77. Класифікація ревізій, акти ревізій

Ревізіязгідно ст. 2 Закону України “Про державно-ревізійну службу в Україні”від 26 січня 1993 р. – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недоліків, розтрат, привласнень і крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

За результатами ревізії складається акт..

За змістом ревізії поділяють на фактичні і документальні.

Фактична ревізія передбачає перевірку всієї сукупності сторін фінансової діяльності об’єкта перевірки.

Документальні ревізії включають в себе лише перевірку різних фінансових документів, в тому числі рахунків, платіжних відомостей, чеків, звітів, кошторисів і т.д.

За часом проведення ревізії поділяють на планові та позапланові.

В залежності від періоду діяльності, який обслідується, ревізії поділяють на вибіркові і фронтальні.

Вибіркова (часткова) ревізія є перевіркою фінансової діяльності за якийсь певний проміжок часу.

При фронтальній (повній) ревізії перевіряється вся фінансова діяльність підконтрольного об’єкта за якісно цільний період часу, наприклад за період з моменту одержання до повного використання бюджетних коштів університетом у якомусь конкретному році чи за декілька років підряд.

Залежно від об’єкту діяльності, що перевіряється, розрізняють комплексні та тематичні ревізії.

Комплексна ревізія – це перевірка фінансової діяльності обраного об’єкта в різних сферах і , як правило, в ній беруть участь ревізори одночасно декількох перевірчих органів.

Тематична ревізія – це обстеження будь-якої однієї сфери фінансової діяльності (наприклад, правильності сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів).

За ознакою ревізуючих органів ревізії бувають позавідомчі й внутрішньовідомчі. Позавідомчі ревізії здійснюють органи інших міністерств або відомств: Міністерство економіки, Державний комітет статистики, Антимонопольний комітет тощо. Внутрішньовідомчі ревізії призначаються розпорядженням керівника вищестоящої організації чи установи.

За ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні й часткові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності підприємства, часткова – лише окремі види діяльності або господарських операцій (касові, розрахункові, товарні, виробничі тощо).

За організаційною ознакою ревізії бувають плановими й позаплановими. Ревізії, які проводяться за визначений період часу (один, два чи три роки) і охоплюють перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності (повні ревізії), вважаються плановими і передбачаються в планах проведення ревізій. До позапланових належать ревізії, які проводяться в окремих випадках і з різних причин (в разі виявлення нестач, за наявності сигналів про недоліки в роботі, порушення і зловживання, з метою контролю за якістю ревізії тощо).

За колом питань, що підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні й тематичні, комплексні й некомплексні.

Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємопов'язаних госпрозрахункових організацій і підприємств.

Тематичні – це ревізії переважно з окремого питання (теми). Вони охоплюють максимальну кількість підприємств (перевірка стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності).

Комплексні ревізії включають усі види контролю й охоплюють виробничу та господарсько-фінансову діяльність підприємств, при цьому здійснюються документальна ревізія, економічний аналіз, перевірку оперативної роботи тощо. Такі ревізії проводить бригада, яка складається з ревізорів, бухгалтерів, економістів, менеджерів та інших фахівці.

Некомплексні ревізії проводиться в невеликих за обсягом роботи підприємствах, а також під час часткових ревізій за участю одного чи двох ревізорів.

Акт ревізії – це письмовий документ, що складається за результатами проведеної ревізії і підписується керівником ревізійної групи, а також керівником і головним бухгалтером об’єкта перевірки. За В акті ревізії вказується мета ревізії, основні результати перевірки, виявлені факти порушень фінансової дисципліни, а також причини, що зумовили дані порушення та особи, які їх вчинили, пропонуються заходи по ліквідації виявлених порушень та міри відповідальності винуватих посадових осіб. В акті ревізії фіксується лише те, що фактично встановлено, при цьому кожне положення повинно бути достатньо аргументованим.

Акт ревізії передається особі (юридичній чи фізичній), яка призначила ревізію, а також у відповідні – по лінії прямих функціональних обов’язків суб’єкта та об’єкта перевірки – фінансові органи.Акт ревізії складається з вступної, описової і заключної частин.

При складанні акта повинна бути забезпечена об'єктивність, обгрунтованість, системність, чіткість, доступність і лаконічність викладу.

Результати ревізії повинні підтверджуватися документами (їх копіями), поясненнями посадових, матеріально відповідальних осіб перевіреної організації та ін

Інструкцією не передбачено обов'язкове направлення приписи про усунення виявлених порушень керівнику об'єкта аудиту, а також інформування про результати перевірки вищих керуючих органів.

Строк ревізії, як правило, не повинен перевищувати 30 днів.