
- •Пвнз «київський медичний університет уанм»
- •5. “Хвороби пародонта. Систематика хвороб пародонта. Обстеження хворих з патологією тканин пародонта”.
- •Тема 13. Генералізований пародонтит. Роль функціональних і лабораторних методів діагностики. Діагностика та диференційна діагностика генералізованого пародонти ту різних ступенів тяжкості.
- •Практичні навички для кінцевого контролю знань.
- •Тестові контрольні завдання.
- •Література.
- •Форми контролю і система оцінювання знань.
- •Умови зарахування змістового модулю.
- •Нарахування балів студентам за модуль 3
- •1. Критерії оцінки знань студентів на тематичному занятті:
- •6.Умови допуску студента до підсумкового модульного контроля.
- •7.Умови зарахування підсумкового контрольного модулю.
- •1. Оцінка знань на підсумковому модульному контролі 3.
- •2. Критерії оцінки знань студентів на підсумковому модульному контролі:
- •Тема 1: Знайомство з клінікою терапевтичної стоматології, її обладнанням. Техніка безпеки.
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6.Рекомендована література.
- •Тема 2.Захворювання тканин пародонту. Термінологія, класифікації хвороб пародонта.
- •3.Зміст навчального матеріалу. Єреванська (1983) класифікація хвороб пародонта (нозологічний принцип):
- •IV.Ідіопатичні захворювання.
- •V. Пародонтоми. Класифікація хвороб пародонта за м.Ф.Данилевським (1994)
- •2. Локалізований пародонтит.
- •Генералізований пародонтит.
- •2. Пародонтоз.
- •Класифікація захворювань пародонта міжнародної робочої групи (1999)
- •I. За етіологією.
- •II. За клініко-морфологічними проявами.
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6.Тестовий контроль
- •7. Рекомендована література.
- •Тема 3: Особливості клінічного обстеження хворих з патологією тканин пародонта. Основні клінічні методи.
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •Гігієнічний індекс (гі) Федорова — Володкіної (1970)
- •Критерії оцінки індексу Green—Vermillion
- •Оціночні критерії гігієни по індексу Гріна — Вермільйона
- •Індекс Silness—Loe
- •Проба Шиллєра-Пісарєва
- •Індекс рма (папілярно-маргінально-альвеолярний)
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6.Тести
- •7.Рекомендована література.
- •Тема 4. Спеціальні клінічні методи діагностики захворювань пародонту. Індексна оцінка стану тканин пародонта: пародонтальні індекси – індекс пі (за Russel), індекс срітn, індекс кпі (за п.А. Леусом).
- •3.Зміст навчального матеріалу. Пародонтальний індекс (рі)
- •Індекс (cpitn) (вооз, 1989)
- •Комплексний пародонтальний індекс (кпі)
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6.Тести
- •7.Рекомендована література.
- •Тема 5. R-діагностика хворих з патологією тканин пародонта.
- •4. Зміст навчального матеріалу Лабораторні та функціональні методи діагностики хворого із захворюваннями тканин пародонта.
- •5. Тести
- •6.Рекомендована література.
- •Тема 6. Лабораторні методи обстеження хворих з патологією тканин пародонта. Цитологічні (змив за м.А. Ясиновським), морфологічні, мікробіологічні, імунологічні методи діагностики.
- •4. Зміст навчального матеріалу Лабораторні та функціональні методи діагностики хворого із захворюваннями тканин пародонта.
- •6.Рекомендована література.
- •2. Навчальні цілі заняття (загальна):
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •Класифікація хвороб пародонта за м.Ф.Данилевським (1994)
- •2. Локалізований пародонтит.
- •Генералізований пародонтит.
- •2. Пародонтоз.
- •I. За етіологією.
- •II. За клініко-морфологічними проявами.
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6. Тестовий контроль
- •7.Рекомендована література.
