- •1.Культурологія як наука. Етапи становлення.
- •2.Структура культури.
- •3.Поняття культури.
- •4. Культура та цивілізація. Їх взаємозв’язок.
- •4.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- •6. Фунції культури.
- •8. Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст.
- •10. Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу.
- •11. Наукова та культурна діяльність Грушевського.
- •12.Основні концепції і погляди на розвиток культури України в сучасних умовах.
- •13. Біосферна концепція Вернадського.
- •14. Культурна антропологія і соціологія культури.
- •15. Національне і загальнолюдське в сучасній культурі.
- •17. Погляди м.Драгоманова з питань культури.
- •20. Релігія в духовній спадщині людства.
- •21.Культура і право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- •22.Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурологічні теорії російських авторів.
- •24. Трипільська культура.
- •25. Скіфо-сарматська культура.
- •26. Культура первісного суспільства.
- •27. Формування культури східних слов’ян.
- •28. Культура Київської Русі: причини розквіту 10-12 ст.
- •29. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •30. Історичне значення Київської Русі.
- •31.Християнство та його роль та значення в розвитку культури України-Русі.
- •32. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •33. Гуманісти і їхні ідеї в культурі Руси-Україні.
- •34. Розвиток наукових знань в Київській Русі. Право.
- •35. Літературна творчість х-хііі ст. «Слово о полку Ігореві»
- •4. Світська література
- •36. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •37. Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- •38. Культурно-освітня діяльність митців 17 ст.
- •41. Культурний розвиток України на рубежі 18-19 ст.
- •42. Формування нової літературної мови. Іван Котляревський.
- •43.Виникнення та поширення писемності і освіти у східних слов’ян.
- •44. Сучасні діячі культури(Іван Малкович).
- •45.Тарас Шевченко і проблеми самоутвердження української нації.
- •46. Образотворче мистецтво України хіх ст.
- •47. Особливості стану модернізму розвитку культури 19-20 ст.
- •48. Національно культурний рух в західноукраїнських землях 19ст.
- •49. Культурні процеси України 20-30 рр. 20ст.
- •50.Пам’ятники та діячі культури мого краю.
- •51.Діяльність митців культури україни в 50-80-х роках 20 ст.
- •52.Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Та перспективи розвитку.
- •53. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •54.Український модерн та його сучасний стан.
- •55.«Шістдесятники» та їх внесок у розвиток культури.
- •56. Явище масової культури в сучасних умовах України.
- •57.Феномен української радянської культури.
- •58. Творчий доробок о.Довженка.
- •59.Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •60. Український неоромантизм кінця 19-20-х років 20 століття.
- •61.Український постмодерн.
- •63. Сучасна музика в Україні: стан та перспективи.
- •64. Мистецтво бароко в культурних процесах України 17-18 ст.
- •65. Романтизм в культурі України 19 ст.
- •66. Реалізм в літературі 19 ст.
- •67. Політика українізації, її суть та наслідки.
- •68.Усна народна творчість в культурі України її місце та значення.
- •69. Нтр та її вплив на сферу культури.
- •70.Розвиток системи освіти в сучасній Україні.
- •71. Українські вчені та їх діяльість в 20-21ст. (на вибір)
- •72.Стан та особливості правової культури в Україні.
- •73. Школи в культурології
- •74. Розвиток історії укр. Культури як наукової дисципліни.
- •75. Концепція а.Тойнбі
- •76. Т.Г.Шевченко та його літературна творчість
- •77. Предмет курсу «Історія української культури».
- •78. Періодизація історії української культури.
- •79. Концепція о. Шпенглера.
- •80.Утвердження універсалізму і.Франка.
- •81. Петро Могила та його культурно-освітня діяльність.
- •82. Романтизм та його особливості в Україні
- •83. Внесок Лесі Українки у розвиток української культури.
- •85. Культура запорозького козацтва, її самобутні риси.
- •86. Значення творчості г. Сковороди.
- •87. М. Лисенко - основоположник української класичної музики.
- •88. Меценати в культурному розвитку України.
- •89. Лесь Курбас - видатний діяч українського театру.
- •90. Образотворче мистецтво модерністів поч. Хх ст.
- •91.Основні течії модернізму та їх прояв в українській культурі
- •92. Видатні представники українського кіномистецтва. Поетичне кіно.
- •93. Нова генерація українських письменників на рубежі XX-XXI ст.
1.Культурологія як наука. Етапи становлення.
В ХХ ст. на базі гуманітарних наук виникає нова галузь – культурологія. У 1939 р. американський філософ Леслі Уайт тлумачив термін "культурологія", вводячи його в контекст антропологічних досліджень про культуру. Його праця "Наука про культуру" (1949) сприяла виділенню культурології в окремий напрям досліджень та поставила питання про необхідність визначити предмет культурології як науки.
