3.Поняття культури.

Трактування культури відбувається на побутовому та науковому рівні. На побутовому рівні – культура – це оцінююче поняття, коли об’єкт вивчення порівнюється з кимось або чимось.На науковому рівні трактування культури відбувається філософами античності(Греції та Риму). Філософи Давньої Греції сферу культури трактували як процес навчання і виховання у відповідності до норм і традицій суспільства. Римські філософи трактують культуру як обробку розуму при вихованні через систему освіти.

У Середні віки з’являється термін «культ». Культура – це здатність людини розкрити свій творчий потенціал через любов до Бога, а процес творчості розглядається як дар Божий.

У Новий Час знову з’являється термін «культура», яка стає творчим зв’язком між людиною і Богом.

У ХVII ст. починає домінувати матеріалістичний погляд. Культура – це розумове вдосконалення людини в ході її історичної еволюції.

На сьогоднішній день існує близько 500 визначень культури. Найпоширеніше : культура – це сукупність духовних і матеріальних цінностей, які відображають творчу активну діяльність людини в процесі осмислення всесвіту. Широке розуміння надає ЮНЕСКО – культура - це комплекс найбільш яскравих духовних , матеріальних і емоційних якостей, які характеризують суспільство вцілому або окрему соціальну групу.

4. Культура та цивілізація. Їх взаємозв’язок.

1)Первіснообщинному суспільстві та в середні століття, культура і цивілізація не розлучені, культура розглядається як слідування людини за космічною впорядкованістю світу, а не як результат його творіння.

2)Відродження. Культура вперше зв'язалася з індивідуально-особистісним творчістю людини, а цивілізація - з історичним процесом громадянського суспільства, але розбіжностей ще не виникло.

3)Новий час. Культура - індивідуально-особистісна. Ці поняття наклалися один на одного. Європейські просвітителі використовували термін «цивілізація» для позначення громадянського суспільства, в якому панує свобода, рівність, освіта, просвітництво, тобто цивілізація використовувалася для позначення культурного якості соціуму. Розуміння Морганом і Енгельсом цивілізації, як стадії розвитку суспільства слідом за дикістю і варварством, тобто початок розбіжності понять.

4)Новітній час. Культура і цивілізація розведені, не випадково вже в концепції Шпенглера культура і цивілізація виступають як антиподи.

Лінія «філософії життя» Освальда Шпенглера. У 1918 вийшла його книга «Захід Європи». Ця книга принесла йому славу пророка загибелі західноєвропейської культури. Шпенглер розглядає окремі культури як ізольовані один від одного організми, які мають свою власну унікальну душу. Тому представник однієї культури, ніколи не зрозуміє іншу культуру повністю. Кожна культура має своє народження, свій кульмінаційний пік і свою смерть. Етап, коли культура застигає, припиняє свій розвиток і зростання, матеріалізується, Шпенглер визначив терміном «цивілізація». Шпенглер вважав, що західна культура увійшла в стадію цивілізації, тобто наближається до фіналу свого існування.

Цивілізаційна концепція «Виклик-і-Відповідь» Арнольда Тойнбі. Тойнбі вважав, що цивілізації виникають за двох умов: наявності навколишнього середовища і присутність у даному суспільстві творчої меншості (еліти). Відбувається взаємодія навколишнього середовища і суспільства (Виклик-і-Відповідь). Суспільство через творчу меншість вирішує завдання відповіді на Виклик середовища, приходить в стан руху, що сприяє перетворенню його в цивілізацію. Зростання цивілізації розгортається як безперервний процес «Догляду-і-Повернення» творчої меншості, що має особливий харизматичний дар і реалізує його в жрецької, чернечого, світської, аристократичної формах. Цивілізація розвивається і зростає за умови, коли більшість солідарно з меншістю, наслідує його. В іншому випадку - цивілізація розкладається, деградує. Злам цивілізації відбувається і у випадку, якщо суспільство не може впоратися з Викликом в силу нестачі енергії у творчої меншості. З 26 виділених Тойнбі цивілізацій 16 припинили своє існування (єгипетська, месопотамська, грецька та ін), 7-8 перебувають у стані кризи або під загрозою асиміляції західною цивілізацією (китайська, індійська).