- •Тема 8. Папіліт. Класифікація, клініка, діагностика, лікування та профілактика.
- •2. Навчальні цілі заняття (загальна):
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •6. Діагностика
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6. Тестовий контроль
- •7.Рекомендована література.
- •Тема 9. Гіпертрофічний гінгівіт. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •Лікування виразково-некротичного гінгівіту
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6. Тестовий контроль
- •7.Рекомендована література.
- •Тема 10. Локалізований пародонтит. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
- •3.Зміст навчального матеріалу. Етіологія, клініка, диференційна діагностика локалізованого пародонтиту
- •4. Перелік теоретичних питань:
- •5.Перелік практичних робот.
- •6. Ситуацій задачі:
- •7. Тестовий контроль
- •8.Рекомендована література.
- •Тема 11. Етіологія і патогенез дистрофічно-запальних захворювань пародонта. Роль місцевих та загальних факторів. Механізм утворення ясенних і пародонтальних кишень.
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •6.2.Тести
- •7.Рекомендована література:
- •Тема 12.Генералізований пародонтит. Загальні ознаки захворювання. Клініка, діагностика.
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •4.Теоретичні питання:
- •5.Практична робота:
- •6.Задачі для самостійної роботи та самоконтролю: 6.1. Задачі.
- •6.2.Тести
- •7.Рекомендована література:
- •Тема 13. Генералізований пародонти. Роль функціональних і лабораторних методів діагностики. Діагностика та диференційна діагностика генералізованого пародонти ту різних ступенів тяжкості.
- •Актуальність теми.
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •Генералізований пародонтит
- •6.2.Тести.
- •7.Рекомендована література:
- •Тема14. Пародонтоз. Клиника, диагностика, дифференциальная диагностика. Загальні принципи лікування на генералізованих пародонтит. Складання плану лікування.
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •I ступінь:
- •II ступінь:
- •III ступінь:
- •4.Теоретіческіе питання .
- •5.Практичена робота .
- •6.Завдання для самостійної роботи студентів з самоконтролю .
- •6.1.Тести
- •6.2.Ситуаційні задачі .
- •8.Рекомендована література:
- •3.Зміст навчального матеріалу.
- •4.Теоретичні питання:
- •5.Практична робота:
- •7.Рекомендована література:
4. Зміст навчального матеріалу Лабораторні та функціональні методи діагностики хворого із захворюваннями тканин пародонта.
Лабораторні |
Функціональні |
Цитологічний |
Стоматоскопія |
Еміграція лейкоцитів в ротову порожнину |
Капіляроскопія |
Гемограма |
Біомікроскопія |
Моноцитограма |
Реографія |
Протеінограма |
Полярографія |
Мікробіологічний |
Визначення стійкості капілярів |
Біохімічний |
Імунологічний |
Загально-клінічний аналіз крові.
