II Універсал уцр
Причини прийняття |
||
Паритет сил між Тимчасовим урядом і УЦР |
Пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом |
Прихильність лідерів УЦР до ідеї автономії України |
• Виявив
негативну позицію російських демократів
щодо українського питання, незважаючи
на їхні попередні заяви
• Став
ще одним кроком до становлення автономії
України
Падіння
авторитету
УЦР
Виступ
самостійників (полк ім. П. Полуботка
під керівництвом Майстренка, Осадчого,
Ква- щенка) у Києві 17 (4) — 22 (9) липня 1917
р. Виступ було придушено
Липнева
криза Тимчасового уряду
• УЦР
мала поповнитися представниками інших
народів, які проживали на території
України, тим самим перетворившись на
представницький орган краю
• УЦР
повинна була виділити зі свого складу
Генеральний Секретаріат, який буде
представлено Тимчасовому уряду і
затверджено як носій найвищої виконавчої
влади в Україні
• УЦР
у згоді з національними меншинами
повинна була підготувати закон про
автономний устрій України, що буде
затверджено Установчими Зборами
• УЦР
матиме своїх представників при кабінеті
військового міністра, генеральному
штабі й верховному головнокомандуючому;
не заперечувалося здійснення
українізації військових частин
УЦР під тиском об’єктивних
обставин змушена була піти на істотні
поступки Тимчасовому уряду:
відмовлялася від самочинного
проголошення автономії України до
прийняття цього рішення на Всеросійських
Установчих Зборах;
не окреслювалася територія,
на яку поширювалася влада Центральної
Ради і Генерального Секретаріату;
не
уточнювалися повноваження Генерального
Секретаріату
Домовленості
були оформлені Тимчасовим урядом як
постанова «Про на- ціонально-політичне
становище України», а УЦР як II Універсал,
датований 16 (3) липня 1917 р.
Переговори
делегації Тимчасового уряду (М. Терещенко,
0. Керенський, І. Церателі) з представниками
УЦР у Києві (10 липня (29 червня) — 16 (3)
липня 1917 р.)
Історичне значення II Універсалу
Наслідки оприлюднення II Універсалу
Основні положення
9
листопада (27 жовтня) 1917 р. УЦР і Генеральний
Секретаріат виступили з відозвою
«До всіх громадян України», у якій
негативно оцінювали переворот у
Петрограді й попереджали, що Рада рішуче
боротиметься з будь-якими спробами
підтримати більшовицький переворот в
Україні.
Основні
сили, що вели боротьбу за владу в Києві
в листопаді
(жовтень—листопад) 1917 р.
Більшовики |
Прихильники поваленого Тимчасового уряду Росії |
Українська Центральна Рада |
Спиралися на ради робітничих та солдатських депутатів |
Усі загальноросійські партії, крім більшовиків. Спиралися на штаб Київського військового округу (КВО) |
Прибічники Центральної Ради, що спиралися на віддані їм сили |
Виведення
за межі Києва військ КВО, розформування
добровольчих офіцерських дружин,
звільнення заарештованих членів
ревкому
Визнання
більшовиками УЦР крайовим органом
влади в Україні
Призначення
члена Генерального військового комітету
полковника В. Павленка командуючим
КВО
Відповідно
до телеграми В. Винниченка від 1 листопада
1917 р. на місця (в усі українські
губернії, радам, армійським комітетам
про перехід влади в краї до УЦР) влада
Генерального Секретаріату поширювалася
додатково на території, де більшість
населення складали українці (Ка-
теринославщина, Харківщина, материкова
Таврія, Холмщина, частина Курської
та Воронізької губерній)
Постанова
УЦР, відповідно до якої поміщицькі та
державні землі передавалися у
розпорядження земельних комітетів
Малій
Раді доручалося затвердити закон про
вибори до Українських Установчих
Зборів, а також їх провести
Проголошення
III Універсалу
Результати