47

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ інститут

КИЇВСЬКого НАЦІОНАЛЬНого

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНого УНІВЕРСИТЕТу

Кафедра економіки підприємства та економічної теорії

Курсова робота

з дисципліни «Економіка та організація інноваційної діяльності» на тему:_____________________________________________ ________________________________________________________ Варіант __12____

	Студента _____ курсу ________ групи напряму підготовки __________________ ____________________________________ ____________________________________ (прізвище, ініціали) Керівник ____________________________ (посада, вчене звання, науковий ступень) ____________________________________ (прізвище, ініціали) Національна шкала ___________________ Кількість балів _____ Оцінка: EКТS _____
Члени комісії:	_____________ _____________________ (підпис) (прізвище, ініціали) _____________ _____________________ (підпис) (прізвище, ініціали) _____________ _____________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

Харків – 20 ___

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ ІНОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ………………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТА ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД «ОРГТЕХНІКА»………………………………………………………………………13

РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ІНВЕСТЕЦІЙНОЇ ПРИВАБЛЕВОСТІ ІНОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ……………………………………………………………………………...29

3.1 Передумови модернізації технологічної лінії…………………………………...29

3.2 Оцінка інноваційного проекту з модернізації технологічної лінії…………….30

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………...36

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………......................38

ВСТУП

Перж ніж написати курсову роботу потрібно розглянути проблему з особливостями маркетингу інновацій на підприємствах України

В умовах сучасного ринку зростає складність підприємницької діяльності, однак, здійснення інноваційної діяльності допомагає: підвищити прибутковість бізнесу, конкурентоспроможність підприємства та значною мірою забезпечити соціально-економічний розвиток нашої країни. Але при активізації інноваційної діяльності виникає ряд проблем маркетингу, наприклад: як правильно розробити асортимент інноваційної продукції; як визначити стратегію ціноутворення відносно товару; які інструменти просування обрати; як обрати оптимальний канал збуту відносно товару та багато інших. Усунути ці проблеми можно за допомогою ефективної системи маркетингу інновацій.

Окремі аспекти маркетингу інновацій досліджені в роботах зарубіжних і вітчизняних науковців: Н.П. Гончарової, А.И.Анчишкина, А.М.Алимова, Л.Л.Антонюк, С.М.Илляшенко, A.B. Титова, В.Я.Кардаш, П.Г. Перерви, И.Ансофф, Е.Г.Панченко, Й.Шумпетер, Н.І. Чухрай, С.Ю.Глазьев, О.А.Виноградов, А.Ф.Павленко. та ін. Ними розроблена низка теоретико-методичних підходів і методи¬чних інструментів маркетингу інновацій, що спрямовані на роз¬в'язання проблем аналізу ринку для нових товарів, формування і стимулювання попиту, просування інновацій на ринок тощо.

Однак, єдності поглядів на роль і завдання маркетингу інновацій немає, різними науковцями робиться наголос на його окремих елементах, недостатня увага приділяється питанням організації маркетингу інновацій, розроблення й наукового обґрунтування концепції застосування маркетингу інновацій на підприємстві.

На сучасний момент ще не достатньо глибоко розроблена теоретична і методична база системи управління маркетингом інноваційної діяльності підприємств в умовах динамічної зміни зовнішнього оточення, що пов’язано, в першу чергу, зі специфічністю інновацій як об’єкта маркетингу, а також певним суб'єктивізмом визначення сутності маркетингу інновацій, формування організаційно-економічних механізмів управління маркетингом інновацій на підприємствах, а також постановки та вирішення наукових і прикладних завдань формування їх інноваційно-маркетингової політики. Нерозв'язаність багатьох зазначених та інших теоретичних і методичних проблемних питань маркетингу інновацій на підприємствах України зумовили вибір теми роботи, мету та задачі.

Метою курсової роботи є закріплення та поглиблення теоретичних знань в процесі вивчення курсу “Економіка та організація інноваційної діяльності”, на підставі засвоєння методів розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів.

Завдання курсової роботи – надбання навичок:

• обґрунтовувати техніко-економічну доцільність інвестиційного проекту;

• розраховувати економічний ефект від реалізації інвестиційного проекту;

• визначати зміну кількісних і якісних показників роботи підприємства за рахунок впровадження у виробництво інвестиційного проекту

Предметом курсової роботи є вивчення особливостей маркетингової політики інновацій на підприємствах України.