Уже з середини ХХ ст. вона стає навчальною наукою, а з 1992 року запроваджується у ВНЗ України. Як наука культурологія вивчає культуру вцілому і різні сфери її прояву, тому тісно взаємодіє з циклом гуманітарних та природничих наук. Культура і культурологія формується на базі людини. Без людини немає культури, людина - це результат розвитку культури. Як навчальна дисципліна культурологія має два блоки:
Теоретичний – визначення культури, її концепції, школи та напрямки і взаємодія її структурних елементів.
Історичний – ґенеза.
В рамках вивчення культурології як науки вирішується декілька завдань:
Аналіз культури. як складної системи культурних явищ.
Вивчення різних концепцій і типів культури.
Дослідження питань соціокультурної динаміки.
Етапи становлення:
1 етап умовно можна назвати філософським. Тут визначається сама "ідея культури". До речі, багато наук і дисциплін проходять цей етап.
2 етап - емпіричне вивчення явища культури. Це збір інформації про різні народи, їх звичаї, звичаї, спосіб життя, її опис і спроби систематизації. У підручниках цей період зазвичай позначається як передісторія, або доісторія, науки. Зрозуміло, що на цьому етапі використовуються ідея культури і уявлення про культуру, що формуються на її основі і в результаті емпіричних досліджень.
3 етап - побудова культурології як наукової дисципліни. Тут виробляються принципи і критерії культурологічної істини (пояснення), створюються ідеальні об'єкти, будуються культурологічні теорії. Саме на цьому етапі складаються дилеми та парадигми культурології. При побудові культурологічної науки широко використовуються емпіричні дослідження.
На 4 етапі поряд з триваючим розгортанням культурологічної науки складаються прикладні культурологічні дослідження, на які все більше починає орієнтуватися культурологічне пізнання.
На сучасному етапі важливу роль у розвитку культурології грає філософська і методологічна рефлексія. І зрозуміло чому. Наявність дилем, різних парадигм і частково пересічних культурологічних концепцій і теорій робить необхідним критичний аналіз підстав і цінностей культурології.
2.Структура культури.
Світ культури всеосяжний, багатоелементний, складний, багатофункціональний, він становить органічне цілісне єство. Структура — означає порядок, будова, зв’язок. Це сукупність стійких зв’язків об’єкта, які забезпечують його цілісність, збереження основних властивостей. Найчастіше поділ культури визначається за носієм:
1)Світова культура — це синтез досягнень культур усіх націй і народів.
2)Загальнолюдська — це кращі ідеї, форми, зразки технологій, художньо-поетичної творчості, наукової, виробничої діяльності, вироблені багатьма народами, поколіннями, на основі яких будується людська цивілізація, мета якої — гуманізм і всезагальне благо.
3)Національна культура — продукт матеріальної та духовної праці певної нації, синтез культур її соціальних груп, верств, її історія, відносини, соціальна пам’ять, самосвідомість. Національна культура відрізняється своєрідністю, неповторністю мистецтва, звичаїв, традицій, господарювання, мислення, духовної і моральної сфери життя й діяльності. Багатство національної культури формується її науковими школами, досягненнями, освітою, філософією, літературою, мистецтвом, розвитком мови і термінології. Національна культура — продукт праці інтелектуальної еліти цієї нації.
4)Етнічна культура — вікова, сучасна й архаїчна, культура певного етносу, база національної культури, поєднує в собі тисячолітній спосіб мислення, традиції, звичаї, особливості поведінки і побуту, норми, право, філософію, джерело для творчості інтелектуальної національної еліти. Етнічна своєрідність культури найчастіше виявляється в мистецтві, традиціях, звичаях, менталітеті, міфології. Матеріальна культура набуває своєрідності, спираючись на духовне джерело певного народу.
Дуже часто ми зустрічаємо поділ на матеріальну та духовну культуру. Матеріальна культура містить у собі весь штучно створений предметний світ, що оточує людину (світ зроблених речей, другу природу) Загалом сюди відносять фізичні об’єкти створені руками людини. Духовна – включає релігійну художню, інтелектуальну, правову культуру. Формується на моральних засадах. Прикладом взаємозв’язку може бути, наприклад, картина, яку художник намалював використовуючи уяву, талант, здібності за допомогою матеріальних речей(олівця, фарб, полотна).
За джерелом форми культури розрізняють: професійна(класична) та народна(фольклорна). З точки зору цінностей і норм культуру ділять на: домінуючу та субкультуру.