- •1) Предмет „Електрообладнання верстатів з чпу та ртк” та об’єкти його вивчення.
- •Тема 1.1 Принцип дії і склад колекторних машин постійного струму.
- •Тема 1.2 Генератори постійного струму
- •Тема 1.2 Генератори постійного струму.
- •Тема 1.3 Двигуни постійного струму.
- •2 Прямолінійна комутація.
- •3. Криволінійна вповільнена комутація
- •4 Способи покрашення комутації.
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни.
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни
- •Тема 2.1 Асинхронні двигуни.
- •2. Статорні одношарові обмотки
- •3. Статорні двошарові обмотки.Двошарові обмотки, так само, як і шаблонні одношарові, виготовляють з котушок однакової форми і розмірів.
- •4. Одно-двошарові обмотки
- •5. Статорні обмотки трифазних велико швидкісних двигунів
- •6. Однофазні обмотки статорів
- •7. Фазні обмотки роторів асинхронних машин
- •Тема 2.2 Пуск та регулювання частоти обертання трьох фазних асинхронних двигунів.
- •1. Пуск асинхронних двигунів
- •1.1. Пуск двигунів з короткозамкненим ротором
- •Тема 2.3 Асинхронні перетворювачі частоти.
- •2.Сучасний частотно регульований електропривод складається з асинхронного або синхронного електричного двигуна й перетворювача частоти (див. Рис. 1.).
- •Тема 2.4 Розрахунок і вибір потужності двигунів при різних режимах роботи.
- •1. Розбирання ад і дефектування вузлів
- •2. Дефектація статорів і роторів
- •3. Типовий технологічний процес ремонту обмоток статорів і роторів асинхронних двигунів.
- •Тема 2.5 Ремонт та технічне обслуговування Асинхронних двигунів та генераторів.
- •1. Ремонт підшипникових щитів
- •2. Ремонт корпусів
- •3. Ремонт валів
- •4. Ремонт підшипників.
- •5. Ремонт осердь статорів і роторів
- •6. Ремонт контактних кілець і щіткових вузлів
- •Тема 3.1. Однофазні трансформатори
- •Тема 3.2.Трифазні трансформатори
- •1 Призначення й області застосування трансформаторів.
- •Тема 3.3 Силові та спеціальні трансформатори
- •Тема 3.4 Вимірювальні та зварювальні трансформатори
- •Тема 3.5. Автотрансформатори. Інформаційні машини.
- •Тема 3.6. Дослідження однофазного трансформатору.
- •1.Автотрансформатори, будова принцип дії.
- •2.Трьох обмоточні трансформатори.
- •1. Трансформатори з плавним регулюванням напруги.
- •Тема 4.1. Електромагнітні реле постійного струму
- •Тема 4.2 .Електромагнітні реле змінного струму.
- •Тема 4.3. Апарати ручного керування електродвигунами.
- •Тема 4.4.Апарати дистанційного керування електродвигунами постійного струму.
- •Тема 4.5. Апарати дистанційного керування електродвигунами змінного струму
- •Тема 4.6 Електромагнітні пристрої автоматики.
- •Тема 4.7. Апарати електричного захисту від струмів короткого замикання.
- •Тема 4.8. Апарати захисту від перевантаження електродвигунів.
- •Тема 4.9 Схеми релейно–контактного керування верстатами з чпк та ртк.
- •Тема 4.10.Безконтактне керування верстатами з чпк та ртк.
- •Тема 1.1 Основи електропривода.
- •Тема 1.1 Основи електропривода.
- •Тема 1.2. Механічні характеристики двигунів постійного струму [дпс].
- •1. Основні види двигунів постійного струму та їх класифікація.
- •2. Види двигунів пс які використовуються в еп верстатів з чпу та ртк.
- •Тема 1.3. Механічні і електромеханічні характеристики двигуна незалежного збудження в двигуновому режимі.
- •1. Основні режими роботи двигунів в системі електропривода. Основні поняття і співвідношення для двигунів.