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Вибір інноваційного шляху розвитку вітчизняної економіки в якості пріоритетного напрямку створює передумови для вивчення закономірностей процесів поширення інновації в маркетинговому середовищі. Особливостями прояву інноваційних процесів є наявність економічного і соціальногоефекту, що визначають відповідно прибуток, підприємства та його позиціонування на ринку.

Управління інноваційною діяльністю підприємства з освоєння ринку вимагає від керівництва підприємства вжиття заходів з організації служб, що поєднують функції маркетингу і планування інноваційної діяльності. Поєднання інноваційної та маркетингової складових дозволяє з якісно нових позицій здійснити погляд на управління маркетинговою діяльністю промислового підприємства.

Маркетинг допомагає підготувати продукт,

доставити його на ринок і розмістити його таким чином, щоб домогтися максимально можливого збуту і максимально можливого відгуку на нього. Маркетинг дозволяє досліджувати потреби ринку в інноваціях, сформувати попит на нові технології, проаналізувати можливості підприємства, виявити потреби покупців і запропонувати саме той інноваційний товар, який матиме попит на ринку.

Під інноваційною діяльністю промислового підприємства розуміють дії, спрямовані на постійне створення і поширення інновацій за рахунок реалізації наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних аспектів, які підвищують конкурентоспроможність підприємства і забезпечують його довгостроковий і динамічний розвиток. У цілому, інноваційний потенціал промислового підприємства представляє сукупність:

– продуктів, що знаходяться на різних стадіях розробки, освоєння або розширення виробництва;

– фінансових, технологічних, науково-технічних і кадрових можливостей створювати, виробляти і вдосконалювати продукцію підприємства;

– вмінь організувати розробку, виробництво, продаж товарів, кращих ніж у конкурентів, щот найбільш повно відповідають сьогоденню і майбутнім вимогам покупців, сучасну заміну продуктів, що не користується попитом.

Будь-яка інноваційна діяльність пов’язана з інвестиційною, оскільки всяке новаторство вимагає капітальних вкладень. Інвестори, які вкладають свої гроші в інноваційний проект, повинні бути впевнені, що можливі доходи від проекту будуть достатні для покриття витрат, виплати заборгованості та забезпечення окупності капіталовкладень. Серед проблем управління інвестиційною діяльністю підприємств особлива роль належить маркетинговому аналізу в питаннях обґрунтування інвестиційних рішень, які необхідно формувати в рамках самостійної функціональної підсистеми. Маркетингова оцінка інноваційної діяльності підприємства є важливою умовою успіху проведених заходів.

Одна з основних умов впровадження інновацій – наявність ефективної системи маркетингу, яка здійснює зв’язок підприємства з кінцевими споживачами для постійного виявлення нових вимог покупців, що висуваються до якості вироблених товарів і послуг. Ф. Котлер зазначав, що маркетинг як елемент філософії, з одного боку, і як комплексна система дій, з іншого повинен бути спрямованим в інноваційний розвиток промислових підприємств.

За рахунок об’єднання понять «інновації» і «маркетинг», за допомогою застосування на всіх етапах створення інноваційного продукту маркетингових досліджень можна вивести таку дефініцію як «інноваційний маркетинг».

Інноваційний маркетинг – це створення і просування інновацій, орієнтованих на ринок . Це комплекс маркетингових технологій з визначення товарів і технологій, які мають більш істотні нові властивості і спрямовані на створення, розширення й утримання ринків нових товарів і послуг з стійкими конкурентними перевагами. Так, наприклад, Т.Л. Короткова і А.В. Власов представляють інноваційний маркетинг як маркетинг, спрямований на специфічний сегмент ринку – споживачів високотехнологічної продукції на основі принципів оптимізації комерційних рішень, підвищення конкурентоспроможності товарів та послуг, створюваних в наукомістких галузях, зростанні прибутковості та рентабельності інноваційної продукції .

Враховуючи постійно зростаючий інтерес до інновацій як ключового фактору успіху в зміцненні позицій підприємства на ринку, можна стверджувати, що інноваційна і маркетингова діяльність

промислового підприємства є базовими напрямками його успішного розвитку. Вивчення цих двох складових діяльності створює передумови формування нової концепції інноваційного маркетингу, інтегрує методи і підходи цих видів діяльності в єдину методологію, призначену для підвищення ефективності управління інноваційними ресурсами підприємства з метою завоювання ринку. За визначенням В.Д. Секєріна, «Комплекс інноваційного маркетингу являє собою сукупність практичних заходів впливу на цільовий ринок і потенційного споживача інновації, а також своєчасного гнучкого реагування на зміни в перевагах споживачів і конкурентне середовище» . Найбільш поширене визначення інноваційного маркетингу, що зустрічається в науковій і діловій літературі, зводиться до инаступного формулювання: «Інноваційний маркетинг це, перш за все, тип виробничо-господарської діяльності підприємства, спрямований на оптимізацію та контроль за інноваційною та виробничо-збутовою діяльністю, на основі дослідження і активного впливу на ринкові умови підприємства» .

