
- •Розділ 1. Теоретичні засади дослідження
- •Розділ 2. Синтаксичні засоби реалізіції іронії
- •2.1. Роль транспозиції у створенні іронії
- •2.2. Порівняльні конструкції як засоби реалізації іронії
- •2.3. Функції алогізму та парадоксу у створенні іронії
- •2.4. Парцеляція та сегментація як репрезентанти іронічного смислу
- •2.5. Іронія у прямій мові та діалозі
- •2.6. Вираження іронії на рівні простого речення
- •2.7. Реалізація іронії на рівні складного речення
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Список використаних джерел
2.4. Парцеляція та сегментація як репрезентанти іронічного смислу
Сегментація та парцеляція, на думку Ю. Пацаранюк, – найбільш яскраві репрезентанти створення іронічного контексту на рівні дискурсивних антифразисних висловлень, утворених на основі приєднувального зв'язку (у парцельованих конструкціях приєднується парцелят, у сегментованих – сегмент, маркований іронічним значенням). Іронія в парцельованих та сегментованих конструкціях виникає як наслідок антифразисних відношень між головною частиною висловлення та парцелятом або сегментом [18, с. 10].
За лінгвістичною енциклопедією, парцеляція – “1) синтаксична універсалія мовлення, що передбачає побудову повідомлення шляхом розділення речення на кілька самостійних висловлювань, інтонаційно та графічно відокремлених, проте єдиних за змістом; 2) стилістична фігура, що ґрунтується на розділенні речень на відрізки з метою увиразнення, експресивності, динамізму мовлення тощо” [29, с. 536]. Напр.: Пиши що хочеш. В тюрму не посадять, у психушку не запроторять. Але можуть убити (1, c. 129). Останнє речення є логічним продовженням попередніх (прослідковується зв'язок сполучника з часткою: не,…але), виражає іронічний підсумок. Ще один приклад демонструє іронію в парцельованій конструкції, виражаючи в приєднувальному компоненті модальну оцінку автора: У Нідерландах узаконили евтаназію, тобто милосердне вбивство. Бо немилосердне вже узаконене скрізь (1, с. 210). Тут автор іронізує над безкарністю злочинності, натякаючи на вбивство Георгія Ґонґадзе, яке й досі не розкрито. Інші приклади: Життя це жорстокий ринг. А політика – ранг (1, с. 296); Колись Довженко писав “Україна у вогні”. Пора вже писати “Україна у багні” (1, с. 249); Тоді вони всі вже на одне лице. Тобто на один пуп (1, с. 150).
Основною функцією сегментації у створенні іронічного ефекту, як і парцеляції, є експресивне виділення приєднувальної конструкції. Напр.: Наших не зачепило, у наших імунітет. Чорнобильський (1, c. 59). Автор утворює парадоксальне поєднання чорнобильський імунітет через сегмент. У прямому значенні імунітет – це здатність організму виробляти антитіла для боротьби із мікроорганізмами, а радіація – це фактор, що призводить до руйнування імунітету. Таке поєднання є насмішкою над тим, що увесь світ переймається через підвищений рівень радіації та хворих через це людей, а Україні байдуже. Виокремлення означення в окремий сегмент підсилює емоційне враження.
2.5. Іронія у прямій мові та діалозі
Пряма мова дає можливість автору показати суперечку головного героя із самим собою, що створює іронічний ефект, напр.: Мені колега каже: “Ну, ти, блін, дайош”. А я кажу: “Нормально”, – і відчуваю, що не нормально, і хтось із нас божевільний, вони чи я (1, с. 8).
Іронія може досягатися й у діалогах між головним героєм та його дружиною на тему називання прем’єра нетиповим, напр.:
– Чим же він нетиповий? – каже дружина. – Цілком типовий український мужчина. Високий, вродливий, позитивно налаштований на компроміс.
Йому немає на кого спертися, – кажу я.
– Така велика нація. І нема на кого спертися?! – вибухає дружина. – Хай не оточує себе чортзна-ким (1, c. 56).