- •1.Культурологія як наука. Етапи становлення.
- •2.Структура культури.
- •3.Поняття культури.
- •4. Культура та цивілізація. Їх взаємозв’язок.
- •4.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- •6. Фунції культури.
- •8. Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст.
- •10. Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу.
- •11. Наукова та культурна діяльність Грушевського.
- •12.Основні концепції і погляди на розвиток культури України в сучасних умовах.
- •13. Біосферна концепція Вернадського.
- •14. Культурна антропологія і соціологія культури.
- •15. Національне і загальнолюдське в сучасній культурі.
- •17. Погляди м.Драгоманова з питань культури.
- •20. Релігія в духовній спадщині людства.
- •21.Культура і право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- •22.Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурологічні теорії російських авторів.
- •24. Трипільська культура.
- •25. Скіфо-сарматська культура.
- •26. Культура первісного суспільства.
- •27. Формування культури східних слов’ян.
- •28. Культура Київської Русі: причини розквіту 10-12 ст.
- •29. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •30. Історичне значення Київської Русі.
- •31.Християнство та його роль та значення в розвитку культури України-Русі.
- •32. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •33. Гуманісти і їхні ідеї в культурі Руси-Україні.
- •34. Розвиток наукових знань в Київській Русі. Право.
- •35. Літературна творчість х-хііі ст. «Слово о полку Ігореві»
- •4. Світська література
- •36. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •37. Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- •38. Культурно-освітня діяльність митців 17 ст.
- •41. Культурний розвиток України на рубежі 18-19 ст.
- •42. Формування нової літературної мови. Іван Котляревський.
- •43.Виникнення та поширення писемності і освіти у східних слов’ян.
- •44. Сучасні діячі культури(Іван Малкович).
- •45.Тарас Шевченко і проблеми самоутвердження української нації.
- •46. Образотворче мистецтво України хіх ст.
- •47. Особливості стану модернізму розвитку культури 19-20 ст.
- •48. Національно культурний рух в західноукраїнських землях 19ст.
- •49. Культурні процеси України 20-30 рр. 20ст.
- •50.Пам’ятники та діячі культури мого краю.
- •51.Діяльність митців культури україни в 50-80-х роках 20 ст.
- •52.Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Та перспективи розвитку.
- •53. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •54.Український модерн та його сучасний стан.
- •55.«Шістдесятники» та їх внесок у розвиток культури.
- •56. Явище масової культури в сучасних умовах України.
- •57.Феномен української радянської культури.
- •58. Творчий доробок о.Довженка.
- •59.Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •60. Український неоромантизм кінця 19-20-х років 20 століття.
- •61.Український постмодерн.
- •63. Сучасна музика в Україні: стан та перспективи.
- •64. Мистецтво бароко в культурних процесах України 17-18 ст.
- •65. Романтизм в культурі України 19 ст.
- •66. Реалізм в літературі 19 ст.
- •67. Політика українізації, її суть та наслідки.
- •68.Усна народна творчість в культурі України її місце та значення.
- •69. Нтр та її вплив на сферу культури.
- •70.Розвиток системи освіти в сучасній Україні.
- •71. Українські вчені та їх діяльість в 20-21ст. (на вибір)
- •72.Стан та особливості правової культури в Україні.
- •73. Школи в культурології
- •74. Розвиток історії укр. Культури як наукової дисципліни.
- •75. Концепція а.Тойнбі
- •76. Т.Г.Шевченко та його літературна творчість
- •77. Предмет курсу «Історія української культури».
- •78. Періодизація історії української культури.
- •79. Концепція о. Шпенглера.
- •80.Утвердження універсалізму і.Франка.
- •81. Петро Могила та його культурно-освітня діяльність.
- •82. Романтизм та його особливості в Україні
- •83. Внесок Лесі Українки у розвиток української культури.
- •85. Культура запорозького козацтва, її самобутні риси.
- •86. Значення творчості г. Сковороди.
- •87. М. Лисенко - основоположник української класичної музики.
- •88. Меценати в культурному розвитку України.
- •89. Лесь Курбас - видатний діяч українського театру.
- •90. Образотворче мистецтво модерністів поч. Хх ст.