Інноваційний маркетинг розглядається також і як процес: «Інноваційний маркетинг аналізує ринок, займається розробкою його сегментів, організовує і формує попит, а потім прогнозує поведінку споживача». Занадто узагальнене розуміння інноваційного маркетингу стирає межу між категоріями інноваційного маркетингу і маркетингу традиційного. Насправді інноваційний маркетинг за ознакою спільності підходів і принципів є скоріше різновидом традиційного маркетингу.

В сучасних умовах розвитку вітчизняної промисловості (в рамках інноваційної діяльності) особливу увагу маркетинг приділяє аналізу стратегії, в межах якої реалізуються інноваційні процеси підприємства. У період розробки, впровадження та реалізації інноваційного маркетингу задіяні практично всі основні функціональні підрозділи підприємства. Узгодженість їх дій зі службою маркетингу необхідна для ефективності виконання етапів інноваційної стратегії підприємства. Залежно від того, якій з основних складових маркетингу в інноваційній діяльності підприємства віддається перевага, можна виділити наступні види орієнтації промислових підприємств.

По-перше, орієнтація на інновації. Головна роль при цьому відводиться інноваційній діяльності, служба маркетингу виконує інформаційно-аналітичну функцію, визначаючи рівень попиту на продукцію, що випускається.

По-друге, орієнтація на збут. Основною функцією тут є маркетинг, який визначає потребу в нововведеннях і робить вплив на їх характер у процесі розробки.

По-третє, орієнтація на попит. Цей вид орієнтації заснований на взаємозв’язку маркетингової, виробничої та інноваційної діяльності, що забезпечує найбільшу ефективність ринкової стратегії підприємства. Інноваційний маркетинг дає можливість захоплювати ринок або створити нову нішу за рахунок зміни пріоритетів продуктів від «функціонального» до «інноваційного», при цьому досягаючи більшого задоволення потреб споживача. Отже інноваційний маркетинг відіграє ключову роль в інноваційних процесах останнього покоління.

Він спрямований на вивчення сформованого соціально-економічного, організаційно-правового та науково-технічного середовища, що забезпечує або гальмує розвиток інноваційної діяльності підприємства. При цьому слід врахувати наступні моменти.

. 1. Між розробкою і застосуванням науково-технічної продукції існує досить значний проміжок часу і кінцевий результат від її використання повною мірою може проявитися лише в майбутньому періоді. Конкурентоспроможність майбутнього кінцевого продукту значною мірою залежить від правильності вибору напрямку досліджень у період проведення науково-дослідних робіт з його

розробки. У системі інноваційного маркетингу значне місце займає технологічне прогнозування, що має метою виявлення таких напрямків науково-дослідних робіт, результати від реалізації яких будуть конкурентоспроможними в майбутньому.

2. Продукт науково-технічної діяльності є вихідною ланкою кінцевого продукту. Необхідно ретельно дослідити напрями зміни потреби не тільки в самому інтелектуальному продукті, а й у кінцевому продукті. Маркетинг інновацій повинен включати збір і аналіз інформації про середовище функціонування споживачів науково-технічного продукту.

3. Споживча вартість інтелектуального продукту, як змістовної основи науково-технічного продукту, полягає в його здатності заощаджувати живу і матеріалізовану працю в сфері матеріального виробництва. Тому маркетингові зусилля повинні бути спрямовані на вивчення цієї здатності. Ціна інтелектуального продукту буде більшою мірою залежати від розмірів зазначеної економії, ніж від витрат на його розробку.

4. Інтелектуальний продукт схильний до більш швидкого морального старіння, ніж матеріальний продукт. Він має комерційну цінність до тих пір, поки розробник може забезпечити собі монопольні права на продукт як об’єкт господарювання. Цей момент визначає необхідність докладання зусиль

щодо захисту і збереження прав інтелектуальної власності. Ці зусилля здійснюються в процесі маркетингу науково-технічної продукції.

