2. Дефектація статорів і роторів
Для визначення обсягу ремонтних робіт статори і ротори двигунів піддають перед ремонтним випробуванням (дефектації), в ході яких здійснюють зовнішній огляд обмоток, осердь і конструкційних елементів, які можуть впливати на роботу двигуна ; визначають опір ізоляції між обмотками та між обмотками і корпусом; вимірюють опір обмоток постійному струму; визначають наявність виткових замикань та обривів в котушках.
Згадані операції дають змогу визначити реальний стан електричних машин, що в деяких випадках запобігає виконанню ремонтних робіт на машинах, які помилково були скеровані в ремонт через помилки або недостатню кваліфікацію обслуговуючого персоналу. Крім того, здійснюється точне визначення виду, величини та місця розташування дефекту, що дозволяє коректно встановити потреби в матеріалах, обладнання та трудових ресурсах.
Під час зовнішнього огляду статорів і роторів встановлюють необхідність виконання таких робіт: відновлення заданих положень осердь статорів і роторів, усунення розпушування крайніх листів та відновлення щільності шихтованих осердь, ремонту елементів корпусу статора, відновлення посадкових місць на корпусі та валу, ліквідації пошкоджень елементів кріплення тощо.
Для об'єктивної оцінки пошкоджень конструкційних елементів застосовують прилади для лінійних вимірювань.
Щільність шихтованих осердь перевіряють за допомогою щупа завтовшки 0,2 мм, який не повинен під дією руки входити між листами пакета на глибину більше 2-3 мм. Розпушування пакета завдовжки до 100 мм не повинно перевищувати 2 мм, а пакетів завдовжки 100-150 мм - не більше З мм (розпушування пакета доцільно виконувати після видалення обмотки).
Одночасно виявляють наявність тріщин, сколювань та деформувань корпусів, перевіряють стан різьбових отворів та надійність закріплювання осердь роторів і статорів.
Крім того, під час зовнішнього огляду перевіряють наявність видимих пошкоджень обмоток та інших струмоведучих елементів.
3. Типовий технологічний процес ремонту обмоток статорів і роторів асинхронних двигунів.
Типовий технологічний процес ремонту обмоток статорів і роторів асинхронних машин можна подати у вигляді такої послідовності:
-Підготовка осердя до виконання обмотувальних робіт;
-Виготовлення котушок;
-Вкладання котушок в пази;
-З'єднання котушок в обмотках;
-Закріплювання обмоток в пазах статорів і роторів;
-Формування та закріплювання лобових частин обмоток;
-Просочування обмоток;
-Сушіння обмоток;
-Опоряджування обмоток;
-Контроль якості виготовлення обмоток.
Лекція
Тема 2.5 Ремонт та технічне обслуговування Асинхронних двигунів та генераторів.
1. Ремонт підшипникових щітів
2. Ремонт корпусів.
3. Ремонт валів.
4. Ремонт підшипників.
5. Ремонт осердь статорів та роторів.
6. Ремонт контактних кілець і щіткових вузлів роторів та статорів асинхронних двигунів з фазним ротором.
1. Ремонт підшипникових щитів
Литі підшипникові щити з великими тріщинами, які заходять на посадкові місця, переважно, не ремонтують. Так щити можуть бути замінені зварними сталевими щитами, конструкція яких проказана на рис.7.2.
Рисунок 7.2 а) зварний підшипниковий щит, б) встановлення втулки в підшипниковий щит (1- втулка, 2- кріпильний гвинт, 3- підшипниковий щит.)
Пошкодження посадочних поверхонь литих чавунних щитів, якщо їх загальна площа не перевищує 4% посадкової поверхні під підшипник і 12-15% поверхні центру заточки, усувають механічною обробкою за допомогою терпугів з дрібним карбуванням або шліфувальними шкурками, змоченими у машинному мастилі. Якщо пошкодження виходять за зазначені межі, або розміри виходять за межі встановлених допусків, такі поверхні відновлюють наплавленням, розточуванням з наступним запресовуванням втулок або іншими методами.Зношені поверхні відновлюють також металізацією, яка полягає у нанесенні на пошкоджені поверхні астинок розплавленого металу за допомогою електричних або газових металізаторів.
Тріщини на підшипникових щитах усувають заварюванням або герметиком.