Показник |
Нормальні значення |
|
ч |
ж |
|
Еритроцити (RBC),х 1012/л |
4-5,1 |
3,7-4,7 |
Гемоглобін (HGB), г/л |
130-160 |
120-140 |
Гематокрит (HCT), % |
40-48 |
36-42 |
Середній об'єм еритроцитів (MCV), мкм3 |
80-94 |
81-99 |
Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH), пг |
27-31 |
|
Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС), % |
33-37 |
|
Анізоцитоз еритроцитів (RDW), % |
11,5-15,5 |
|
Ретикулоцити, % |
0,5-1,2 |
|
Лейкоцити (WBC), х109/л |
4-9 |
|
Тромбоцити (PLT), х109/л |
180-320 |
|
ШОЕ, мм/год |
1-10 |
2-15 |
Лейкоцитарна формула
Показник |
Нормальні значення |
|
% |
х109/л |
|
Нейтрофіли |
||
паличкоядерні |
1-6 |
0,04-0,3 |
сегментоядерні |
45-72 |
2,0-5,5 |
Еозинофіли |
0,5-5 |
0,02-0,3 |
Базофіли |
0-1 |
0-0,065 |
Моноцити |
3-11 |
0,09-0,6 |
Лімфоцити |
19-37 |
1,2-3,0 |
Біохімічний аналіз крові:
1) Глюкоза (в крові) - основний тест в діагностиці цукрового діабету. Цей аналіз дуже важливий при підборі терапії і оцінки ефективності лікування діабету. Зниження рівня глюкози спостерігається при деяких ендокринних захворюваннях і порушеннях функції печінки. Нормальні показники глюкози в крові: Вік Рівень глюкози, ммоль / л <14 років 3,33 - 5,55
14 - 60 років 3,89 - 5,83 60 - 70 років 4,44 - 6,38 > 70 років 4,61 - 6,10 2) Білірубін загальний - жовтий пігмент крові, которийобразуется в результаті розпаду гемоглобіну, міоглобіну і цитохромів. Основні причини підвищення кількості загального білірубіну в крові: ураження клітин печінки (гепатити, цироз), посилений розпад еритроцитів (гемолітичні анемії), порушення відтоку жовчі (наприклад, жовчнокам'яна хвороба). Нормальні значення загального білірубіну: 3,4 - 17,1 мкмоль / л. 3) Білірубін прямий (білірубін кон'югований, пов'язаний) - фракція загального білірубіну крові. Прямий білірубін підвищується при жовтяниці, що розвилася через порушення відтоку жовчі з печінки. Нормальні значення прямого білірубіну: 0 - 7,9 мкмоль / л. 4) Білірубін непрямий (білірубін некон'югований, вільний) - різниця між показниками загального та прямого білірубіну. Цей показник підвищується при посиленні розпаду еритроцитів - при гемолітичній анемії, малярії, масивних крововиливах у тканини і т.п. Нормальні значення непрямого білірубіну: <19 мкмоль / л. 5) АсАТ (АСТ, аспартатамінотрансфераза) - один з основних ферментів, що синтезуються в печінці. У нормі вміст цього ферменту в сироватці крові невелика, так як більша його частина знаходиться в гепатоцитах (печінкових клітинах). Підвищення спостерігається при захворюваннях печінки і серця, а також при тривалому прийомі аспірину і гормональних контрацептивів. Нормальні значення АсАТ: Жінки - до 31 Од / л; Чоловіки - до 37 Од / л. 6) АлАТ (АЛТ, аланінамінотрансфераза) - фермент, що синтезується в печінці. Велика частина його перебуває і працює в клітинах печінки, тому в нормі концентрація АЛТ в крові невелика. Підвищення спостерігається при масовій загибелі печінкових клітин (наприклад, при гепатиті, цирозі), тяжкій серцевій недостатності і захворюваннях крові. Нормальні значення АлАТ: жінки - до 34 Од / л; чоловіки - до 45 Од / л. 7) Гамма-ГТ (гамма-глутамілтрансферази) - фермент, що міститься переважно в клітинах печінки і підшлункової залози. Підвищення його кількості в крові спостерігається при захворюваннях цих органів, а також при тривалому прийомі алкоголю. Нормальні значення гамма-ГТ: Чоловіки <55 Од / л Жінки <38 Од / л 8) Фосфатаза лужна - фермент, широко поширений в тканинах людини. Найбільше клінічне значення мають печінкова і кісткова форми лужної фосфатази, активність яких і визначається в сироватці крові. Нормальні значення фосфатази лужної: 30-120 Од / л. 9) Холестерин (холестерол загальний) - основний ліпід крові, який надходить в організм з їжею, а