
- •Ціна як інструмент управління підприємством
- •1.1 Роль ціноутворення на сучасному етапі
- •2. Методологічні засади ринкового ціноутворення
- •2.1 Методологія ринкового ціноутворення
- •Методи ціноутворення
- •2.2 Етапи ціноутворення
- •2.3 Базові моделі встановлення ціни
- •3. Методи ціноутворення
- •3.1 Методи ціноутворення, які базуються на попиті
- •3.2 Параметричні методи ціноутворення
- •3.3 Методи визначення цін з орієнтацією на конкуренцію
- •3.4 Методи ціноутворення з орієнтацією на максимальний прибуток
- •Встановлення ціни, яка максимізує валовий прибуток
- •3.5 Ціноутворення в умовах ризику і невизначеності
- •4. Стратегії ціноутворення на екологічно чисту продукцію та їх ринкове коригування
- •2) Вирівнювання попиту і пропозиції.
- •3) Забезпечення стабільності розподілу прибутків.
- •4.1 Стратегія глибокого проникнення на ринок
- •Стратегія “зняття вершків”
- •Стратегія встановлення цін в межах товарного асортименту
- •4.4 Стратегія коригування цін
- •Висновок
Стратегія “зняття вершків”
Стратегія преміального ціноутворення (зняття вершків) - встановлення цін на рівні, який сприймається більшістю покупців як дуже високий по відношенню до економічної цінності товару. Це співвідношення цінності й ціни влаштовує покупців певного сегменту ринку, тому фірма отримує прибуток за рахунок преміальної надбавки за якнайповніше задоволення запитів цієї групи покупців.
Фактично обсяг продажу в умовах преміальних цін скорочується, проте він має не просто компенсуватися прибутком від завищеної ціни, а новий прибуток повинен бути бажано більше попереднього
Преміальне ціноутворення є ефективним за наявності певних умов:
• покупці повинні мати високі доходи і надавати особливого значення тим відмінностям товару, за які фірма хоче отримувати преміальну ціну. Хоча іноді, як це не дивно, прекрасною основою для преміальної стратегії є абсолютно дешеві товари. Згідно з маркетинговими дослідженнями, більшість таких товарів споживачі купують імпульсивно і без розгляду можливих альтернатив. І навіть якщо ціна товару насправді є преміальною і забезпечує фірмі підвищений прибуток, покупець про це все одно не замислюється, оскільки вона його влаштовує;
• бажано, щоб більшу частину ціни товару становили питомі прирістні витрати (і змінні, і умовно-постійні). В цьому разі навіть незначна преміальна надбавка до ціни призведе до істотного відносного збільшення величини прибутку від продажів цього товару;
• фірма повинна мати можливості (або створити їх) для захисту від конкурентів захопленого нею сегменту, згодного на преміальну ціну. До таких можливостей слід віднести патенти, володіння кращим каналом збуту, доступ до обмежених ресурсів, репутацію фірми чи товару, ефект масштабу та ін.
Бувають ситуації, коли фірма володіє засобами для захисту від конкурентів, але тривале використання преміального ціноутворення все ж таки неможливе. Це характерно для товарів довгострокового користування (наприклад, холодильники) або товарів разового придбання (наприклад, квиток на єдиний концерт естрадного співака). Вказані товари утворюють ринок, котрий або постійно звужується, або взагалі є одноразовим. Через це зняття вершків також можливо або впродовж обмеженого часу, або лише один раз. В таких умовах фірма може скористатися різновидом преміального ціноутворення - стратегією ступінчастих премій.
Стратегія встановлення цін в межах товарного асортименту
Ця стратегія дає змогу продавати товар, що входить в асортиментну групу, у межах цінового інтервалу, тобто враховувати витрати підприємства на виготовлення екологічно чистого товару, оцінку споживачами (покупцями, користувачами) його властивостей, а також рівень цін конкурентів на аналогічну продукцію.
Стратегія встановлення цін на доповнюючі товари, які продаються із основним товаром і можуть надати йому додаткової корисності та підвищити цінність екологічно чистого товару в очах споживача.
Таке ціноутворення можна вважати формою встановлення цін на основі цін конкурента. Але тут слід враховувати зв’язок продукту, на який встановлюється ціна з іншими продуктами, що забезпечують його функціонування, чи доповнюють його.
Класичним прикладом цього підходу є ситуація, що виникла на ринку офісної копіювальної техніки. Після купівлі копіювальної техніки споживач протягом усього періоду її експлуатації купуватиме витратні матеріали до неї. Було вирішено збирати старі картриджі, наповнювати їх витратними матеріалами і продавати їх із значними знижками. Споживачі звернули увагу на низькі ціни на заново заправлені картриджі, що були більш конкурентними разом із екологічними вигодами стосовно безкоштовного повернення відпрацьованих картриджів виробнику. Звичайно, основною рушійною силою процесу повторного використання картриджів було бажання зупинити нагромадження відпрацьованих картриджів та наслідки довготермінового забруднення, спричиненого такою діяльністю.
Стратегія встановлення ціни на обов’язкове приладдя.
Передбачає встановлення цін на товари, які повинні використовуватись разом із основним виробом.
Наприклад, фільтри для води у кавоварках, що дають змогу отримувати більш очищений продукт (каву). Ціна на кавоварку як основний товар, може бути низькою а вартість фільтрів –високою.