- •2. Робота електропривода в режимі двигуна.
- •1.Режим рекуперативного гальмування або або генераторний режим з віддачею енергії в мережу.
- •Тема 1.4 Функціональні вузли електроприводу постійного струму.
- •1.Будова електродвигуна
- •2.Можливі несправності та методи їх усунення.
- •2. Обслуговування колектора
- •3. Обслуговування щіток.
- •4. Обслуговування фільтрів
- •5. Сушка електродвигуна
- •6. Перевірка опру ізоляції відносно корпуса.
- •7. Обслуговування захисного покриття
- •Тема 2.1 Електронні пристрої
- •Тема 2.2 Електронні пристрої
- •1)Інтегральні мікросхеми
- •2)Електронні випрямлячі
- •3)Стабілізатори
- •Тема 2.3 Електронні пристрої
- •1. Система імпульсно-фазового управління.
- •2.Структурна схема системи імпульсно-фазового управління.
- •1.Загальні положення
- •2.Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким негативним зв’язком по напрузі.
- •1. Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким позитивним зворотним зв'язком по струму якоря двигуна.
- •2. Система автоматичного регулювання кутової швидкості з жорстким негативним зворотним зв'язком по кутовій швидкості двигуна
- •2. Автоматичне регулювання
- •Тема 2.6 Регулятори електроприводу постійного струму
- •Тема 2.7 Блокування та сигналізація в електроприводі постійного струму
- •Тема 3.1 Основні принципи роботи тиристорних перетворювачів еп пс верстатів з чпк та ртк.
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •2. Силова частина еп типу бту3601
- •Тема 3.2 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •Регулятор швидкості еп типу бту3601.
- •Тема 3.2 еп подач верстата з чпу типу бту3601
- •6 .Вузол керування ключами.
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •1. Комплексний електро провод подачі «кемрон»
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •3. Регулятор швидкості
- •Тема 3.3 еп подач верстата з чпу типу ”кемрон”
- •4.Методика налагодження електропривода «Кемрон» у регульованому режимі
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматик”
- •1.Будова та принцип роботи тиристорного еп типу „Мезоматик”.
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматик”
- •Тема 3.5 еп подач верстата з чпу типу ”Мезоматік”
- •1.Методика налагодження електропривода «Мезоматік»
- •Тема 3.6 еп подач верстата з чпу типу „tnp”
- •1.Принцип дії приводу подач типу tnp
Тема 1.1 Принцип дії і склад колекторних машин постійного струму.
1. Принцип дії і будова колекторних машин постійного струму (генератори, двигуни ПС).
Використання електричних машин як генератори й двигунів є їхнім головним застосуванням, тому що зв'язано винятково з метою взаємного перетворення електричної й механічної енергій.
Характерною ознакою колекторних машин є наявність у них колектора - механічного перетворювача змінного струму в постійний і навпаки. Необхідність у такому перетворювачі пояснюється тим, що в обмотці якоря колекторної машини повинен протікати змінний струм, тому що тільки в цьому випадку в машині відбувається безперервний процес електромеханічного перетворення енергії.
Розглянемо принцип дії колекторного генератора постійного струму. На рисунку 1 зображена спрощена модель такого генератора: між полюсами N і S постійного магніту перебуває обертова частина генератора-якір, вал якого за допомогою шківа й пасової передачі механічно пов'язаний із приводним двигуном (на малюнку не показаний) — джерелом механічної енергії. У двох поздовжніх пазах на сердечнику якоря розташована обмотка у вигляді одного витка abcd кінці якого приєднані до двох мідних ізольованим друг від друга півкільцям, що утворять найпростіший колектор. На поверхню колектора накладені щітки А и В, що здійснюють ковзний контакт із колектором і єднальним генератором із зовнішнім ланцюгом, куди включене навантаження опором R.У процесі роботи генератора якір обертається й виток abcd займає різне просторове положення, тому в обмотці якоря наводиться змінна ЭРС. Якби в машині не було колектора. то струм у зовнішньому ланцюзі (у навантаженні R) був би змінним, але за допомогою колектора й щіток змінний струм обмотки якоря перетвориться в пульсуючий струм у зовнішньому ланцюзі генератора, тобто струм, незмінний по напрямку
Класифікація двигунів постійного струму.