- •91.Основні течії модернізму та їх прояв в українській культурі
- •92. Видатні представники українського кіномистецтва. Поетичне кіно.
- •93. Нова генерація українських письменників на рубежі XX-XXI ст.
25. Скіфо-сарматська культура.
Скіфи- іраномовні кочові племена ,які заселили територію України у 7-3 ст до н.е. Геродот ділить їх на 3 групи: царські-заселяли степ, скіфи-скотарі, скіфи-орачі-заселяли лісостеп.
Єдиними памятками є могили-кургани.Скіфи вірили,що смерть означає закінчення земного життя й початок потойбічного.Могили заможних облаштовували як підземні житла,зверху прикривались дошками і насипом.Чим шанованіший небіжчик-тим більший курган. 5-4 ст до н.е.-Велика Скіфія(про могутність тих часів свідчать Царські кургани)Більшість із них відкриті в Нижньому Подніпровьї.До найвідоміших належать:Чортомлик,Солоха,Товста Могила. 4 ст. до н.е-найвище піднесення Скіфії за царя Атея.Атей карбував власну монету,проводив активну загарбницьку політику.Скіфи відійшли на Південь і створили дві Малі Скіфії. Ювелірна справа-Золота Пектораль,знайдена в кургані Товста Могила. Віра язичницька,культ предків.Для прикладного мистецтва скіфів був характерний «звіриний стиль».
Сармати-іраномовні кочові племена,які заселяли степ України від Дону до Дунаю у 3 ст. до н.е-3 ст. н. е. Найдавніші відомості про сарматів знаходимо в давньогрецького історика Стробона. Навчались виготовляти різнокольорове скло.Усарматів центр торгівлі-Танаїс на Дону. Особливість військової справи-на рівні з чоловіками воювали жінки,яких порівнювали з амазонками. Існував культ коня.Ремесла-шкіряне,бронзоливарне.Жили племенами,кожне з яких мало свою назву: язиги, роксолани, алани. Володарювання сарматів-майже 600 років.Поклали йому край племена готів і гунів.
26. Культура первісного суспільства.
Первісна культура — культура первісної доби, найбільшого періоду в історії людства — від виникнення людини і до появи державності. Ця культура є рубежем,який ввідділяє світ людей від світу тварин.
Палеоліт: Епоха палеоліту (давній кам'яний вік) починається з початком антропогенезу, а закінчується в Х тисячолітті до н. е. Люди використовували камінь, кістку, дерево. Майстри раннього палеоліту створювали гострі знаряддя, сильно б'ючи каменем об камінь.
Близько 1,5 млн років тому з'явилося ручне рубило. Приблизно 300—200 тисяч років тому люди оволоділи вогнем.Найістотніші зміни належать до останньої стадії палеоліту — так званого верхнього палеоліту .На цей час сформувалася людина сучасного антропологічного типу — «людина розумна» — кроманьйонець . Виникла спеціалізація знарядь — ножі, скребки, пилки,наконечники.Люди вже жили не тільки у створених природою схованках (печерах, гротах), з'явилися різні види штучного житла: вириті в землі і накриті зверху кістками мамута; повністю побудовані з бивнів, з вогнищем у центрі; довгі, овальні, з декількома вогнищами.Основним осередком, очевидно, була родова община.
Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду. Види образотворчого мистецтва палеоліту досить різноманітні: петрогліфи (зображення тварин і людей, виконані на камені), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні скульптури.Працювали давні художники при світлі смолоскипів або світильників з мохом. Рукою чи примітивними пензлями (жмут вовни, пучок трави) наносилися сажа, мінеральні фарби. Художники палеоліту зображували переважно тварин: зубрів, коней, оленів, мамутів.
В Україні досліджено багато палеолітичних пам'яток. Одна з них — стоянка біля села Мізин на Десні, поблизу Чернігова. Там знайдені фігурки, які зображають птахів, цікавий кістковий браслет, покритий складним геометричним орнаментом, жіночі статуетки.
