Опіковий шок.

Вплив опіку на організм залежить від розмірів ступеню пошкодження тканин . В стаціонарі лікуються всі хворі з опіками більше 10% поверхні тіла ; діти раннього віку при опіках більше 5% , а також хворі з опіками III ступеню меньшої площі , хворі з опіками проміжності, голови і дихальних шляхів .

При опіках швидко розвивається дефіцит рідини , особливо від підвищення проникності капілярів ( набряк тканин в області опіку ) , ексудації , розширення судин і підвищення випаровування з обпеченої шкіри . Втрати рідини продовжуються біля 48 г. Вона особливо велика в перші 8 г. після опіку . Також в цей період значно втрачається і білок , який просочується з кров"яного русла в ексудат . Компенсований шок повільно переходить в декомпенсований і проявляються процеси внутрішньосудинного згортання крові , стазу, порушення мікроциркуляції і метаболізму .

Стадія утворення набряку продовжується 24- 48г і найбільш виражена в перші 8 годин після опіку . Відмічається слідуюча картина пошкодження :

39. вихід плазми із судин в обпечені тканини, обумовлені місцевою підвищеною проникністю судин зі зниженням рідини позаклітинного простору ;

40.гемоконцентрація з підвищенням гемоглобіну і гематокриту , підвищення вязкості крові;

41.метаболічний ацидоз : анаеробний шлях розчеплення глюкози , обумовлений шоком : молочна кислота , підвищений розпад білку - утворення сірчаної кислоти , обмін ліпідів при голоді - кетонові тіла , обмеження компенсаторних можливостей нирок для підтримання кислотно - лугового балансу ;

42. олігурія / анурія обумовлені в цій стадії шоком ;

43. утворення агрегатів еритроцитів , внутрішньосудинне випадання фібрину і згортання крові;

44. розпад еритроцитів в обпечених капілярах і під дією гемолізу . Анемія спочатку маскується концентрацією крові.

45.гіперкалійемія із-за підвищеного катаболізму , розпад клітин , трансмінералізації і олігурії, особливо в перший день .Відмічається також і гіпермагнійемія ;

46. гіпонатрійемія ( особливо в перший і другий дні ) із-за втрати натрію з ексудатом і переміщення в опікову рану а також в клітину ( трансмінералізація ) , незважаючи на затримку натрію і розвиток набряків ;

47. підвищений катаболізм білку , недостатнє вживання їжі

48. ослаблення функції РЕС

.

Характер зміни окремих показників в залежності від ступеню важкості опікового шоку .

Ступінь важкості Шоку	легкий	Середньої важкості	важкий	Значно важкий
Показники ІТП	ДоЗО од	31-60 од	61-90 од	Більше 90од
Гемоглобін г/л	146-160	161-170	171-180	Більше 180
Гематокрит	0,45- 0,50	0,51-0,55	0,56- 0,60	Більше 0,60
Лейкоцити	10-15	16-20	21-25	Більше 25
Натрій сироватки	Помірно знижений	Виражена гіпонатрійемія	Виражена гіпонатрійемі я	Виражена гіпонатрійем
ВЕ ммоль/ л	0-І-5)	(-5)-(-7,5)	(-7,5)-(-10)	Більше (-10)
ЦВТ (мм.вод.ст.)	0	Негат.	Негат .	Негат .
Симптом "білого пятна "	До 2	2-3	Більше 3	Більше 3

Низькомолекулярні колоїди і ізогенні білкові препарати застосовують не раніше 8-12 год

після травми .

Длі корекції білкового дефіциту використовують препарати крові .Рівень білку необхідно

підіримувати вище 60 г/л . Зниження його нижче 50 г/л викликає незворотні зміни в

організмі .Амінокислотні суміші для парентерального харчування в гострий період опікової

хвороби не використовують .

Корекцію КОС проводять , виходячи з показників крові .При неможливості їх визначити

необхідно орієнтуватись на лужну реакцію сечі.

З метою нормалізації функції нирок , після адекватного відновлення позаклітинної і

внуїрішньосудинної рідини в терапію включають еуфілін 2,4%-Юмл кожні 4-6 год , в

випадках необхідності салуретики ( лазикс ) , осмодіуретики ( манітол ) .Діурез

підтримується не нижче 50 мл/год .

Корекція агрегатного стану крові досягається застосуванням гепарину 20-40тис за добу і

використанням дезагрегантів ( курантил , трентал, ксантінола нікотинат).

Для нормалізації обмінних процесів використовують комплекс вітамінів і антиоксиданти (

токоферол 30%) .Обовязкове використання дофаміну безперервно на протязі доби з

допомогою інфузомату в дозі 2,5-10 мкг/кг/хв .Використовують глюкокортикоїди з

розрахунку по преднізолону Імг/кт , інгібітори протеаз в максимальних дозах . Обережно

дрежерідол після відновлення ОЦК .

З метою знеболення використовують ненаркотичні аналгетики .Для попередження

інфекційних ускладнень з початку другої доби

ІНФЕКЦІЙНО - ТОКСИЧНИЙ ШОК.

Етіологія.

Посіви крові стерильні приблизно у 50% хворих з септичним синдромом ,але це не виключає септицемію .Якщо виявлена позитивна гемокультура, то це дозволяє підтвердити діагноз, вірно вибрати антибактеріальну терапію. Стафілококи та грамнегативні бактерії переважають у випадках впутрішньолікарняної інфекції. Гриби роду Сапаісіа висіваються з крові окремих хворих з імунодефіцитом або отримувавших високі дози антибіотиків. Інколи після початку лікування тих чи інших запальних процесів бактерицидними антибіотиками , виникає клініка іфекційно-токсичного шоку . Такі прояви шоку називаються синдромом Яріш - Гексгеймера або реакцією бактеріолізу .Як правило така реакція виникає після розпаду стінки бактерій і попадання в кров"яне русло великої кількості ендотоксинів.