- •1. Інженерна геологія, як наука.
- •2. Інженерно-геологіяні класифікації гірських порід.
- •3. Показники стану, складу і властивостей порід.
- •4.Мінеральний і гранулометричний склад порід.
- •5. Структура і текстура порід.
- •6.Структурні зв’язки ,складення і тріщинуватості порід.
- •8. Фізичні властивості і стан порід.
- •9. Консистенція глинистих порід. Водні властивості порід
- •10. Колоїдні властивості тонкодисперсних порід.
- •11. Механічні властивості порід.
- •12. Стискуавність несцементованих порід.
- •13. Опір грунтів зсуванню.
- •15.Меліорація порід без жорстких звязків .
- •16. Інженерно-геологічна характеристика скельних порід.
- •17 Інженерно-геологічна характеристика особливих грунтів.
- •18. Інженерно-геологічні процеси на території міст
- •19. Хімічні і фізичні методи вивчення складу гірських порід.
- •20. Відбір зразків для досліджень.
- •21. Визначення гранулометричного складу порід.
- •23. Визначення верхньої межі пластичності.
- •24.Механічні властивості гірських порід: детальна послідовність лабораторних досліджень однієї ї них на вибір(за винятком стискуваності скельних і напівскельних порід).
- •25 Вивчення стискуваності скельних і напівскельних порід.
- •26. Типи і призначення відкритих виробок у інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •27. Буріння у інженерно-геологічних вишукуваннях
- •28. Електророзвідка у інженерній геології.
- •29. Магніторозвідка у інженерній геології.
- •30. Сейсморозвідка у інженерній геології.
- •31. Гравіметрія у інженерній геології.
- •32. Польові методи досліджень механічних властивостей грунтів.
- •33.Дослідження зсувів і зсувонебезпечних ділянок
12. Стискуавність несцементованих порід.
На деформування таких порід впливає їхня структура, грансклад, мін склад, вологість, коефіцієнт фільтрації, хімсклад і концентрація порового розчину, порушеність складу, підвищення температури, підвищує стискуваність.
Стискуваність – здатність породи деформуватись при навантаженні зі зменшенням об’єму
Зумовлює осідання споруд.
При стискуванні вирізняють 3 типи деформацій:
1деформація без можливості бокового розширення(компресія); 2.при триосному стисканні з обмеженням бокового розширення; 3.при вільному боковому розширенні.
Дослідження проводять в лабораторіях за допомогою одометрів. В них, при вертикальному навантаженні об’єм буде зменшуватися за рахунок зменшення пористості та вологості. Ущільнення триває до моменту видалення надлишку води. Якщо навантаження забрати, об’єм виросте, але не досягне попереднього значення. Тобто декомпресія = набухання. Ступінь стискуваності виражають через коефіцієнт ущільнення АЛЬФА. Ущільнення глинистих порід з часом – КОНСОЛІДАЦІЯ. Зменшення об’єму під впливом зволоження і додаткового навантаження макропористих порід – ПРОСАДОЧНІСТЬ.
Дослідження в одометрі.
Зразок знаходиться в циліндрі компресійного приладу. Зверху і знизу кладуть пористі прокладки, які мають вбирати лишню воду. Навантаження викликає зменшення висоти циліндра зразка. Зміну висоти реєструє індикатор з точністю до 0,01 мм. Навантаження здійснюють ступінчасто, після стабілізації деформацій від попереднього навантаження. Умовний критерій стабілізації – для глин 0,01 мм за 12 год., для піщанистих глин 0,01 мм. за 3-5 год. Попередньо для зразка визначають питому вагу, об’ємну вагу, початкова вологість, початковий природний коефіцієнт пористості. Якщо грунт буде основою для фундаменту, зразок беруть непорушеного складу. Якщо ж будівельним матеріалом – порушеного, але із такою ж вологістю і щільністю з якою будуть використовувати. Якщо грунт буде знаходитися під водою, то його занурюють під воду.
В одометрі мають бути:
1.Робочий циліндр, або кільце. 2.Механізм для передачі на зразок тиску. 3.Вимірювач деформації зразка(мессура).
Для вимірювання просадочності до зразка додають навантаження, яке буде на будівництві, записують результат, а потім підводять знизу воду, так можна визначити стискуваність лесу з порушеними зв’язками. Лесові породи за просадочністю поділяються на 2 типи
1.зменшення висоти зразка до 5 см. 2.Більше 5 см.
Недоліки дослідження:
Виникає тертя між боковими стінками зразка і стінками приладу, неможливість точної підгонки зразка до поверхні циліндра, що завищує результати. Тому створили СТАБІЛОМЕТР де є триосне стискання з обмеженням бокового розширення.
В ньому, циліндричний зразок знаходиться в гумовій оболонці, а довкола рідина( вода, спирт з гліцерином). Дозволяє замірювати і вертикальний і боковий тиск. Цим приладом визначають також коеф. Пуассона, фільтрації, модуль пружності і показники опору зсуванню.