5. Створений одного разу інтелектуальний продукт залежно від характеру та спрямованості може багаторазово продаватися на різних ринках різним споживачам. Пошук способів тиражування інтелектуального продукту є одним із завдань маркетингу.

Інноваційний маркетинг передбачає з’ясування впливу на ринок двох основних чинників: технологічного прогресу і потреб кінцевих споживачів. Важливою частиною маркетингу промислового підприємства є створення ефективної комунікаційної моделі, яка визначатиме зв’язок підприємства з зовнішнім середовищем. При створенні, випуску і реалізації нового продукту використовуються відповідні інструменти маркетингу на всьому шляху від початкових досліджень до після продажного обслуговування. Основна мета інноваційного маркетингу полягає в розробці стратегії проникнення інновації на ринок. Тому, складовою частиною його буде стратегічний інноваційний маркетинг, елементами якого є аналіз кон’юнктури ринку, подальша розробка його сегментів, організація і формування попиту, моделювання поведінки покупця. Маркетингове вивчення потреб ринку, визначення його ємності та реальної платоспроможності при посиленні конкуренції на ринках, на наш погляд, має стати невід’ємною рисою процесів розробки і впровадження інноваційних товарів на промислових підприємствах України з урахуванням вищезазначених переваг інновацій.

Отже, інноваційний маркетинг в умовах його застосування – це певний тип виробничо-господарської діяльності, спрямований на оптимізацію та контроль за інноваційною та виробничо-збутовою діяльністю підприємств. Основою інноваційного маркетингу є інноваційний потенціал, тобто ступінь готовності підприємства до реалізації інноваційного проекту.

При формуванні концепції інноваційної маркетингової діяльності підприємства слід враховувати такі групи чинників:

– тенденції розвитку попиту і зовнішнього маркетингового середовища (ринковий попит, запитиспоживачів, система руху товарів, правове регулювання тощо);

– стан і особливості конкурентної боротьби на ринку, основні фірми-конкуренти та напрями їх діяльності;

– управлінські ресурси і можливості підприємства, його сильні сторони в конкурентній боротьбі;

– основні напрямки розвитку підприємства, його глобальні цілі і тактичні завдання.

Таким чином, концепція маркетингу заснована на сегментації, диференціації та позиціонуванні.

Вона спрямована на пошук конкурентної переваги підприємства на ринку і розробку такого комплексу маркетингу, який б дозволив її реалізувати.

Доцільно виділити наступні ознаки інноваційного підприємства:

– постійно розробляє нову продукцію або удосконалює ту, що випускається. Обсяги такої продукції становлять не менше 10% випуску в натуральному та вартісному виразі. Продукція підприємства користується попитом на ринку;

– використовує у своїй діяльності передові технології та нові технічні рішення, які відіграють помітну роль у виробничому процесі і забезпечують його нову позитивну якість (продуктивність, економічність, зниження браку в роботі, екологічну безпеку тощо);

– забезпечене кваліфікованими кадрами, що дозволяють підтримувати інноваційний рівень випуску продукції (послуг). Веде їх постійну перепідготовку та підвищення кваліфікації;

– є фінансово спроможним, здатним витрачати власні кошти і мати необхідне забезпечення, щоб залучати позикові ресурси для інноваційної діяльності.

Проведені дослідження показують, що розвиток маркетингового підходу в інноваційному розвитку промислових підприємств в Україні у цілому залишається вкрай слабким. Основною причиною такої ситуації керівники підприємств бачать у браку власних коштів підприємств, а також у відсутності фінансової підтримки держави в інноваційній політиці. Економічними чинниками, стримуючими інноваційну активність промислових підприємств, є: низький платоспроможний попит на нові продукти, висока вартість нововведень, високий економічний ризик і тривалі терміни окупності нововведень. Вплив цих чинників може бути помітно знижено при проведенні попередніх маркетингових досліджень інноваційної діяльності.

В Україні високотехнологічні виробництва зосереджені у машинобудівній промисловості. А це означає, що з точки зору внутрішньої проблеми переходу країни до інноваційної економіки необхідно створити умови для активізації машинобудування, відродження його ролі як генератора інновацій для національної економіки. Успішний розвиток машинобудівних підприємств є неможливим без впровадження прогресивних інноваційних технологій, проте нині по даному напрямку існує значне відставання від країн-лідерів

Інноваційний маркетинг, на нашу думку, являє собою комплексну систему організації, управління та аналізу нововведень на основі ринкової інформації та за допомогою засобів маркетингу.

