Лекція 3

ВИДИ ЗАНЯТЬ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Мета: Ознайомити студентів з методикою проведення семінарських практичних, лабораторних, індивідуальних занять, консультацій, самостійною роботою, практикою з іноземної мови у ВНЗ.

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Актуалізація знань студентів

Мотивація навчальної діяльності

Орієнтація в матеріалі – план

План

1. Семінарське заняття як форма організації навчання дисциплін за фахом у ВНЗ та методика їх проведення

2. Практичне заняття з іноземної мови у ВНЗ

3. Лабораторне заняття з іноземної мови у ВНЗ

4. Індивідуальна робота з іноземної мови у ВНЗ

5. Консультації з іноземної мови у ВНЗ

6. Самостійна робота з іноземної мови.

7. Практика з іноземної мови у ВНЗ

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Семінарське заняття як форма організації навчання дисциплін за фахом з іноземної мови у ВНЗ та методика їх проведення

В умо­вах сучасної вищої школи семінарські заняття поряд із лек­цією відносять до важливих форм організації навчального процесу. Тому всю систему навчання у сучасній вищій школі нерідко називають лекційно-семінарською, подібно до того як у середній школі — класно-урочною. Семінарське заняття - одна з найважливіших і конструктивних форм навчального процесу, з яким ефективно поєднується лекція.

Семінарське заняття – це вид навчального заняття, на якому

закріплюються consolidate, розширюються,

поглиблються,

творчо використовуються,

оцінюються знання, студентів з питань, попередньо визначених робочою навчальною програмою .

Семінарські заняття проводяться у формі бесіди conference, discussion, debate; (просемінар), рецензування review, criticize; read та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

Завдання семінару сприяти -поглиб­ленню to extend one's knowledge; та закріпленню знань з курсу, -розвиткові творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до предмету;

-розвитку пізнавальної активності й само­діяльності студентів;

- розвитку культури мови, вмінню та навичкам публічного виступу;

- розвитку логічного мислення, спонтанного мовлення,

- глибшому засво­єнню фундаментальних знань,

-формуванню переконань belief, persuasion, conviction; виробленню активної життєвої позиції.

Семінарське заняття складається з трьох основних етапів:

1) підготовка до семінару;

2) проведення семінару;

3) робота зі студентами після семінарського заняття

Залучення студентів до активної підготовки семінарського за­няття починається з моменту читання лекції за конкретною темою.

Підготовка до семінарського заняття починається з визначення кафедрою тем семінарських занять на весь курс.

Ці теми узгоджується з темами лекцій, співбесід та темами, що повинні самостійно опрацьовуватися студентами і входять до робочої програми курсу.

На семінарських заняттях робиться акцент на основних про­блемах навчального курсу.

При розробці проблематики та планів проведення кожного нас­тупного семінарського заняття, як правило, дотримується дидактична вимога поетапного зростання складності проблем, що вивчаються.

Плани семінарів передбачають обговорення 1-2 рефератів і кількох вузлових проблем, що передбачені програмою.

До плану для обгово­рення на семінарі, як правило, рекомендується включати також 1-2 фіксованих виступи студентів з окремих розділів монографії, статей, рецензій на монографії і т. д., що стосуються проблеми, яка розгля­дається на семінарі. Викладач повинен визначити студентів для фік­сованих виступів і вказати конкретні джерела.

На першому занятті з курсу викладач розподіляє між студентами кожної академічної групи теми рефератів на весь період вивчення цього курсу і визначає, на яких семінарах вони будуть обговорюватися.

Завдання викладача під час підготовки до семінару:

1) визначити determine; define; мету семінарського заняття;

2) встановити логічний зв'язок семінару з іншими видами занять;

3) окреслити хід семінарського заняття як змістовного доповнення до лекції;

4) провести аналіз основної та додаткової літератури та дати ре­комендації щодо користування літературою;

5) дати рекомендації щодо використання технічних засобів (ТЗН);

6) довести індивідуальні завдання до студентів.

Проведення семінару

Особливості семінарського заняття:

1. - студентові попередньо пропонуються запитання з теми, перелік самостійних завдань (мікрореферати, проблемні ситуації, методичні розробки або їх фрагменти, конспектування літератури тощо);

2. - студенти на семінарі, як правило, відповідають за бажанням, а в разі непідготовленості всієї групи - дається змога попрацювати 10-15 хв. з конспектом або літературою.

Хід семінару та його структура:

1. Вступ. Оголошення announce, теми і мети, порядку проведення.

2. Поступовий розгляд намічених питань у вигляді виступів, обговорення, рецензій, відповідей, доповнень до них.

3. Підведення викладачем або сильним студентом загального підсумку заняття.

4. Оцінювання відповідей студентів.

5. Завдання, мотивація навчальної діяльності на наступні заняття.

Важливим методичним завданням проведення кожного семінарсь­кого завдання є активність студентів у вивченні навчального матеріалу.

У корот­кому вступному слові викладач нагадує мету заняття, місце теми, яку розглядають у навчальному курсі, план заняття тощо.

На семінарському занятті студенти можуть зачитувати реферати. Кожний доповідач пови­нен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв.

Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від слухачів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів.

На семінарському занятті заслуховуються і фіксовані виступи. Студент повинен протягом 10 хвилин не лише викласти суть пи­тання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у моно­графіях, підручниках, статтях і рецензіях на них.

Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття.

Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Ро­бити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ста­вити запитання.

Потрібно навчати студентів вільно, творчо обговорювати про­блеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Кожному виступаючому можуть ставитися запитання. Дискусія, до якої доцільно залучати усіх студентів, повинна бути творчою, до­казовою, коректною, навчальною.

На семінарському занятті необхідно забезпечити безперервну роботу студентів, яка повинна виражатися:

1) у виступах студентів без повторів попередньо сказаного;

2) у запитаннях до слухачів;

3) у репліках по суті і т. д.