- •1. Інженерна геологія, як наука.
- •2. Інженерно-геологіяні класифікації гірських порід.
- •3. Показники стану, складу і властивостей порід.
- •4.Мінеральний і гранулометричний склад порід.
- •5. Структура і текстура порід.
- •6.Структурні зв’язки ,складення і тріщинуватості порід.
- •8. Фізичні властивості і стан порід.
- •9. Консистенція глинистих порід. Водні властивості порід
- •10. Колоїдні властивості тонкодисперсних порід.
- •11. Механічні властивості порід.
- •12. Стискуавність несцементованих порід.
- •13. Опір грунтів зсуванню.
- •15.Меліорація порід без жорстких звязків .
- •16. Інженерно-геологічна характеристика скельних порід.
- •17 Інженерно-геологічна характеристика особливих грунтів.
- •18. Інженерно-геологічні процеси на території міст
- •19. Хімічні і фізичні методи вивчення складу гірських порід.
- •20. Відбір зразків для досліджень.
- •21. Визначення гранулометричного складу порід.
- •23. Визначення верхньої межі пластичності.
- •24.Механічні властивості гірських порід: детальна послідовність лабораторних досліджень однієї ї них на вибір(за винятком стискуваності скельних і напівскельних порід).
- •25 Вивчення стискуваності скельних і напівскельних порід.
- •26. Типи і призначення відкритих виробок у інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •27. Буріння у інженерно-геологічних вишукуваннях
- •28. Електророзвідка у інженерній геології.
- •29. Магніторозвідка у інженерній геології.
- •30. Сейсморозвідка у інженерній геології.
- •31. Гравіметрія у інженерній геології.
- •32. Польові методи досліджень механічних властивостей грунтів.
- •33.Дослідження зсувів і зсувонебезпечних ділянок
28. Електророзвідка у інженерній геології.
За допомогою електророзвідки визначаються пласти, їх потужність, наявність карстових порожнин, тріщинуватість, рівні залаягання грунтових вод, рівень вічної мерзлоти, поверхню ковзання зсувів. Метод грунтується на тому,що струм по різних за властивостями грунтах буде проходити по різному. Постійні природні електричні поля виникають у грунтах через те, що самі грунти – це електроліти і джерела струму. Сонце викликає зміни електричного поля в грунті. Зручніше проводити розвідку, створюючи штучне поле, пропускаючи струм через 2 занурених в грунт заземи. За формулами розраховується потенціал (V) досліджуваного середовища.
29. Магніторозвідка у інженерній геології.
Магніторозвідка-метод розвідувальної геофізики, заснований на вивченні аномалій геомагнітного поля, обумовлених неоднаковою намагніченістю гірських порід.
Магнітна розвідка застосовується для визначення напруження магнітного поля на точці поверхні землі. Напруження має свій напрям в 3-ох осній сист координат. Для вимірювання важлива вертикальна складова, кут схилення. Напруження вимірюється в одиницях Еретеди, проте має малі значення і використовується γ (1γ=10-5 Еретеди) В магніторозвідці вимірюються не абсолютні величини напруження, а відхилння напруження від номального значення. Складові нормального градієнта напруження магнітного поля закономірно змін. на земній кулі. Вертикальна складова 5γ\км, горизонт.-4γ\км. На властивості порід впливає їх мін склад. Магніторозвідка, я самостійний метод не дає точних результатів, її використовують при залучені ін. досліджень. Для замірювання зміни вертикальної складової використовують магнітометр.Перевага: дешевизна і швидкість.
Аеромагріторозвідка-дослідження на велких територіях. Зйомка на конкретних об’єктах має назву-мікромагнітна. Відстань квадратів 5х5м. Ключові точки прив’язані до геодезичних пунктів спостереження. Для досл використ 1високочутливий магнітометр і 2 штативи.один переносять а інший стоїть на контрольному пункті в центрі майданчика.
Перший етап магнітної розвідки полягає в проведенні магнітної зйомки. Другий етап - в обробці результатів вимірів і побудові магнітних профілів і карт. Третій етап полягає в геологічній інтерпретації отриманих аномалій геомагнітного поля, метою якої є побудова моделі магнітної неоднорідності земної кори.
30. Сейсморозвідка у інженерній геології.
Сейсморозвідка; спостереження за v -(швидкістю) пошир. пружніх хвиль в земній корі. Хвилі викликають штуч. вибухами або ударами. Після струсу в грунті виникають попер. і повздовжні хвилі. Шв. хвиль різна і залежить від мінер. складу, структури, тріщинуватості, вологості порід тощо. В пісках 0,2-1,5км.секунду. V-хвиль 1-3км.с. –в глинах, 3-6 км.с . – вапняках. Прямі хвилі першими приходять до приймачів. Заломлені хвилі приходять першими до дальніх точок. Відбиті приходять останні. В підсумку остримуються сейсмограми, за нею будують криву – годограф.