Інноваційний маркетинг – це механізм управління інноваційним процесом і аналіз його результатів на основі маркетингової інформації та за допомогою засобів маркетингу. На основі даних інноваційного маркетингу є можливість оперативного коректування завдань маркетингу і всього інноваційного процесу. Розглядаючи проблемний характер застосування інноваційного маркетингу, необхідно відзначити, що для вітчизняних підприємств характерною рисою є брак практичного досвіду та відсутність кваліфікованих кадрів у сфері інновацій та маркетингу, що не забезпечує сучасне підприємство ефективними результатами маркетингової діяльності. Це веде до обмеження фінансування маркетингових статей витрат в бюджетах промислових підприємств, що, у свою чергу, гальмує розвиток маркетингового сектора інноваційного ринку.

Розділ 2 характеристика фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства харківський завод «огргтехніка»

Підприємство «Оргтехніка» відомо на ринку СНД як виробник канцелярського приладдя. За цей час придбаний досвід роботи в інструментальному , металообробному виробництві , а також лиття виробів із пластмас. Сьогодні основною спеціалізацією заводу залишається виробництво канцелярських товарів у широкому асортименті: різноманітні за формою і механізмам ручки ; пластмасові скріпки ; підставки для кульок; палички для прапорців та інші вироби. На ділянці лиття виробів з пластмас на термопластавтоматах з об'ємом упорскування від 125 до 1800 куб. см виконується замовлення з лиття деталей різної складності і маси на своїх і замовника прес- формах. Підбираються сучасні кольору виробів , наносяться логотип і адресу підприємства , а так само інший вибраний текст на будь-які пластмасові вироби . Поряд з основною продукцією підприємство має можливістю виконувати роботи з проектування і виготовлення нестандартного устаткування, оснащення для фасувально-пакувального обладнання , фармацевтичної промисловості , штампів , автоматичних прес -форм. Надаються послуги з токарним, фрезерним, координатно- розточувальним, шліфувальним і електроерозійним роботам.

Для оцінки ефективності використання активів, доходів, витрат та результатів підприємства за звітний період, виявлення факторів, які позитивно або негативно вплинули на кінцеві фінансові результати проаналізуємо фінансово-господарську діяльність підприємства. При цьому оцінимо фінансовий стан, ліквідність (платоспроможність) та ділову активність підприємства, використовуючи фінансову звітність підприємства (додаток А, Б).

До фінансових показників діяльності підприємства належать платоспроможність, кредитоспроможність і ліквідність.

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко погашати свою заборгованість. Ліквідність підприємства характеризується такими показниками як:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;

• коефіцієнт поточної ліквідності;

• коефіцієнт швидкої ліквідності та чистий обіговий капітал.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності – показує яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинне бути не менше за 0,2-0,25.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

, (2.1.1)

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ГК – грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті;

ПФІ – поточні фінансові інвестиції;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Згідно балансу:

= ф.1 (р.220+230+240)/ф.1р.620.

Розрахуємо коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок та кінець звітного року:

= (498)/276 = 1,8,

= (1172)/253 = 4,63.

Коефіцієнт покриття (коефіцієнт загальної ліквідності) - дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань.

Коефіцієнт покриття розраховується за формулою:

, (2.1.2)

де — коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА - оборотні активи, тис. грн;

ВМП — витрати майбутніх періодів, тис. грн.;

ПЗ — поточні зобов'язання, тис. грн.

Згідно балансу:

= ф.1(р.260+р.270)/ф.1(р.620+р.630).

Розрахуємо коефіцієнт покриття на початок та кінець звітного року:

= (1744)/276+64 = 5,13,

= (2365)/253+40 = 8,071.

Коефіцієнт швидкої ліквідності - враховує якість оборотних активів, при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта рівне 1.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:

, (2.1.3)

де — коефіцієнт швидкої ліквідності;

ОА - оборотні активи, тис. грн;

ВМП — витрати майбутніх періодів, тис. грн.;

З - запаси, тис. грн.;

ПЗ - поточні зобов'язання, тис. грн.

Згідно балансу:

= ф.1(р.260-100-110-120-130-140)/ф.1р.620.

Розрахуємо коефіцієнт швидкої ліквідності на початок та кінець звітного року:

= (1744-137-0-9-2)/276 = 5,69,

= (2365-140-0-0-2-31)/253 = 8,66.

Чистий обіговий капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення обігових коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Оптимальна сума чистого обігового капіталу залежить від особливостей діяльності підприємства.