також, синтезується клітинами печінки. Нормальні показники холестерину: 3,2-5,6 ммоль / л. 10) Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) - одна з найбільш атерогенних, «шкідливих» фракцій ліпідів. ЛПНЩ дуже багаті холестерином і, транспортуючи його до клітин судин, затримуються в них, утворюючи атеросклеротичні бляшки. Нормальні показники ЛПНЩ: 1,71-3,5 ммоль / л. 11) Тригліцериди - нейтральні жири, що знаходяться в плазмі крові, важливий показник ліпідного обміну. Нормальні показники тригліцеридів: 0,41-1,8 ммоль / л. 12) Загальний білок - показник, що відображає загальну кількість білків у крові. Його зниження спостерігається при деяких хворобах печінки і нирок, що супроводжуються підвищеним виведенням білка з сечею. Підвищення - при захворюваннях крові та інфекційно-запальних процесах. Нормальні значення загального білка: 66-83 г / л. 13) Альбумін - найважливіший білок крові, що становить приблизно половину всіх сироваткових білків. Зменшення вмісту альбуміну може бути також проявом деяких хвороб нирок, печінки, кишечника. Підвищення альбуміну зазвичай пов'язане зі зневодненням. Нормальні значення альбуміну: 35-52 г / л 14) Калій (К +) - електроліт, що міститься переважно всередині клітин. Підвищення рівня калію в крові найчастіше спостерігається при гострій і хронічній нирковій недостатності, різкому зменшенні кількості сечі або повну її відсутність, найчастіше пов'язаних з тяжкими захворюваннями нирок. Нормальні значення калію: 3,5-5,5 ммоль / л. 15) Натрій (Na +) - електроліт, що міститься переважно в позаклітинній рідині, і в меншій кількості - всередині клітин. Він відповідає за роботу нервової та м'язової тканини, травних ферментів, кров'яний тиск, водний обмін. Нормальні значення натрію :136-145 ммоль / л. 16) Хлор (Сl-) - один з головних електролітів, який знаходиться в крові в іонізованому стані і відіграє важливу роль у підтримці водно-електролітного і кислотно-основного балансів в організмі. Нормальні значення хлору: 98-107 ммоль / л. 17) Креатинін - речовина, яка відіграє важливу роль в енергетичному обміні м'язової та інших тканин. Креатинін повністю виводиться нирками, тому визначення його концентрації в крові має найбільше клінічне значення для діагностики захворювань нирок. Нормальні значення креатиніну: чоловіки - 62 - 115 мкмоль / л; жінки - 53 - 97 мкмоль / л. 18) Сечовина - речовина, що є кінцевим продуктом метаболізму білків в організмі. Сечовина виводиться нирками, тому визначення її концентрації в крові дає уявлення про функціональні здібності нирок і найбільш широко використовується для діагностики ниркової патології. Нормальні значення сечовини: 2,8-7,2 ммоль / л 19) Сечова кислота - один з кінцевих продуктів метаболізму білків в організмі. Сечова кислота повністю виводиться нирками. Підвищення концентрації сечової кислоти зустрічається при сечокам'яній хворобі, інших захворюваннях нирок, що протікають з нирковою недостатністю. Нормальні значення сечової кислоти: чоловіки - 210 - 420 мкмоль / л; жінки - 150 - 350 мкмоль / л. 20) С-реактивний білок (СРБ) - чутливий елемент крові, швидше за інших реагує на ушкодження тканин. Наявність реактивного білка в сироватці крові - ознака запального процесу, травми, проникнення в організм чужорідних мікроорганізмів - бактерій, паразитів, грибів. Чим гостріше запальний процес, активніше захворювання, тим вище С-реактивний білок у сироватці крові. Нормальні значення С-реактивного білка: 0 - 5 мг / л. 21) Залізо (сироваткове залізо) - життєво важливий мікроелемент, який входить до складу гемоглобіну, бере участь у транспорті і депонування кисню і відіграє важливу роль у процесах кровотворення. Нормальні значення сироваткового заліза:
жінки - 8,95 - 30,43 мкмоль / л;
чоловіки - 11,64 - 30,43 мкмоль / л.