Двигуни постійного струму розрізняють по:
Функціональному призначенню – для приводів головного руху і подачі;
Типу системи збудження – з електромагнітним збудженням і від постійних магнітів;
По швидкодії – нормальної швидкодії і підвищеної;
По кількості обертів на валу – високо обертові і низько обертові;
По напрузі – високовольтні і низьковольтні;
По інерційності – з великим і малим власним моментом інерції;
По типу конструкції – традиційні (з пазовим ротором),
-високомоментні,
-гладким якорем,
-дисковим,
-полим ротором та ін.
По способу захисту і охолодження – захищені з само вентиляцією,
-захищені з незалежною вентиляцією від стороннього вентилятора,
-з природнім охолодженням, закриті з зовнішнім обдувом.
За способом збудження двигуни постійного струму характеризуються:
- Двигуни постійного струму з паралельним (незалежним) збудженням;
- Двигуни з послідовним збудженням;
- Двигуни зі змішаним збудженням (при узгодженому ввімкнені обмоток збудження).
Характерною ознакою електродвигунів постійного струму являється наявність в них Колектора-механічного перетворювача змінного струму в постійний (і навпаки при умові що двигун працює в якості генератора).
Необхідність в такому перетворювачі пояснюється тим що в обмотці якоря колекторної машини повинен протікати змінний струм так як тільки в цьому випадку в машині проходить неприливний процес електромеханічного перетворення енергії.
Розглянемо принцип дії та будову колекторного двигуна постійного струму двигун складається з двох основних частин статора і якоря .
Рисунок 1ДПС 1 Станина; 2 додаткові полюса; 3сердечник головного полюса ;4 сердечник якоря; 5 котушка головного полюса; 6 обмотка якоря; 7 вентилятор ;8 задній підшипниковий щит; 9 підшипник; 10 вентеляційна решітка; 11 вал; 12 кришка оглядового віконця; 13 коробка виводів; 14щіткова траверса; 15 бракет; 16 передній підшипниковий щит ; 17 колектор.
Статор це - нерухома частина двигуна . Статор складається з станини, головних та допоміжних полюсів.
Станина 1 служить для закріплення полюсів і підшипникових щитів і являється частиною магнітопровода так як через неї замикається магнітний потік машини. Станину виготовляють з сталі , матеріалу , який має властивості достатньою механічною міцності і великою магнітною проникливістю. В нижній частині станини існують лапи для кріплення машини до фундаментної плити а по колу станини розташовані отвори для кріплення головних 3 і додаткових 2 полюсів. Станину виготовляють або цільною з стальної труби або зварної з листової сталі за виключенням машин з великим зовнішнім діаметром в яких станину роблять роз’ємною, що робить монтаж та транспорування легшою.
Головні полюса - служать для створення в машині постійного струму магнітного поля збудження. Головний полюс скоадається з сердечника 3 і полюсної котушки 5 з сторони зверненої до якоря, сердечник полюса має полюсний наконечник, який здійснює необхідне розподілення магнітної індукції в зазорі машини.
Сердечники головних полюсів роблять шихтованими з листової конструкційної сталі товщиною сталі до 2 мм або з тонколистової сталі електротехнічної анізотропної (холоднокатаної) сталі наприклад марки 3411 . Штамповані пластини головних полюсів не ізолюють так як тонка плвка окису на їх поверхні достатня для значного послаблення вихрових струмів .наведенних в полюсних кінцевиках пульсаціями магнітного потоку визваною пульсацією сердечника якоря. Анізотропна сталь має властивості підвищенної магнітною проникливістю вздовж потоку , що враховується при штампуванні пластин і їх складанню в пакет.
