
- •1.1. Еколого-економічна значимість землі
- •1.2. Суть і форми землекористування
- •1.3. Динаміка землекористування
- •1.4. Рушійні сили землекористування
- •Рушійні сили, які спричиняють зміни в землекористуванні
- •Тема 2 найважливіші проблеми землекористування
- •2.1. Проблеми землекористування
- •Ерозія і деградація ґрунтів
- •Вплив людини на хімічні властивості ґрунту.
- •Зменшення площі екологічно-важливих категорій земель
- •Причини обезліснення
- •Опустелення
- •2.2. Стратегія землекористування для подолання парникового ефекту
- •2.3. Міжнародні угоди щодо глобальних змін у землекористуванні
- •Тема 3 землекористування в україні
- •3.1. Структура земельного фонду
- •3.2. Історичний розвиток просторових структур
- •3.2.1. Динаміка трансформації структури земель
- •3.2.2. Історичні зміни земельних відносин
- •3.3. Вплив природнокліматичних умов на землекористування
- •3.4. Регіональні особливості та проблеми землекористування
- •3.5. Принципи організації сталого землекористування
- •3.6. Земельні правовідносини
- •3.6.1. Зміст права власності на землю в Україні
- •3.6.2. Форми власності на землю в Україні
- •3.6.3. Особливості земельних правовідносин
- •Суб’єкти права власності на землю в Україні
- •Права та обов’язки власників землі
- •3.6.4. Обмеження права власності на землю
- •Тема 4 механізми регулювання землекористування
- •4.1. Суспільні групи інтересів, що регулюють землекористування
- •4.2. Державне регулювання землекористування
- •Плата за землю в Україні
- •Звільнення від земельного податку
- •Тема 5 історичний огляд розвитку планування землекористування
- •5.1. Етапи розвитку землекористування
- •5.2. Етапи планування землекористування Перші міста
- •Античні поселення
- •Феодальні міста
- •5.3. Сучасні тенденції у плануванні землекористування
- •Тема 6 концептуальні положення теорії планування землекористування
- •6.1. Визначення понять
- •6.2. Обґрунтування необхідності планування землекористування
- •6.3. Мета і функції планування землекористування
- •6.4. Об’єкти і види планування землекористування
- •Тема 7 оцінка землекористування
- •7.1. Основні питання оцінки землекористування
- •7.2. Збір інформації: основа для оцінки і планування
- •7.2.1. Отримання необхідної інформації для оцінки землекористування
- •7.2.2. Методи збору даних
- •Методи збору даних:
- •7.3. Оцінка потенційного напрямку розвитку землекористування
- •7.3.1. Оцінка, як планово-технічна необхідність
- •7.3.2. Принципи оцінки
- •7.3.3. Дослідження та оцінка рослинних угрупувань
- •7.3.4. Використання геоінформаційних систем при ландшафтному аналізі, в ландшафтній екології й охороні природи
- •7.4. Державний земельний кадастр України
- •Тема 8 екологічні аспекти планування землекористування
- •8.1. Тенденції та наслідки екологічно необґрунтованого землекористування
- •8.2. Принципи екологічної оптимізації землекористування
- •8.2.1. Ландшафтно-економічний аналіз території
- •Тема 9 планування сталого землекористування
- •9.1. Планування землекористування і сталість
- •Мотивації для планування сталого землекористування
- •9.2. Критерії сталого просторового розвитку
- •9.3. Планування сталого ландшафту
- •9.3.1. Проект локальної території
- •9.3.2. Ключові атрибути для планування
- •Послідовність планування та основні атрибути сталості
- •Перелік питань для екзамену
7.3. Оцінка потенційного напрямку розвитку землекористування
7.3.1. Оцінка, як планово-технічна необхідність
При кожному рішенні свідомо чи несвідомо проходить вибір чи оцінка певною особою. Громадські судження, значення і норми, а також їх індивідуальна структура і розвиток (наприклад, освіта, соціальний статус) особи визначають рішення.
