Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
опор.конспект мікроекон.для ІПО.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.02.2020
Размер:
2.34 Mб
Скачать

Вищому від рівноважного.

Аналізуючи графік, бачимо, що у результаті введення фіксованих цін вище рівноважного рівня надлишки споживачів завжди зменшуються порівняно з ситуацією ринкової рівноваги і складають суму, яку графічно представлено площею трикутника ФВРD0B1). Надлишки виробників представлено графічно площею трапеціїS0РФВВ1В3). Вони можуть бути більшими, оскільки ціни стають вищими або меншими, оскільки обсяги можуть скорочуватись, порівняно з початковою ситуацією. Результат буде залежати від того, на скільки є еластичним попит на продукцію.

Отже, встановлення фіксованих цін вищих від рівноважної завжди приводить до надвиробництва і держава вимушена застосовувати недержавні методи регулювання, а саме робити закупки товарів за бюджетні кошти.

Фіксована ціна нижча від рівноважної або «стеля цін» встановлюється з метою підтримки споживачів, особливо малозабезпечених і означає, що ціна не може бути вищою, ніж встановлено державою.

Припустимо держава встановила фіксовану ціну нижчу від рівноважної на рівні РФН (рис. 7.10). У результаті цієї події обсяг попиту QD1 перевищить обсяг пропозиції QS1 і на ринку виникне дефіцит товарів у розмірі Q:

Q = QD1 –QS1 (7.11)

Рис. 7.10. Встановлення фіксованої ціни на рівні

Нижчому від рівноважного.

На графіку (рис. 7.10) надлишки споживачів представлено площею чотирикутника ФВРD0B1). Вони можуть збільшуватись за рахунок зниження цін або зменшуватись за рахунок скорочення обсягів порівняно з рівноважним рівнем. Результат буде залежати від того, на скільки еластичним є попит. Надлишки виробників, які представлено графічно площею трикутникаS0РФНВ1), завжди будуть меншими, ніж до введення фіксованої ціни, тобто в цьому випадку виробник завжди буде програвати.

Отже, встановлення фіксованих цін нижчих від рівноважної завжди приводить до дефіциту й держава вимушена застосовувати недержавні методи регулювання, наприклад, вводити талону систему розподілу товарів. Крім того, з’являються «чорні» ринки, з якими держава вимушена адміністративно боротись.

Ринковий механізм встановлення рівноважних цін та обсягів повністю порушується, що спричиняє розбалансування ринку. Певна нестійка ринкова рівновага може утримуватись лише адміністративними методами. Втрати суспільства від фіксованих цін є більшими, ніж від встановлення податків або введення дотацій.

Питання для перевірки знань:

  1. Що таке ринкова рівновага і як вона встановлюється?

  2. У чому особливість павутиноподібної моделі встановлення рівноваги?

  3. Поясніть, як змінюється рівновага на ринку при зміні попиту та пропозиції, за допомогою статичних та динамічних моделей.

  4. З якою метою держава встановлює податки та дотації? Які наслідки мають споживачі, виробники та суспільство в цілому в результаті цих дій держави?

  5. З якою метою держава встановлює фіксовані ціни? Які наслідки вони мають і як держава бореться з цими наслідками?

Розділ 3. Теорія поведінки виробника

Поняття «виробництво» звичайно асоціюється з процесом виготовлення, створення певних матеріальних благ. Проте в економічній науці воно має більш широкий, універсальний зміст. Економісти називають виробництвом будь-яку діяльність по використанню природничих ресурсів, включаючи ресурси самої людини, для отримання як матеріальних, так і нематеріальних благ. Теорія виробництва дозволяє розглядати процес виробництва як трансформацію виробничих ресурсів в продукт придатний для споживання.

Теорія виробництва, передусім, вивчає співвідношення між кількістю ресурсів, що використовуються та обсягом випуску. Методологічно теорія виробництва багато в чому симетрична теорії споживання, але відмінністю є те, що основні її категорії мають об’єктивну природу та можуть бути виміряні у визначених одиницях.

Теорія виробництва має велике практичне значення, оскільки дозволяє зрозуміти поведінку суб’єкта господарювання на ринку, дослідити взаємозв’язок між витратами виробництва та обсягом випуску продукції, оптимізувати господарські рішення товаровиробників.