- •1.Культурологія як наука. Етапи становлення.
- •2.Структура культури.
- •3.Поняття культури.
- •4. Культура та цивілізація. Їх взаємозв’язок.
- •4.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- •6. Фунції культури.
- •8. Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст.
- •10. Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу.
- •11. Наукова та культурна діяльність Грушевського.
- •12.Основні концепції і погляди на розвиток культури України в сучасних умовах.
- •13. Біосферна концепція Вернадського.
- •14. Культурна антропологія і соціологія культури.
- •15. Національне і загальнолюдське в сучасній культурі.
- •17. Погляди м.Драгоманова з питань культури.
- •20. Релігія в духовній спадщині людства.
- •21.Культура і право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- •22.Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурологічні теорії російських авторів.
- •24. Трипільська культура.
- •25. Скіфо-сарматська культура.
- •26. Культура первісного суспільства.
- •27. Формування культури східних слов’ян.
- •28. Культура Київської Русі: причини розквіту 10-12 ст.
- •29. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •30. Історичне значення Київської Русі.
- •31.Християнство та його роль та значення в розвитку культури України-Русі.
- •32. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •33. Гуманісти і їхні ідеї в культурі Руси-Україні.
- •34. Розвиток наукових знань в Київській Русі. Право.
- •35. Літературна творчість х-хііі ст. «Слово о полку Ігореві»
- •4. Світська література
- •36. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •37. Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- •38. Культурно-освітня діяльність митців 17 ст.
- •41. Культурний розвиток України на рубежі 18-19 ст.
- •42. Формування нової літературної мови. Іван Котляревський.
- •43.Виникнення та поширення писемності і освіти у східних слов’ян.
- •44. Сучасні діячі культури(Іван Малкович).
- •45.Тарас Шевченко і проблеми самоутвердження української нації.
- •46. Образотворче мистецтво України хіх ст.
- •47. Особливості стану модернізму розвитку культури 19-20 ст.
- •48. Національно культурний рух в західноукраїнських землях 19ст.
- •49. Культурні процеси України 20-30 рр. 20ст.
- •50.Пам’ятники та діячі культури мого краю.
- •51.Діяльність митців культури україни в 50-80-х роках 20 ст.
- •52.Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Та перспективи розвитку.
- •53. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •54.Український модерн та його сучасний стан.
- •55.«Шістдесятники» та їх внесок у розвиток культури.
- •56. Явище масової культури в сучасних умовах України.
- •57.Феномен української радянської культури.
- •58. Творчий доробок о.Довженка.
- •59.Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •60. Український неоромантизм кінця 19-20-х років 20 століття.
- •61.Український постмодерн.
- •63. Сучасна музика в Україні: стан та перспективи.
- •64. Мистецтво бароко в культурних процесах України 17-18 ст.
- •65. Романтизм в культурі України 19 ст.
- •66. Реалізм в літературі 19 ст.
- •67. Політика українізації, її суть та наслідки.
- •68.Усна народна творчість в культурі України її місце та значення.
- •69. Нтр та її вплив на сферу культури.
- •70.Розвиток системи освіти в сучасній Україні.
- •71. Українські вчені та їх діяльість в 20-21ст. (на вибір)
- •72.Стан та особливості правової культури в Україні.
- •73. Школи в культурології
- •74. Розвиток історії укр. Культури як наукової дисципліни.
- •75. Концепція а.Тойнбі
- •76. Т.Г.Шевченко та його літературна творчість
- •77. Предмет курсу «Історія української культури».
- •78. Періодизація історії української культури.
- •79. Концепція о. Шпенглера.
- •80.Утвердження універсалізму і.Франка.
- •81. Петро Могила та його культурно-освітня діяльність.
- •82. Романтизм та його особливості в Україні
- •83. Внесок Лесі Українки у розвиток української культури.
- •85. Культура запорозького козацтва, її самобутні риси.
- •86. Значення творчості г. Сковороди.
- •87. М. Лисенко - основоположник української класичної музики.
- •88. Меценати в культурному розвитку України.
- •89. Лесь Курбас - видатний діяч українського театру.
- •90. Образотворче мистецтво модерністів поч. Хх ст.
- •91.Основні течії модернізму та їх прояв в українській культурі
- •92. Видатні представники українського кіномистецтва. Поетичне кіно.
- •93. Нова генерація українських письменників на рубежі XX-XXI ст.
32. Культура та природа: проблема співвідношення.
Природа і культура нерозривні. Вони пов'язані генетично, бо людина - вищий колір розвитку природи, а культура - найбільше з творінь людини.
На зорі людства злитість людини і природи ще не була так сильно порушена. Основою первісної культури був культ природи - людина жила природою і відчував себе її невід'ємною часткою. Природа була близькою, бо вона поїла й годувала людини, а й далекої - грізною, невідомою, таємничою. В ході предметно-практичної діяльності виникло «людське почуття» природи: не тільки її естетичне прийняття, але і наділення її людськими якостями - олюднення. Вона стала одночасно майстерні і храмом. Для первісної людини природа обмежувалася порівняно вузької територією, на якій жило його плем'я.
Потім виникло протиставлення людини природи. Швидше за все, це сталося тоді, коли були протиставлені тілесне і духовне, з розумінням природного як чогось нижчого, неповноцінного.
До цього додалося ставлення до природи натуралістів Нового часу: природа - майстерня, її треба підпорядкувати людині, «перетворити» згідно з його інтересами. Утилітарне ставлення до природи призвело до того, що по відношенню до неї все стало дозволеним. Тут не діяли заборонні норми права, релігії і моралі. Зникло захоплення природою. Природа стала сприйматися як антитеза духу і культури.
У філософії марксизму природа розглядалася як об'єкт виробничої діяльності людини. До цих пір в якості зразка «творчого марксизму» призводять фразу І.В. Мічуріна, яка, до речі, ніколи не розглядалася ним як якийсь філософський принцип: «Нам нічого чекати милості від природи, взяти їх у неї - наша задача». Так підхід протилежний корінним принципам народної культури, для якої завжди земля була «рідний матінкою», священним ім'ям батька називалися річки. Без такого любовного ставлення до природи неможлива висока культура сільськогосподарської праці.
Сьогодні люди звикли жити на взяті у природи у кредити, повернути які вже неможливо. Нині все людство стоїть перед новим витком спіралі - єдністю природи і культури, коли все багатство культури має бути поставлено на службу захисту природи. Єдність людини і природи було вірно зрозуміле ще І. Кантом, для якого людина - «остання мета природи», а природа, в свою чергу «матерія всіх його цілей». У цьому і полягає єдність природи і культури.
Місія людини полягає в безперервному зближенні з природою, все більш глибоко пізнавати її закони і вносити в природну стихію розумне свідоме начало.
Однією з найважливіших, глобальних проблем, від яких буквально залежить життя або смерть всього людства, стала сьогодні екологічна проблема - розумне природокористування та природоохорони. Екологічна криза може бути подолана тільки в тому випадку, якщо нам вдасться сформувати у кожного має справу з людськими процесами людське почуття природи, об'єднує раціональне й емоційне, естетичне та етичне ставлення до неї.