1.3. Визначення типу виробництва.

Тип виробництва визначається ступенем спеціалізації робочих місць, номенклатурою виробів, що випускаються, кількістю деталей на річну програму.

Тип виробництва визначуваний, користуючись рекомендаціями табл. 2.1.[1].

Так як річна програма випуску деталі складає 500 штук, а маса не перевищує

8 кг., то тип виробництва – „серійне”.

Для серійного виробництва визначаємо максимальну кількість деталей у партії для одночасного запуску.

, (шт);

де N – річна програма випуску (500шт.),

а - число робочих днів на заділі (5 дн.) (див. табл. 2.2 [1]),

..... F - число робочих днів в році (225 дн.)

Виходячи з цих даних

(шт).

2. Технологічна частина

2.1. Аналіз конструкції та технологічності деталі

Розглядаєма у дипломному проекті деталь „Втулка напрямна” має форму тіла обертання і відноситься до класу валів.

Основними поверхнями деталі „Втулка напрямна” являються наступні поверхні: Ø103 h11( ); Ø73 Н9( ); Ø73 h9( ); різьба М 68×3-8g.

На основних поверхнях деталі „Втулка напрямна” проставлені парамтри шорсткості. Поверхня Ø73 h9( ) має шорсткість мкм; поверхня різьби М 68×3-8g та Ø103 h11( ) мають шорсткість мкм; торцева поверхня на Ø103 h11 має шорсткість мкм.

Шорсткість інших поверхонь деталі „Втулка напрямна” складає мкм, що вказано у правому верхньому куту креслення.

Шорсткість, вказана на кресленні деталі відповідає точності розмірів поверхонь деталі.

На всі розміри деталі „Втулка напрямна” вказані квалітети, а також граничні відхилення розмірів.

На кресленні вказані основні технічні умови виготовлення деталі. Розміри з не вказаними граничні відхиленнями виконуються за 14 квалітетом.

На кресленні деталі вказані допуски розташування поверхонь. Допуск радіального биття отвору Ø73 Н9( ) відносно поверхні А Ø103 h11( ) не більше 0,1 мм.

На кресленні вказано матеріал деталі. У даному випадку це вуглецева сталь 35Л ГОСТ 977-75.

Розміри на кресленні вказані правильно відповідно до послідовності обробки поверхонь, і не вимагають перерахунку.

На робочому кресленні деталі представлені всі необхідні види і проекції, що потрібні для повного засвоєння її конструкції.

З погляду технологічності не технологічними являються отвори Ø20 тому, що потребують використання спеціальної оснастки.

У іншому деталь технологічна. Технологічні вимоги, що вказані на робочому кресленні, відповідають ГОСТу та функціональному призначенню деталі.

Деталь відноситься до класу втулок і являє собою тіло обертання з великим перепадом діаметрів.

Відношення найбільшого діаметра до довжини деталі складає

.

Отже, деталь має достатню жорсткість.

2.2. Обґрунтування методу отримання заготовки.

Вибір методу отримання заготівки залежить від здатності матеріалу деталі пластично деформуватися, конструктивної форми деталі і типу виробництва.

При виборі методу заготовки користуємося рекомендаціями, що приведені у таблицях 2.3. і 2.4. [1].

При виборі методу отримання заготівки необхідно прагнути до максимального наближення форми і розмірів заготівки до відповідних параметрів готової деталі. Проте при цьому слід пам'ятати, що чим точніше заготовка, тим більше витрати на її отримання, оскільки буде потрібно виготовлення спеціального оснащення для виконання заготівельної операції.

Вірний вибір заготовки можливо виконати тільки на основі техніко-економічних розрахунків, шляхом зіставлення технологічної собівартості отримання деталі з того чи іншого виду заготовки.

Оскільки деталь „Втулка напрямна” відноситься до класу втулок і являє собою тіло обертання з великим перепадом діаметрів в якості заготовки приймаємо поковку. Метод отримання заготовки – штамповка під молотами (рис. 2.1).

Загальні відомості про обраний метод виготовлення заготовки приводимо використовуючи рекомендації довідника [3].