28. Культура Київської Русі: причини розквіту 10-12 ст.

Феномен незвичайного злету культури Київської Русі часто пояснюється тісними контактами її з Візантією, Хозарією, країнами Центральної і Західної Європи. На рубежі 10-12 ст розквіт к-ри спостерігається в просторових жанрах мистецтва:архітектура,живопис,скульптура,а також у вербальному(словесному) жанрі-літературі. Виробляється власний художній стиль,що характеризується панорамним баченням подій і їх відображенням. У будівництві використовуються масивні округлі форми,що виконують фунції фортеці. Стиль зображення: схематичний,зображення строгі. Цей стиль отримав назву монументальний історизм або Східноєвропейський романтизм:

• перший храм-храм Св. Богородиці(десятинна церква);

• вершиною зодчества є Собор Св.Софії,який унікальньний такимми особливостями: він багатокупольний(13-25 куполів): в цьому храмі є поєднання фресок і мозаїк, центральні постаті масивні та індивідуальні, в ньому є світські сюжети(зображення Ольги,князя Ярослава)

На зміну перекладній приходить оригінальна література.Високий рівень грамотності населення(10-20% грам.населення). Книжковий фонд Русі-120-140 тисяч екземплярів,близько 700 найменувать. 4 види літератури:

- проповіді(Феодосій Печерський,Кирило Туровський)-«Слово про закон і благодать».

- житія святих-засновник цього виду Нестор Літописець(написав житія житія святих Бориса і Гліба).

- літопис-Никон Великий,Нестор Літописець,Сильвестр.

- світська л-ра- «Слово о полку Ігоревім».

Усна народна творчість дуже різноманітна і вершиною її є билини - варіант героїчного епосу,в якому є образи представників всіх груп населення.Так,через л-ру кожна культура виражає найкращі особливості свого народу і презентує національну к-ру перед світом.

29. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.

Період феодальної роздробленості як закономірний етап в історії Русі був періодом дальшого культурного розвитку руських князівств. Поряд із старими центрами культури — Києвом, Новгородом, Черніговом — виростають і нові — Владимир на Клязьмі, Володимир-Волинський, Галич, Полоцьк, Смоленськ, Туров та ін. В основі розвитку культури лежала праця селян і ремісників, творчість народних мас, що визначало самобутній характер руської культури. Культура окремих князівств ґрунтувалася на спільній, загально-руській основі. Ідея єдності Русі, необхідності об'єднання всіх руських земель перед лицем іноземних загарбників, що посягали на незалежність країни, продовжувала жити в свідомості народних мас та передової частини класу феодалів і яскраво відбивалася в пам'ятках культури тих часів.

Політичне роздроблення руських земель, яке ще більше посилилося в умовах монголо-татарської навали, вело до посилення місцевих особливостей, своєрідних рис у культурі окремих територій. Водночас між окремими південно-західними землями поступово зміцнювалися економічні, політичні й культурні зв'язки, утворювалися характерні риси й особливості, які стали притаманними українській мові, культурі, українській народності в цілому