Чистий обіговий капітал розраховується за формулою:

Кч = ОА-ПЗ, (2.1.4)

де Кч — чистий обіговий капітал, тис. грн.;

ОА — оборотні активи, тис. грн;

ПЗ - поточні зобов'язання, тис. грн.

Згідно балансу:

Кч=ф.1р.260-ф.1.р.620.

Розрахуємо чистий обіговий капітал на початок та кінець звітного року:

= 1744-276 = 1468 тис. грн.

= 2365-253 = 2112 тис. грн.

Зведемо результати розрахунків до табл. 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Показники ліквідності ПАТ «Харківської бісквітної фабрики» за 2012р.

№	Показники	Умовні позначення	Значення		Зміни
			На початок періоду	На кінець періоду
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності		1,8	4,63	2,83
2	Коефіцієнт загальної ліквідності(покриття)		5,13	8,071	2,94
3	Коефіцієнт швидкої ліквідності		5,69	8,66	2,97
4	Чистий обіговий капітал, тис. грн.	Кч	1468	2112	644

З таблиці видно, що на кінець 2012 р. порівняно з початком року коефіцієнти ліквідності збільшились, тобто можливості підприємства щодо погашення зобов'язань починають збільшуватися.

Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився, і на дату складання балансу підприємство фактично в змозі погасити грошовими коштами 46,3 % своїх боргів.

Коефіцієнт поточної ліквідності збільшився на 2,94 і склав 5,13. Де значення є оптимальним, тобто на дату складання балансу підприємство має достатньо ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Збільшення показника загальної ліквідності викликано не великою кредиторською заборгованістю. Коефіцієнт швидкої ліквідності на 31.12.2012 знаходиться в межах норми. Величина чистого оборотного капіталу на кінець року збільшилась на 1468 тис. грн. і складає 2112 тис. грн., що свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати свою діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, міру фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності та здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової стійкості — показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства і характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. Нормативне значення коефіцієнта: >0,5

Коефіцієнт фінансової стійкості розраховується за формулою:

(2.1.5)

де Кфст — коефіцієнт платоспроможності;

Вр— виручка від реалізації, тис. грн.;

В— витрати, тис. грн.

Згідно балансу:

Кфст =ф.1р.380/ф.1р.640.

Розрахуємо коефіцієнт фінансової стійкості на початок та кінець звітного року:

= 17744/18084 = 0,981,

= 18057/18350 = 0,984.

Коефіцієнт фінансування показує, якою мірою активи підприємства сформовані за рахунок власного капіталу, і наскільки підприємство незалежно від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення цього коефіцієнта повинно бути менше 1.

Коефіцієнт фінансування розраховується за формулою:

(2.1.6)

де Кфін — коефіцієнт фінансування;

Квл –власний капітал, тис. грн.;

Кпоз - позиковий капітал, тис. грн.

Згідно балансу:

Кфін = ф.1(р.430+р.480+р.620+р.630)/ф.1р.380.

Розрахуємо коефіцієнт фінансування на початок та кінець звітного року:

= (0+0+276+64)/17744 = 0,019,

= (0+0+253+40)/18057 = 0,016.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами - показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.

Нормативне значення — більше 0,1.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами за формулою:

, (2.1.7)

де Кзвз— коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами;

Чобк- чистий оборотний капітал, тис. грн.;

ОА - оборотні активи, тис. грн.

Згідно балансу:

Кзвз = ф.1(р.260-р.620)/ф.1р.260.

Розрахуємо коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами на початок та кінець звітного року:

= (1744-276)/1744 = 0,841,

= (2365-253)/2365 = 0,893.

Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує ступінь мобільності використання власного капіталу.

Коефіцієнт маневреності власних коштів повинен бути більше 0 і мати тенденцію до збільшення.

Коефіцієнт маневреності власних коштів визначається за формулою:

, (2.1.8)

де Км — коефіцієнт маневреності власних коштів;

ОК— власні оборотні кошти, тис. грн.;

Квл - власний капітал, тис. грн. Згідно балансу:

= ф.1(р.260-р.620)/ф.1р.380.

Розрахуємо коефіцієнт маневреності власних коштів на початок та кінець звітного року:

= (1744-276)/17744 = 0,082,

= (2365-253)/18057 = 0,117.

Зведемо результати розрахунків до табл. 2.1.2.

