Вплив людини на хімічні властивості ґрунту.

Солона вода має дуже високу кислотну дію, і рослина, неспроможна вбирати солону воду, гине. Діяльність людини, спричинена використанням свійських тварин, машин, на поверхні ґрунту ущільнює його поверхню і знищує або суттєво послаблює рослинний шар, і тим самим зменшує той рівень, на якому відбувається поглинання води землею. Ущільнення ґрунту завжди може бути зменшеним за рахунок культивації, але це не завжди вдається. У результаті цього збільшується змив ґрунту. Людина може забруднити землю промисловими відходами і тим самим зменшити можливість проростання рослин.

Хімічне збіднення ґрунту відбувається внаслідок людської діяльності, коли неефективно внесені мінеральні добрива залишились в ґрунтах, відбувся процес засолення через неправильне зрошення або осушення ґрунтів, не було припинено забруднення промисловою чи іншою діяльністю.

Зменшення площі екологічно-важливих категорій земель

Промислова заготівля лісу може спричинити сильну дегра­дацію лісових екосистем. Сюди входять втрата поживних елементів та ерозія ґрунту; зниження біологічної різноманітності, втрата генетичної різноманітності видів тварин та рослин і пов'язані з цим втрати біомаси; зміни в місцевому кліматі. У південно-східній Азії промислова заготівля деревини тракторами спричиняє загибель або ушкодження від 40 до 60 % всіх дерев (крім вже зрубаних). Окрім того 12-30 % поверхні ґрунту залишається оголеною у вигляді доріг або трелювальних волоків.

Перехід землі до іншого використання і руйнівні методи промислового рубання лісу спричиняють щороку втрату близько одного відсотка закритих лісів. Деякі автори вважають, що певний рівень вирубування лісів є необхідною частиною процесу розвитку країн, які мають великі запаси природних ресурсів. Високий рівень зростання економічної активності (валового внутрішнього продукту), який відбувся в Індонезії з 1970-х і 1980-х pp. базувався на скороченні природних ресурсів країни, перш за все, на промисловому вирубуванні лісу і видобутку нафти. Економічні та екологічні наслідки такого експлуата­ційного шляху розвитку є небажаними, хоча це і доволі типовий шлях.

Причини обезліснення

Сюди входять: перехід земель до іншого способу використання, наприклад постійного сільськогосподарського обробітку, випасання худоби, використання під інженерно-промислові цілі, для гірничої промисловості.

Існує п’ять основних пояснень зменшення територій тропічних лісів. Жодна з перерахованих причин не може пояснити обезліснення з усіх сторін: різні причинні фактори та їх різні комбінації можуть виникати на різних територіях:

1. Тиск населення. Понад 60 % обезліснення було викликано діяльністю дрібних лісовласників. Наприклад, у Бразилії територія Амазонії складає 60 % національної території, проте лише 10 % цієї території заселено. Густота населення Бразилії, включаючи Амазонський ліс — прирівнюється до густоти населення Сполучених Штатів. З іншого боку, деякі тропічні ліси (південь Мексики) не зазнали сильного впливу, не дивлячись на високий рівень заселеності, який там переважає впродовж років.

2. Вторгнення капіталізму також мало певний вплив на обезліснення. Багато лісових територій було очищено для вирощування сільськогосподарських культур: наприклад, рису в Бірмі та бавовни в Бомбеї. Поряд з тим, решта лісів використовується як паливний ресурс (для дров), для будівництва залізничних доріг, які з’єднують ці території з портами, а отже і зі світовою економікою.

3. До третьої групи факторів належать невідповідні технології. Через недостатні знання, фермерами допускаються помилок при обробітку земель, чим руйнують територію буквально за декілька років.

4. Невідповідна політика держави. Уряди багатьох країн своєю політикою прискорюють процес обезліснення. Наприклад, у Бразилії урядом надаються субсидії для створення ферм із великою рогатою худобою, що вимагає збільшення території пасовищ.

5. Обезліснення, розглядається як результат недієвого менеджменту і державного контролю, а приватизація часом виступає поясненням цього. Наприклад, у тій же Бразилії найбільший рівень обезліснення припадає на приватні землі, які нещадно експлуатуються.

Класифікація основних рушійних сил обезліс­нення

на прикладі Середземноморського басейну:

• Кліматичні зміни. На початку XX ст. археологами доведено, що однією з причин падіння класичних цивілізацій були кліматичні погіршення та прогресуюче висушування території.

• Сільськогосподарське очищення земель. Зростання населення та вдосконалення сільськогосподарських технологій спричинило екстенсивну трансформацію лісів у луки та орні землі.

• Експлуатація лісів задля отримання деревини та палива. Особливо важливим був попит на кораблебудування в Середземноморських країнах (фінікійці, греки, римляни, венеціанці, генуезці, іспанці і французи), який продовжувався до кінця XIX ст. Потреба у паливі мала локальний вплив на ліси.

• Війни та вторгнення. Упродовж століть ліси страждали від воюючих армій. Після воєн ліси були одним із джерел сплати контрибуцій.

• Пожежі. Як і в давніші часи основна кількість пожеж, які охоплюють ліси в Європі, стається в Середземномор’ї.

• Випасання худоби. Надмірне пасовищне навантаження припиняє природні лісовідновні процеси.