2.Настройки, що впливають на облік виробничої діяльності, в програмі «1с:Бухгалтерія 8.2»

Робота з будь-якою підсистемою починається з настройки, тому перш ніж приступати до оформлення будь-яких документів, звернемося до «Налаштувань параметрів обліку» меню «Підприємство») та «Облікової політики організації» (меню «Підприємство – Облікова політика»), оскільки вони містять параметри, що впливають на розрахунок собівартості продукції, що випускається.

Протягом місяця всі витрати на виробничу діяльність накопичуються на таких рахунках обліку витрат:

• прямі виробничі витрати — на субрахунках рахунка 23;

• витрати на брак — на рахунку 24 «Брак у виробництві»;

• непрямі витрати на виробництво — на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

В обліковій політиці на закладці «Виробництво», яка, у свою чергу, розділена ще на три вкладки, задаються параметри обліку виробничих операцій. На вкладці «Рахунок 23» задають базу розподілу витрат основного і допоміжного виробництва для продукції, виробничих послуг стороннім замовникам, а також для внутрішніх виробничих послуг, наданих власним підрозділам.

Для продукції первісно визначено спосіб розподілу «По плановій собівартості випуску».

На вкладці «Рахунок 91» задають параметри обліку загальновиробничих витрат.

З 1 квітня і по 1 серпня 2011 року загальновиробничі витрати (ЗВВ) у податковому публіку не включалися до собівартості продукції. Тому для зближення бухгалтерського та податкового обліку на вкладці «Рахунок 91» було створено опцію «Не розподіляти в БО загальновиробничі витрати на собівартість продукції». На сьогодні використання цієї опції недоцільне, адже згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609 починаючи з 01.08.2011 р. загальновиробничі витрати в податковому обліку розподіляються в собівартість продукції, робіт, послуг.

На вкладці «Рахунок 91» потрібно вказати, як саме розподіляти загальновиробничі витрати. Ці витрати розподіляються за номенклатурними групами пропорційно зазначеній базі розподілу. База розподілу встановлюється в регістрі відомостей «Методи розподілу непрямих витрат організації». Тут слід зазначити, що спосіб розподілу може бути встановлено як для всіх витрат, так і індивідуально для кожної статті витрат та кожного підрозділу. Як база розподілу виступає:

• «Об’єм випуску» — базою розподілу є кількість випущеної в поточному місяці продукції;

• «Планова собівартість» — базою розподілу є планова вартість випущеної в поточному місяці продукції (послуг);

• «Матеріальні витрати» — базою розподілу використовується сума витрат, відображених за рахунком 23 та статтею витрат яких зазначено «Матеріальні»;

• «Оплата праці» — базою розподілу є сума витрат, відображених за рахунком 23 на статтях витрат з видом «Оплата праці».

Щоб установити для всіх загальновиробничих витрат один спосіб розподілу, потрібно для цього способу не вказувати рахунок витрат, підрозділ і статтю витрат.

Відповідно до П(С)БО 16 загальновиробничі витрати можуть бути постійні та змін­ні. У програмі для такого розподілу у формі довідника «Статті витрат» призначено прапорець «Постійна витрата». Нагадаємо, що постійні загальновиробничі витрати розподіляються відповідно до нормальної потужності підрозділів. Нормальна потуж­ність і розміри постійних витрат, що їй відповідають, задаються в регістрі відомостей «Показники при нормальній потужності». При цьому при розрахунку собівартості випущеної продукції, якщо нормальної потужності не досягнуто, частину постійних витрат буде віднесено на собівартість продукції (рахунок 901).