Таблиця 2.1.2

Показники платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

№	Показники	Умовні позначення	Значення		Зміни
			На початок періоду	На кінець періоду
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	Кфст	0,981	0,984	0,003
2	Коефіцієнт фінансування	Кфін	0,019	0,016	-0,003
3	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами	Кзвз	0,841	0,893	0,052
4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Км	0,082	0,117	0,035

Величина коефіцієнта фінансової стійкості збільшилась з 0,981на 0,984, і знаходиться в межах вище норми, тому зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами.

Коефіцієнт фінансування як на початок (0,019), так і на кінець (0,016) звітного року не перевищує норму, а це означає, що підприємство не потребує в джерелах зовнішнього фінансування и може обійтись власним капіталом. Тому підприємство є залежним від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами на початок року складає 0,841, а на дату складання балансу 0,893, що на 0,052 пункти більше. Здатність фінансувати оборотні активи за рахунок власних оборотних коштів збільшилась на 5,2% і склала 89,3%.

Коефіцієнт маневреності власних коштів збільшився на кінець року на 0,035, що свідчить про здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти в разі потреби за рахунок власних джерел на 11,7%.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта оборотності активів, коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості, тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей,коефіцієнта оборотності матеріальних запасів, коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі) та коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи.

Коефіцієнт оборотності активів розраховується за формулою:

, (2.1.9)

де Коб - коефіцієнт оборотності активів;

Вр - виручка від реалізації, тис. грн.;

Вср — середньорічна вартість капіталу, тис. грн.

Згідно балансу:

Коб = ф.2р.035/ф.1(р.280(гр.3)+р.280(гр.4))/2

Розрахуємо коефіцієнт оборотності активів за звітний рік:

Коб =13322/(18084+18226)/2 = 0,183.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується за формулою:

, (2.1.10)

де Кдз — коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

Ор – загальний обсяг реалізації, тис. грн.;

Дзср — середньорічна величина дебіторської заборгованості тис. грн.

Згідно балансу:

=ф.2р.035гр.4/ф.1[(р.160 х 2 + р.170/220) гр.3 + (р.160х2 + р.170/220) гр.4] / 2

Розрахуємо коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за звітний рік:

= 13322 / ((996 х 2 + 55+ 14 +2 ) + (947х 2 +61 +12 ) / 2 = 1,65.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується за формулою:

, (2.1.11)

де Ккз - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

Св - собівартість реалізованої продукції тис. грн.;

Кзср — середньорічна величина кредиторської заборгованості тис. грн.

Згідно балансу:

Ккз =ф.2р.035/ф.1[(р.520/р.600)гр.3+(р.520/р.600)гр.4 ]/2

Розрахуємо коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості за звітний рік:

Ккз = 13322 / (108+ 124 + 1 + 43) + (78+ 126 +4 + 45)/2 = 12,59.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Строк погашення дебіторської заборгованості визначається за формулою:

, (2.1.12)

де Пд — строк погашення дебіторської заборгованості, днів;

Кдз — коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Розрахуємо строк погашення дебіторської заборгованості за звітний рік:

Пд =365/1,65= 221 днів.

Строк погашення кредиторської заборгованості визначається за формулою:

, (2.1.13)

де Пк — строк погашення кредиторської заборгованості, днів;

Кдз — коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Розрахуємо строк погашення кредиторської заборгованості за звітний рік:

Пк=365/12,59= 29 днів.

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів показує, скільки разів в середньому продаються запаси підприємства за певний період часу.

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів визначається за формулою:

, (2.1.14)

де Кз — коефіцієнт оборотності матеріальних запасів;

Св — собівартість реалізованої продукції тис. грн.;

Зср — середньорічна вартість запасів, тис. грн. Згідно балансу:

Кз =ф.2р.040/ф. 1 [(р. 100/р. 140)гр.3+(р. 100/р. 140)гр.4 ]/2

Розрахуємо коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів за звітний рік:

Кз=9311/((137+9+2+31)+(140+2+31))/2 = 13 разів

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) характеризує обсяг виробництва (реалізації) продукції, яка припадає на одну грошову одиницю середньорічної вартості основних засобів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів визначається за формулою:

, (2.1.15)

де Коз— коефіцієнт оборотності основних засобів;

Вр — виручка від реалізації, тис. грн.;

В – середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

Згідно балансу:

Коз=ф.2р.035/ф.1(р.031гр.3+р.031гр.4)/2

Розрахуємо коефіцієнт оборотності основних засобів за звітний рік:

Коз = 13322/(9036+7617)/2= 0,39.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу визначається за формулою:

, (2.1.16)

де Квк — коефіцієнт оборотності власного капіталу;

Ор - загальний обсяг реалізації, тис. грн.;

Вср - середньорічна вартість капіталу, тис. грн.