Полюса кріплять до станини болтами полюсні катушки виконнані з мідного дроту намотаного на каркас з ізолюючого матеріалу .
Деколи котушки (для інтенсивного охолодження ) ділять по висоті на частини між якими лишають вентиляційні канали.
Додаткові полюса - використовують в машинах більше 1 кВт з метою зменшення іскріння на колекторі .Додатковий полюс складається з: сердечника та котушки виконаній з мідного дроту переріз якого розрахований на робочий струм машини так як котушки додаткових полюсів вмикаються послідовно з обмоткою якоря .Додаткові полюси розташовують між головними полюсами і закріплюють до станини болтами .
Якір - Двигуна ПС складається з : вала, сердечника, обмотки, та колектора .
Сердечник якоря має штриховану конструкцію і набирається з штампованих пластин. тонколистової електромеханічної сталі товщиною до 0.5 мм .
Листи покривають з двох боків ізоляційним лаком , просушують а потім збирають в пакет який потім запресовують на вал якоря .
Така конструкція сердечника якоря дозволяє значно послабити в ній вихрові струми виникаючі при його перенамагничуванні в процесі обертання в магнітному полі . На поверхні сердечника якоря існують повздовжні пази в які вкладають обмотку якоря .Для покращенного охолодження в двигуні в сердечнику якоря роблять аксіальні обо радіальні вентиляційні канали.
Обмотка якоря. Виготовляють з мідного дроту круглого або прямокутного перерізу. Пази якоря після заповнення їх дротами обмотки закривають клинцями (текстолітовими або гетинаксовими) в деяких двигунах не закривають клинцями а накладають на поверхню якоря бандаж .
Бандаж роблять з дроту або з склострічки з попереднім натягом . Лобові частини обмотки кріплять до обмотко-тримача бандажом .
Колектор - являється одним з самих складних вузлів електродвигуна Основними елементами колектора являються пластини трапеціідального перерізу з твердо тягнутої міді ,зібранні таким чином що колектор утворює циліндричну форму.
В залежності від способу закріплення колекторних пластин, розрізняють наступні типи колекторів:
з сталевим корпусом, на пластмасі сталевим кільцями (використовують в швидкохідних машинах, коли колекторні пластини при обертанні якоря створюються великі відцентрові сили)
Розділеними прокладками з спеціального матеріалу(міканіт).
Набір колекторних пластин ізольовані від стального корпуса двома міканітовами манжетами і міканітовим циліндром, надівають на сталеву втулку, та стягують конусними кільцями і затискають гайками, таким чином що вони впираються в нижню частину пластини "ластівкін хвіст "який стягує їх.
При цьому пластини притискаються один до одного і між ними створюється бічний тиск так називаємим "Арочним розпором". Тому колектори з стальним корпусом називають "колекторами арочного типу". В двигунах постійного струму малої потужності часто використовують на пластмасі.
Рисунок 2 Колектор ДПС
Колектори на пластмасі відрізняються простотою виготовлення. Набір мідних і міканітових пластин в такому колекторі утримаються заприсованою пластмасою в простір між набором пластин і стелевою втулкою при цьому утворюють корпус колектора.
Щіткотримач двигуна постійного струму
Рисунок 3 Шіткотримач
Щіткотримач складається з: щіткової траверси пальців та щітко тримача. Щіткову траверсу закріпляють до підшипникового щітка. Пальці кількість яких дорівнює кількості головних полюсів ,ізольовані від траверси . На кожний палець встановлюють комплект щіткотримачів.
Щітко тримач складається з обойми в яку вкладена щітка, та курока який представляє собою відкидну деталь ,передаючи тиск через пружину на щітку. Щіткотримач кріплять на пальці зажимом .Щітка оснащена гнучким тросиком для вмикання її в електричну мережу . Всі щіткотримачі однієї полярності з’єднанні між собою збірними шипами під єднанні до виводів машини.
Лекція
