Інструкційна картка №4. Вишивання мака.

1. Відміряти і відрізати стрічку за схемою.

2. Закріпити нитку на стрічці.

3. Прокласти шов «вперед голку» дрібними стібками вздовж зрізу.

4. Строчку вздовж кромки прокласти через рівні відстані, зробивши три вертикальних стібка до середини стрічки.

5. Втягнути край стрічки в голку для вишивання стрічками №18, розташувати голку паралельно зрізу.

6. Притримуючи стрічку на тканині, протягнути голку ікінець стрічки через тканину так, щоб вузол нитки знаходився на виворотній стороні і шва теж не було видно.

7. Другою ниткою прихватити стрічку у місці виходу, де буде прокладена зборка.

8. Витягнути стрічку на лицьову сторону.

9. По розміченому малюнку ((дивись малюнок композиції) стягнути третину стрічки і закріпити на тканині дрібними стібками по колу.

10. Закріпити на виворотній стороні тканини другий кінець стрічки разом з першим так, щоб не прихватити зібраний шов.

11. Притримуючи стрічку пальцем, потягнути за нитку так, щоб зібрана стрічка розташувалась точно по колу.

12.Тією ж ниткою пришити зібраний край стрічки до тканини, закріпити нитку .

13.Вишити середину квітки прямим стібком, зеленою стрічкою. Зеленою ниткою зробити стібки хрест-навхрест по зеленій стрічці.

14. Скласти чорну нитку вдвоє і по колу вишити французькі вузли. Нитку навколо голки обвити один раз.

15. Замість французьких вузлів можна вишити тичинки чорним бісером.

ІІІ. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Дівчина: у березні, коли вже земля пробудилась від зимового сну, в лісі можна побачити картину: ніби клаптики блакитного весняного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев. Це квітує провісник весни – пролісок.

Пісня «Дівчина – весна».

Ведуча 1: Багата і прекрасна природа нашої України: стрімкі, величні, спокійні ріки, сині озера, неозорі степові простори, ліси і створені руками людини сади і парки. І не можна всього цього уявити без квітів.

Ведуча 2: Від кожної квіточки, від кожної пелюсточки, ллється світло й несе на променях своїх ніжні пахощі.

Ведуча 3: «щоб жити, потрібні сонце, воля і маленька квіточка,» - писав відомий казкар Ганс Крістіан Андерсен. І справді, квіти супроводжують нас усе життя: зустрічають при народженні, втішають у старості, приносять радістьна святах.

Ведуча 4: Коли люди втомлюються від шуму забетованих доріг, похмурої одноманітності стін квартир, вони йдуть на природу, де їхній настрій лікують дерева, птахи, квіти

Ведуча 1: Квіти створюють піднесений настрій, надихають на творчість. Тому сьогодні у нас свято наших барвистих друзів – квітів.

Ведуча 2: майстри народної творчості завжди використовували і використовують композиції з квітів,коли розписують посуд, обробляють дерево, карбують метал, сплітаючи віночки тощо.

Виставка зразків народної творчості.

Ведуча 3: яскравою перлиною художньої творчості нашого народу є український народний одяг: вдало підібрана блузка, прикраси, рушники.

Ведуча 4: а віночок присутній в усіх національних костюмах. З давніх-давен в Україні плели вінки. Вінок – це сплетене коло квітів, колосків, листя, гілок. Він використовувався як дівоча прикраса, символ молодості і краси, оспіваний в українських піснях.

Ведуча 1:

Ой, виходьте, дівчата,

Та й в цей вечір на вулицю

Весну-красну стрічать,

Весну-красну вітати,

Будемо весну стрічати.

Та віночки сплітати.

А віночки сплетемо,

Хороводом підемо.

Хоровод.

Розминка для творчих груп.

Ведуча 2: найпершими були віночки з маленьких квіточок, що килимом встеляли трав’янисті луки і називались вони «стокрутки» або «сто пелюсток». Ще вплітали вінки з цвіту кульбаби, мати-й мачухи.

Ведуча 3: до віночка також вплітались мальви, ружі, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошки, ромашки.

Ведуча 4: віночки в Україні мали право носити тільки дівчата. Заміжні жінки виплітали з лікувальних рослин, які освячували в церкві на Спаса.а всього в українському вінку має бути 12 квіточок, і кожна з них є своєрідним лікарем і оберегом.

Ведуча 1: ромашка у вінку – символ дівочої чистоти і цноти. Її вплітали у вінок поруч із цвітом калини, яблуні і вишні. Поміж них переплітають вусики хмелю – символ гнучкості і розуму. Цей вінок – вінок кохання. Право виплітати його мали дівчата від 13 років і до заміжжя.

Ведуча 2: плести віночки – то ціла наука, першою у віночку (посередині) в’яжуть світлокоричневу стрічку – символ землі-годувальниці. Обабіч неї – жовті – символ сонця, за ним – світло-зелені – символ краси і молодості, блакитні, сині – символ неба і води – додають сили і здоров’я, оранжева – символ хліба, фіолетова – мудрість, рожева – достаток.

Довжина стрічки – довжина дівочої коси, щоб сховати її від злих очей (демонструється зразок вінка).

Учитель: якщо ви зірвете кілька квіток у лісі, у полі або в саду і складете їх до купи, то це не буде справжній букет. Це просто квіти. Але ж придивіться: кожна з квіточок – це ласкава усмішка природи, виплекана сонцем, умита росою,причепурена вітром, напоєна дощем. Усі вони різні за розміром, забарвленням. Отож, і слід їх поставити так, щоб жодна не загубилася серед інших, щоб уся її врода була перед очима й милувала зір.

Ведуча 3: спершу люди надавали перевагу невеликим букетам, так званим бутоньєркам, їх носили в петельках або прикріплювали до корсажів. Для них брали духмяні рослини: лаванду, гвоздику, конвалію і навіть …кріп і петрушку.

Ведуча 4: поступово в моду увійшли великі букети, їх ставили у вази, кошики. Наприкінці ХІХ ст. мода змінилась: до букетів починають додавати усілякі трави, пальмове листя, пір’я.

Квіти розміщують вільніше, щоб кожну квіточку було добре видно, щоб букет складався з непарної кількості квітів, щоб він мав виразну форму, підпорядковану певному задуму.