
- •Передмова
- •Загальні вказівки щодо вивчення дисципліни
- •Змістовий модуль і Ациклічні вуглеводні та їхні похідні
- •Теорія будови органічних сполук. Ізомерія. Номенклатура
- •1.1 Загальна характеристика органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.2 Теорія хімічної будови органічних сполук о.М. Бутлерова
- •Питання для самоперевірки
- •1.3 Класифікація органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.4 Ізомерія органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.5 Номенклатура органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.6 Типи реакцій за участю органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2 Насичені та ненасичені вуглеводні аліфатичного ряду: алкани, алкени, алкіни, алкадієни
- •2.1 Насичені вуглеводні (алкани)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2 Ненасичені вуглеводні
- •2.2.1 Алкени (або олефіни, або етиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.2 Алкадієни (дієнові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.3 Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3 Природні джерела вуглеводнів. Переробка нафти. Найважливіші нафтопродукти. Асфальти, бітуми, їх використання в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4 Галогенопохідні вуглеводнів
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль іі. Кисневмісні органічні сполуки
- •Тема 5 Спирти (алканоли, алкоголі)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 Аліфатичні альдегіди і кетони
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7 Карбонові кислоти та їхні похідні
- •7.1 Карбонові кислоти
- •Питання для самоперевірки
- •7.2 Складні ефіри (естери). Жири та мила
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль ііі Ароматичні та високомолекулярні сполуки
- •Тема 8 Ароматичні вуглеводні та їхні похідні
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9 Феноли
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10 Високомолекулярні сполуки. Органічні полімерні матеріали в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Загальні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Перший тип вправ контрольної роботи
- •Другий тип вправ контрольної роботи
- •Третій тип вправ контрольної роботи
- •Четвертий тип вправ контрольної роботи
- •П’ятий тип вправ контрольної роботи
- •Запитання до контрольної роботи
- •Список рекомендованої літератури
- •Навчальне видання
- •Вправи та завдання
- •З органічної хімії
- •Навчально-методичний посібник
- •Роботу до друку рекомендував ю.В. Журавльов
Питання для самоперевірки
1 Які вуглеводні називаються ацетиленовими? Якою є загальна формула алкінів?
2 Чим обумовлена ізомерія алкінів? Як утворюються назви ізомерів?
3 У чому полягають особливості будови потрійного зв’язку?
4 Які реакції характерні для алкінів?
5 У чому полягає подібність і різниця у властивостях алкінів і алкенів?
6 У чому полягає особливість реакції гідратації алкінів?
7 Навести рівняння реакції гідробромування бутину-2. Назвати продукти, що утворилися.
Тема 3 Природні джерела вуглеводнів. Переробка нафти. Найважливіші нафтопродукти. Асфальти, бітуми, їх використання в будівництві
До основних сировинних джерел належать нафта, природний газ і кам'яне вугілля.
Нафта – природна рідка суміш вуглеводнів різної будови з домішками інших органічних сполук. У процесі переробки цієї суміші використовують як фізичні, так і хімічні методи. Спочатку нафту розділяють на простіші суміші (фракції) шляхом перегонки, який заснований на тому, що різні речовини в складі нафти киплять за різних температур.
Велика кількість продуктів перегонки нафти можна застосовувати відразу, без подальшої переробки. Однак найбільшу цінність для промисловості являють легкі фракції: бензин і гас, але вихід їх при перегонці невеликий. До того ж після перегонки виходить бензин низької якості. Для підвищення якості бензину і збільшення його виходу нафту піддають хімічній переробці.
Одним із найважливіших способів хімічної переробки нафти є крекінг. Під час нагрівання до 5000С без доступу повітря в присутності спеціальних каталізаторів довгі молекули алканів розщеплюються на дрібніші. У процесі крекінгу з насичених вуглеводнів утворюється суміш легших насичених і ненасичених вуглеводнів, наприклад:
5000С, кат.
С16Н34 → С8Н18 + С8Н16 .
За сильнішого нагрівання (до 700-9000С) розщеплюються навіть молекули середніх розмірів, наприклад:
5000С, кат.
С8Н18 → С2Н6 + 3С2Н4 .
У суміші залишаються тільки найпростіші вуглеводні, переважно ненасичені. Цей процес, що називають піролізом, проводять для добування етилену – вихідної речовини для синтезу етанолу і пластмас.
Природний газ – друге за важливістю джерело вуглеводневої сировини, головною складовою якого є метан. Природний газ використовують у першу чергу як ефективне паливо. Велику кількість природного газу використовує хімічна промисловість. З нього добувають ацетилен, синтез-газ (суміш СО і Н2), водень, хлорпохідні продукти тощо.
Кам'яне вугілля – важливе джерело ароматичних та гетероциклічних сполук. У процесі коксування кам'яного вугілля (нагрівання до 10000С без доступу повітря) утворюються чотири основних продукти: кокс(вуглець), кам'яновугільна смола, аміачна вода, коксовий газ.
Кокс використовують як відновник у металургії (наприклад, для добування заліза з його оксидів). Кам'яновугільна смола містить кілька сотень органічних сполук, у першу чергу, – ароматичних вуглеводнів, які виділяють з неї перегонкою. Цінною сировиною є також коксовий газ (етилен, пропілен, водень тощо).