Вишивання узора «Троянди».
- •Вишивання композиції «Троянди».
- •«Інтелектуальна розминка».
- •Слово вчителя. «Творча лабораторія».
- •IV. Закріплення знань , умінь, навичок учнів. Практична робота.
- •V. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Вишивання композиції «Ромашки».
- •«Взаємоопитування»
- •«Практичність теорії».
- •IV. Тема і мета уроку. Повідомлення нових знань. «Учитель-учень».
- •V. Закріплення знань. «Світлофор».
- •Практична робота.
- •Розпис тканини композиції «Маки».
- •Вишивання мака.
- •«Естафета опитувань».
- •«Мікрофон»
- •IV. Тема і мета уроку. Повідомлення нових знань. «Творча лабораторія».
- •V. Закріплення знань і вмінь. «Власні приклади». Практична робота.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Розфарбування квітів.
- •Остаточна обробка композиція «Маки».
- •Інтегроване засідання гуртка « креативний дизайн»
- •Вишивання ромашки (соняшника).
- •Інструкційна картка №4. Вишивання мака.
- •IV. Презентація виробу.
Педагогічна наука і практика.
Майбутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему учень-технологія-учитель, за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Педагогічна майстерність сучасного вчителя має розвиватись «не через забезпечення його великою кількістю рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета,висока загальна культура і ґрунтовна дидактична компетентність».
1.Процес навчання побудований на основі методики, можна подати у вигляді такої схеми:
-
корекція
-
Організація діяльності учнів
Контроль
2. Процес навчання, побудований за технологічними принципами.
-
корекція
-
Блок мотивації і організації учнів
Дія засобів навчання
Блок контролю якості засвоєння
-
корекція
Планування результатів |
Блок мотивації і організації учнів |
Дія засобів навчання (процес навчання) |
Блок контролю якості засвоєння |
Технологія – це комплекс, що складається з:
запланованих результатів;
засобів оцінки для корекції та вибору оптимальних методів, прийомів навчання, оптимальних для даної конкретної ситуації;
набору моделей навчання, розроблених вчителем на цій основі.
Групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці.
Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів чи цілого класу.
Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.
Оволодіння суттєвими компонентами співробітництва дає можливість вчителям:
застосовувати кооперативне навчання за умов роботи за діючими навчальними програмами в межах звичайних шкільних курсів;
перебудовувати уроки, вже побудовані на принципах кооперативного навчання, таким чином, щоб вони відповідали даній навчальній ситуації і дозволяли корегувати недоліки навчальних програм та недостатній пізнавальний рівень учнів;
діагностувати проблеми, що можуть виникнути в деяких учнів при кооперативному навчанні, і втручатися, щоб збільшити ефективність навчання в групі.
Отже, основними ознаками кооперативної групової роботи є:
Поділ класу на групи для досягнення конкретного навчального результату.
Склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати.
Кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням, яке може бути:
За складністю однаковим для гетерогенних (складаються з учнів з різним рівнем пізнавальних можливостей) груп або диференційованими для гомогенних (складаються з учнів, приблизно рівних за пізнавальними можливостями);
За змістом і навчальною метою однаковим для всіх груп (не залежно від складу групи);
За змістом взаємодоповнюючими або послідовно пов’язаними із завданням інших груп за логікою матеріалу, що дозволяє вивчити проблему з різних боків;
За способом (процедурою) виконання різним або однаковим.
Завдання в групі виконуються таким способом, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи й групи в цілому.