Згідно балансу:

Квк = ф.2р.035/ф.1(р.380гр.3+р.380гр.4)/2

Розрахуємо коефіцієнт оборотності власного капіталу за звітний рік:

Квк=813322/(17744+18057)/2 = 0,186.

Зведемо результати розрахунків до табл. 2.1.3.

Таблиця 2.1.3

Показники ділової активності підприємства за 2012 р.

№	Показники	Умовні позначення	Значення
1	2	3	4
1	Коефіцієнт оборотності активів	Коб	0,183
2	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ккз	12,59

3	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Кдз	1,65
4	Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	Пд	221
5	Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	Пк	29
6	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Кз	13
7	Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Коз	0,39
8	Коефіцієнт оборотності капіталу	Квк	0,186

За 2012 р. коефіцієнт оборотності активів складає 0,183і означає, що 18,3 грн. від реалізації продукції припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства.

Оборотність дебіторської заборгованості оцінюють спільно з оборотністю кредиторської заборгованості. На заводі спостерігається перевищення оборотності кредиторської заборгованості над дебіторською (1,65<12,59), що характеризує поліпшення платіжної дисципліни покупців - своєчасне погашення покупцями заборгованості перед підприємством і (або) скорочення продажів з відстрочкою платежу (комерційного кредиту покупцям). Підприємство швидко погашає свої зобов'язання, ніж його контрагенти.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів становить13, тобто товарно-матеріальні запаси підприємства обертаються, 13 рази на рік, 0,39 грн. виробленої продукції припадає на 1 грн. вартості ОЗ, а 0,186 грн. реалізованої продукції припадає на 1грн. власного капіталу.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Він здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельності активів, коефіцієнта рентабельності власного капіталу, коефіцієнта рентабельності діяльності.

Коефіцієнт рентабельності активів (капіталу) - показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні вкладеної в активи. Він розраховується за формулою:

, (2.1.17)

де Rа - коефіцієнт рентабельності активів;

ПЗЗДзп - прибуток від звичайної діяльності за звітній період, тис. грн.;

Б - середньорічна вартість активу балансу, тис. грн.

Згідно балансу:

Rа = ф.2р.220 або р.225/ф.1(р.280(гр.3)+р.280(гр.4))/2

Розрахуємо коефіцієнт рентабельності активів на початок року:

= 626/(18084+18226)/2= 0,0086.

Рентабельність власного капіталу показує величину прибутку, яка припадає на 1 гривню власного капіталу. Він визначається за формулою:

, (2.1.18)

де Rв.к. - коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

ЧП - чистий прибуток, тис. грн.;

ВК - власний капітал, тис. грн.

Згідно балансу:

Rв.к. = ф.2р.220 або р.225/ф.1(р.380(гр.3)+р.380(гр.4))/2

Розрахуємо коефіцієнт рентабельності власного капіталу на початок року:

Rв.к.поч. = 626/(17744+18057)/2= 0,0087.

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Він визначається за формулою:

, (2.1.19)

де Rd – коефіцієнт рентабельності діяльності;

ЧП — чистий прибуток, тис. грн.;

Вр - виручка від реалізації, тис. грн. Згідно балансу:

Rд =ф.2р.220 або р.225/ф.2р.035

Розрахуємо коефіцієнт рентабельності діяльності на початок року:

Rд.поч. =626/13322 = 0,046.

Зведемо отримані значення розрахунків до табл. 2.1.4.

Таблиця 2.1.4

Показники рентабельності підприємства за 2012 р.

№	Показники	Умовні позначення	Значення
			На початок періоду	На кінець періоду
1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт рентабельності активів	Ra	0,0086	0
2	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Rв.к.	0,0087	0
3	Коефіцієнт рентабельності діяльності	Rд	0,046	0

З таблиці видно, що показники рентабельності підприємства позитивні: Rа>0, Rвк>0, Rд>0, тому воно в змозі створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Використання активів і вкладеного капіталу є ефективним.

Виходячи з результатів аналізу показників фінансово-господарського стану підприємства, можна зазначити, що його фінансовий стан є добрим. Підприємство нормально функціонує.

РОЗДІЛ 3

ОЦІНКА ІНВЕСТЕЦІЙНОЇ ПРИВАБЛЕВОСТІ ІНОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