«Дивуй».
IV. Повідомлення нових знань. «Учитель – учень».
1.Принципи складання композицій.
У нас говорять про аранжування квітів – як про мистецтво. У квітковій композиції можна знайти конкретний образ, інколи не менш виразний ніж у картині.
Ви вже знаєте, що букет – це складання квіткових композицій.
Масштабність – правильне співвідношення величини квіткової композиції з навколишнім світом;
Розташування – не хаотично, а за певними законами. Так, ряд – целінійна система розміщення.
Симетрія, групування, лінія, форма – ми розглянули на прошлому уроці;
Пропорції –співвідношення окремих части за висотою, шириною, довжиною;
Основа –« золотий перетин» - поділ лінії на дві нерівні частини за якою відношення меншої частини до більшої таке ж, як і більшої – до цілого. Математично:
А : В = В : С, де С – ціле
А – менше
В – більше
У цифрах:
2 : 3 = 3 : 5; або 3 : 5 = 5 : 8; або 5 : 8 = 8 : 13.
У практиці квіткового аранжування використовують співвідношення
3 :5 = 5 : 8.
Це означає, що при розміщені квітів у вазі на висоту вази приходиться 3 частини, на висоту квітів приходиться 5 частин, на висоту всієї композиції приходиться 8 частин. Таке співвідношення потрібне й для букета, який тримають у руках.
При створенні композиції в низьких вазах використовують ті ж самі співвідношення окремих частин, але відлік починається від диаметра вази.
Колір – про нього поговоримо на наступному уроці.
Рівновага – стійка композиція, а не однобічна. Темні квіти і крупніші розміщують ближче до основи, а дрібні і світлі – вгорі і по боках. Світлі квіти дають враження легкості, а темні і яскраві – візуально важкі.
Фон – від фону буде залежати своєрідність аранжування і краса самої композиції.
Світло і тіні – використовують для надання композиції об’єму.
2.Основні форми композицій із квітів.
Це корзини, гірлянди, віночки, пано.
- Що таке букет?
Маленькі корзинки мають нарядний вигляд із ромашками, фіалками, незабудками, трояндами. Принцип складання букету в корзині – це співвідношення пропорцій, поєднання кольорів, «центр уваги».
«Багато в природі квітів, але одне лиш мистецтво може сплести іх у «вінок», - сказав Гете. Вже у давні часи греки і римляни використовували на святах вінки як прикраси. Лавровим вінком нагороджували визначних спортсменів, митців, поетів, учених. У середні віки вінок із мирту або розмарину одягали на голову нареченої в день весілля. Віночки з ольових квітів були улюбленою прикрасою дівчат під час веселих свят і хороводів.
З мистецтвом виготовлення гірлянд були знайомі ще в античні часи. Ними прикрашали вівтарі і колони у храмах. У країнах Південно-Східної Азії – іІндії, Китаї, Бірмі, Індонезії – зберігся звичай одягати на почесних гостей гірлянди із квітів. Гірлянди – це квіти, листя, гілки сплетені у довгі стрічки.
V. Узагальнення знань учнів.
«Лови помилку».
Практична робота.
ВИШИВАННЯ БУКЕТА В КОРЗИНІ.
Інструктаж з техніки безпеки та безпечних прийомів роботи з голками, ножицями.
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА № 9.
Вишивання шва «стебловий».
Закріпити стрічку.
Вивести голку на лицьову сторону і рухом знизу вверх зробити стібок. Стрічка щільно прилягає до тканини.
Протягнути голку на виворотній бік.
Знову вивести голку на лицьовий бік посередині попереднього стібка. Повторити.
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА №10.
Виконання стрічкового шва.
Закріпити стрічку.
Вивести голку на лицьвий бік, розправити стрічку.
Притримуючи стрічку другою голкою, вивести першу голку із стрічкою на виворотній бік, проткнувши стрічку посередині.
Залишивши другу голку у петлі, натягнути стрічку.
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА №11.
Вишивання шва «сітка» (вишивання корзинки).
Протягнути голку із стрічкою на лицьовий бік і зробити декілька пласких стібків потрібної довжини.
Коли потрібна заповнена поверхня, вивести голку на виворотній бік й закріпити стрічку.
Протягнути голку із стрічкою на лицьовий бік і провести під стібками через один ряд так, щоб вийшла сітка.
Вишити ручку корзинки стебловим швом.
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА № 12.