2. Статистичне моделювання роботи пунктів управління

Розглянемо деякі принципи моделювання на прикладі роботи командного пункту частини ППО. Основи розглянутого підходу до моделювання можуть також застосовуватися для моделювання КП артилерійських частин у ході ведення бойових дій. Структура моделі, схема формалізації дій КП залежить від його ролі в системі управління і технічного оснащення. Очевидно, що потрібно розробляти таку модель, в якій передбачалося б виконання всіх функцій управління вогнем, які можливі на командних пунктах різних рівнів і при різному їх технічному оснащенні.

Формалізація дій КП полягає у виробленні типових правил прийняття рішення на ведення вогню у відповідності до даних про обстановку. Моделювання полягає в імітації послідовності елементарних дій, які складають процес функціонування КП.

Даними щодо обстановки, що надходять на КП, можуть бути: дані про цілі, про дії сусідів, про стан підлеглих підрозділів, про задачі, що поставлені старшим начальником (командиром). Моделювання процесу управління вогнем пропонується здійснювати за етапами: оцінка обстановки, з’ясування вогневої задачі, прийняття рішення.

Основними операціями, які можуть моделюватися при проведенні оцінки обстановки і з’ясуванні вогневої задачі, можуть бути:

відбір цілей;

визначення важливості цілей;

вибір цілей для ураження;

вибір вогневих одиниць (підрозділів, частин, які можуть брати участь в обстрілі цілей, що відібрані для ураження);

рішення підлеглих щодо самостійного вибору цілей для ураження;

повідомлення підлеглих про виявленні цілі.

Прийняття рішення моделюється як процес розподілу цілей між підлеглими. Алгоритм цілерозподілу повинен враховувати вид і методи цілерозподілу. За результатами моделювання прийняття рішення встановлюються :

цілі, що призначені для ураження підлеглим;

момент прийняття рішення, який можна моделювати з урахуванням законів розподілу часу на оцінку обстановки і прийняття рішення;

координати цілей, що призначені підлеглим для ураження ;

відповідальні сектори ведення вогню.

У подальшому слід моделювати процес передачі і прийому даних про координати цілей з урахуванням помилок.

3. Статистичне моделювання ураження цілей

Принципи моделювання дій вогневих засобів і результатів ведення вогню. Моделювання ведення вогню полягає у визначенні моменту початку вогню, виду вогню, можливої кількості пусків (пострілів) і момент припинення стрільби.

Наприклад, момент відкриття вогню по j-й цілі можна визначити за формулою

при цілевказанні з КП;

при самостійному виборі цілі,

де – момент отримання цілевказання;

– момент виявлення j-ї цілі власними засобами розвідки і-ї вогневої одиниці;

– час підготовки стрільби (без часу на пошук і виявлення цілі);

– момент підходу цілі на дальність відкриття вогню.

Час може прийматися для даного типу комплексу середнім значенням або імітуватися за формулою (6.93).

Після кожної стрільби запас ракет (артпострілів) у вогневої одиниці повинний зменшуватися на кількість пусків (пострілів), що проведені по j-й цілі.

Моделювання результатів обстрілу цілі полягає в імітації результату кожного пуску за виконанням умови ( – імовірність ураження цілі).

Моделювання дій усіх вогневих одиниць в одній реалізації дозволяє визначити:

які цілі уражені;

загальна кількість уражених цілей;

витрати ракет (артпострілів) за типами комплексів.

В моделі можуть визначитися також інші результати.

Таким чином, якщо провести необхідну кількість реалізацій, можна оцінити ефективність частин (угруповань) при веденні бойових дій для різних умов та визначити шляхи її підвищення.

В.М.Лук’янчук

“___”_________20_ р.