У процесі ПЗК можна виділити 3 етапи оцінки:
селекція: вибір стандартів і користувань для оцінки;
преференція: оцінка користувань для кожної окремої місцевості;
ієрархування: оцінка планових альтернатив.
Пункти 1. і 2. визначають основи планування (що і де можливо?), третій є плановим рішенням (яка альтернатива є кращою?).
Методи оцінки поділяються на дві категорії:
оцінка як основа планування, оцінка напрямку розвитку місцевості, яка з’ясовує які види користувань є оптимальними для досліджуваної місцевості,
оцінка альтернатив планування, що визначає яка альтернатива має переваги при комплексному плануванні, що відповідає аналізу вигод і витрат користувань.
7.3.2. Принципи оцінки
Сьогодні простежується розвиток спеціальних методів для кожного окремого випадку. До таких методів можна віднести оцінку ландшафтів як основу ландшафтного планування, екологічну оцінку, екологічний аналіз, екологічну оцінку потенціалу, оцінку нахилів розвитку, природоохоронну оцінку потенціалу.
Оцінка ландшафту, як основа планування
Екологічні явища завжди можуть оцінюватись неповно, тому що в дійсності маємо цілий комплекс оціночних методів. Поглиблює проблему і той факт, що в кожній дисципліні і науковій течії аналіз оціночних елементів не є уніфікованим і часто виражає одне і те ж, чи перекривається.
Оцінка ландшафту – це встановлення значення і вартості конкретної частинки ландшафту людиною, особливо для господарських цілей». При цьому оцінюється фактичний і потенційний відпочинковий потенціал певної частини ландшафту. Ландшафтне планування розуміють як інтегруюче, об’єднане, цілісне визначення для всіх екологічно орієнтованих планувань, які служать інструментом догляду за землею, а також виконання завдань охорони природи.
Екологічна оцінка, екологічний аналіз
Метою екологічної оцінки є визначення, в якій градації можливо зберегти елементи ландшафту і покращити якість довкілля для доброго тілесного і духовного самопочуття людини а також рослин і тварин, які вона використовує.
Маркс пропонує поділ методів на групи, між якими немає чіткої межі:
екологічна оцінка напрямку розвитку;
екологічна оцінка навантаження на ландшафт;
екологічний аналіз вартості;
екологічний аналіз ризику.
Екологічна оцінка потенціалу, оцінка напрямків розвитку
Метою екологічної оцінки напрямків розвитку є з’ясування наслідків, які спричинюються природними факторами, з огляду на форми користування. При цьому розрізняють оцінку потенційних напрямків кожного окремого користування і оцінку для цілої групи користувань.
Оцінка потенційного нахилу (ОПН) повинна відповісти на наступні запитання:
Що є наперед передбачуваними ознаками теперішнього землекористування?
Чому постала теперішня форма землекористування?
Які альтернативні соціально і економічно пов'язані форми є фізично можливими?
Які уявлення мають потенційні користувачі про потенційні форми користування?
Які форми користування - сучасні і майбутні - забезпечують стале користування?
Які перешкоди існують щодо впровадження певної форми?
Які негативні ефекти постають при впровадженні даної форми користування?
Чи є впливи на сучасні форми користування? Якщо так, то які інвестиції є корисними для окремих користувань, для того щоб мінімізувати перешкоди і негативні впливи і запровадити стале користування?
Який об’єм і який вид користувань має бути з огляду на наявні інвестиції?
Природоохоронна оцінка
Від середини до кінця 60-х розвинулись стандартизовані оціночні концепції і методи для охорони природи і догляду за ландшафтом. Це пов’язано з ландшафтним плануванням і плануванням відпочинку.
Охорона навколишнього середовища оцінюється, в більшості випадків, комплексним і варіабельним методом. Природоохоронні оцінки є тільки спеціальними інструментами, які можуть бути застосовані змістовно і доцільно тільки тими фахівцями, які їх розвинули. Тому результати оцінки можуть служити допоміжним засобом.