Мезоліт: Середній кам'яний вік (X—VI тисячоліття до н. е.) є яскравим доказом сильного впливу природного середовища на життя і еволюцію людства. До того часу належить важливий технічний винахід — лук і стріли. Після таненняльодовиків з'явилися великі водні простори, поширилося рибальство. Як матеріал для виготовлення знарядь широко використовувалася кістка. Ефективнішою була нова так звана мікролітична техніка обробки кременю: виготовлення пластин-вкладишів зовсім невеликого розміру — мікролітів. Наприклад, основу серпа робили з кістки, а лезо становили мікроліти.Почалося приручення тварин, першим прирученим був собака.
Неоліт : Останній етап кам'яного віку — (новий кам'яний вік) — охоплює орієнтовно VI — IV тисячоліття до н. е. Відбулося докорінне перетворення життя людства, пов'язане з переходом від привласнюючих форм господарювання (мисливства, рибальства і збиральництва) до відтворюючих (землеробства і скотарства). Цей процес в науці отримав назву неолітична революція.
Для неоліту характерна поява багатьох технічних і технологічних новинок: свердлування, пиляння і шліфування каменю, ткацький верстат, гончарство і гончарний круг, спорудження човнів, зародженнямонументальної архітектури. Новими рисами позначено суспільне життя — материнську змінила батьківська родова община, виникла парна сім'я. З'явилися такі символи, як хрест, спіраль, трикутник, ромб, свастика. Фігури тварин, птахів, людей також перетворилися на символічні знаки. В неоліті реалістичні зображення майже повністю змінилися на абстрактні мотиви, втілені в орнаменті.
Енеоліт : Приблизно в IV—III тисячоліттях до н. е. люди почали використовувати для виготовлення прикрас і знарядь перший метал — мідь. Спочатку кували чисту мідь холодною, а згодом навчилися вилучати мідь з руди шляхом плавлення. Появі плавильної печі, ймовірно, передувало будівництво гончарних печей. Але мідь поступається каменю в міцності і тому витіснити його не могла. Виділяють перехідний період — енеоліт (мідно-кам'яний вік). За формами життя, типом господарства він схожий на неоліт. Енеолітичною є дуже яскрава трипільська археологічна культура на території сучасної України.
Культура епохи бронзи і заліза :
Епоха бронзи (ІІ тис. до н. е.) ознаменована відкриттям бронзи (сплаву олова і міді) та її поширення викликали принципові зміни в житті суспільства. Поліпшилася обробка землі, що сприяло подальшому вдосконаленню виробництва. Люди дістали можливість вести господарство однією сім'єю, в розпорядженні якої залишалися всі надлишки виробленого. Зароджувалася приватна власність, майнова диференціація. Значно розширився обмін і контакти між окремими районами. Почалися війни за оволодіння худобою, орною землею, металом. З'явилися військові керівники, виник культ вождя. Особливе ставлення до вождя як до героя зберігалося після його смерті. Саме в епоху металу входять у звичай великі поховальні споруди — кургани. Обробка металу вимагала великої майстерності і спеціалізації, тому ливарна справа, як і гончарна, а пізніше ткацька, стає самостійною галуззю. Одним з основних видів творчості стала художня обробка металів. Досить швидко людина оволоділа різними її видами: кування, лиття, карбування, гравіювання по металу. Виготовлялися найрізноманітніші металеві прикраси: браслети, каблучки,сережки, підвіски, бляшки, які нашивалися на одяг, пояси, пряжки. Особлива увага приділялася зброї.
Залізний вік : Для багатьох народів останній етап розвитку первісного ладу пов'язаний з появою заліза на початку I тисячоліття до н. е. Новий метал був міцнішим і значно поширенішим. Це дало змогу впроваджувати його у всі галузі виробництва, на відміну від бронзи, яку при виготовленні знарядь праці майже не використовували. Там, де раніше не виникла державність, залізний вік в суспільному ладі пов'язаний з «військовою демократією». З'являється патріархальне рабство, міцнішають зв'язки між племенами (племінні союзи). Для цього часу характерні грабіжницькі війни. Вони сприяли розвитку військової техніки, військової організації, піднесенню військових керівників. Новим у розвитку мистецтва можна вважати появу спеціалізації, виділяються художники, співаки, розповідачі. Провідним видом творчості надалі залишається прикладне мистецтво.
