3.Зміст навчального матеріалу. Пародонтальний індекс (рі)

Пародонтальний індекс (РІ) запропонований Russel у 1956 p. і використовується для виявлення запально-деструктивних змін у пародонті. При його визначенні оцінюється стан пародонта навколо кожного зуба. При цьому беруть до уваги ступінь запалення, глибину ясенної кишені, рухомість зубів.

Критерії оцінки:

0 — запалення відсутнє;

1 — легке запалення, яке не охоплює всі ясна навколо зуба;

2 — запалення охоплює всю поверхню ясен навколо зуба, але епітеліальне прикріплення не порушене (пародонтальної кишені немає);

4 — при вищезгаданих даних на рентгенограмі спостерігається резорбція кісткової тканини;

6 — запалення ясен, наявність пародонтальної кишені, зуб нерухомий;

8 — зуб рухомий, є пародонтальна кишеня (виражена деструкція усіх тканин

пародонта).

Формула для обчислення:

РІ = сума балів усіх досліджених зубів / число досліджених зубів

Інтерпретація:

0,1 -1,0 — початкова стадія пародонтиту;

1,5 - 4,0 — середній ступінь тяжкості;

4,5 - 8,0 — тяжка стадія пародонтиту.

Індекс (cpitn) (вооз, 1989)

Для оцінки цього індексу використовують три чинники:

1. Наявність чи відсутність кровоточивості ясен;

2. Наявність над - чи під'ясенного каменю;

3. Пародонтальні кишені — неглибокі (4-5 мм) і глибокі (6 мм і більше).

Для позначення відділів ротової порожнини використовують коди, прийняті Міжнародною організацією за стандартами:

01 — верхня щелепа;

02 — нижня щелепа.

03-08 — секстанти в ротовій порожнині в такому порядку:

секстант 03 — верхні праві премоляри і моляри;

секстант 04 — верхні ікла і різці;

секстант 05 — верхні ліві премоляри і моляри;

секстант 06 — нижні ліві премоляри і моляри;

секстант 07 — нижні ікла і різці;

секстант 08 — нижні праві премоляри і моляри.

Двозначними цифрами позначають певні зуби згідно із системою, прийнятою Міжнародною стоматологічною федерацією (МСФ). Перша цифра означає квадрант ротової порожнини, друга — зуб.

Тимчасові 55 54 53 52 51 61 62 63 64 65 Верхня

Постійні 18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28 щелепа

Постійні 48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38 Нижня

Тимчасові 85 84 83 82 81 71 72 73 74 75 щелепа

Для визначення індексних зубів у осіб віком до 19 років оглядають тільки 6 зубів: 16,11,26 і 36, 31, 46. Під час огляду дітей віком до 15 років реєстрацію кишень не виконують, тобто враховують лише кровоточивість ясен і наявність каменю.

Індекс CPITN оцінюють за такими кодами:

0— ознаки запалення відсутні;

1— кровоточивість ясен після зондування;

2— наявність над- і під'ясенного зубного каменю;

3— патологічна кишеня глибиною 4...6 мм;

4— патологічна кишеня глибиною 6 мм та більше.

Формула для обчислення:

РІ = сума балів усіх досліджених зубів / число досліджених зубів

Інтерпретація:

0 – лікування не потрібне

1 – слід покращити гігієну

2 – потребує проведення курсу професійної гігієни

3 – показана місцева протизапальна терапія

4 – показане комплексне лікування

Комплексний пародонтальний індекс (кпі)

Розроблений у ММСІ у 1987 р. Методика визначення: візуально за допомогою звичайного набору зуболікувальних інструментів визначають зубний камінь, кровоточивість зубо-ясенного жолобка, під'ясенний зубний камінь, пародонтальні кишені, патологічну рухомість зуба і при наявності ознаки, незалежно від її тяжкості (кількості), реєструють у цифровому вираженні для кожного обстежуваного зуба. При наявності кількох ознак реєструють таку, ще має більше цифрове значення.

Критерії оцінки:

0 - патологічні відхилення не виявляються;

1 - зубний наліт;

2 - кровоточивість;

3 - зубний камінь;

4 - пародонтальна кишеня;

5 - рухомість зуба.

Залежно від віку досліджують такі зуби:

у 3—4 роки 55, 51, 65, 75, 85

у 7- 14 років 16, 11, 26, 36, 46

понад 15 років - 17 (16), 11, 26 (27), 47 (46), 31, 36 (37)

Визначають КПІ індивідуальний і КПІ середній:

КПІ інд = сума КПІ індивідуальних / кількість обстежених зубів

КПІ сер = сума ознак (кодів) / кількість обстежених зубів

Критерії оцінки

0,1—1,0 — ризик захворювання;

1,1—2,0 — легкий ступінь захворювання;

2,1—3,5 — середній ступінь захворювання;

3,6—6,0 — тяжкий ступінь захворювання.