Фінансове право

1. Загальна характеристика фінансового права.

2. Бюджетна система України.

3. Система оподаткування. Види податків і зборів.

Фінанси – це система економічних відносин, за допомогою яких відбувається нагромадження та розподіл державних коштів.

Відмінність між грошима та фінансами полягає в тому, що гроші є загальним еквівалентом, за допомогою якого вимірюються затрати праці виробника, а фінанси – економічний інструмент розподілу і перерозподілу національного доходу, знаряддя контролю за фондами грошових ресурсів.

Сукупність цільових фондів грошових ресурсів держави, необхідних для її функціонування, називається фінансовими ресурсами.

Діяльність держави, спрямована на збирання та розподіл фінансових ресурсів з метою виконання своїх функцій, називається фінансовою політикою.

Управління державними фінансами Україні здійснюють:

• Верховна рада України,

• Президент України,

• Кабінет Міністрів України,

• Верховна Рада та Рада Міністрів АРК,

• Органи місцевого самоврядування.

Фінансову систему України складають:

• банківська,

• бюджетна,

• грошово-кредитна,

• пенсійна,

• страхова,

• митна,

• інвестиційна системи.

Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Тобто відносини, пов‘язані зі збором, розподілом, та використанням органами державної влади та місцевого самоврядування грошових коштів із метою забезпечення функціонування держави.

Предмет фінансового права України – це відносини, що виникають при формуванні, розподілі та використанні коштів національного доходу країни, з метою забезпечення функціонування держави.

Фінансові правовідносини – це відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінансово-правовими нормами.

Суб‘єктами фінансових правовідносин є юридичні особи та громадяни. Вони виникають між:

• органами державної влади і місцевого самоврядування,

• Національним банком України,

• Підприємствами, установами, організаціями,

• Населенням тощо.

Об‘єктами фінансових правовідносин є фонди грошових ресурсів.

Основними джерелами фінансового права є Конституція України, Бюджетний кодекс України (2001р.), закони ВР, укази Президента України, постанови КМ, інструкції і накази міністерств, акти Нацбанку тощо.

2. Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування на період з 1 січня по 31 грудня. (бюджетний рік).

Бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцеві бюджети – це бюджет АРК, обласні, районні, бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджет складається із доходів та видатків.

Доходи бюджету – усі податкові та неподаткові, інші надходження.

Класифікація доходів бюджету:

1. податкові надходження (податки, збори, обов‘язкові платежі),

2. неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій тощо),

3. доходи від операцій з капіталом,

4. трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу складають витрати бюджету

Класифікація видатків бюджету:

1. за функціями (здійснення загальних функцій держави, АРК, місцевого самоврядування),

2. за економічною характеристикою операцій (поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення).

Залежно від співвідношення між доходами та видатками бюджету розрізняють дефіцит і профіцит Дефіцит бюджету – перевищення видатків бюджету над його доходами. Профіцит – перевищення доходів бюджету над його видатками. Бюджет, у якому видатки дорівнюють доходам, є збалансованим. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є внутрішні та зовнішні запозичення (на умовах повернення)

2. Податкова система – сукупність податків і зборів (обов‘язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів. Джерела податкового права: конституція, постанова ВРУ «Про основні положення податкової політики в Україні» (1996), Закони «Про систему оподаткування»(1997), «Про прибутковий податок з громадян» (1992).

Державні цільові фонди – це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок податків і зборів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб (Чорнобильський фонд, Фонд соціального страхування, Фонд сприяння зайнятості населення тощо). Всі включаються до Державного бюджету, крім Пенсійного фонду.

Встановлення, скасування податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється ВРУ, ВР АРК сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів про оподаткування.

Податок – це обов‘язковий платіж до бюджету з доходів чи майна юридичних або фізичних осіб, що стягується державою.

Збір - це платіж за наявність певного права (акцизний збір н тютюнові та горілчані вироби).

Мито – податок, яким обкладаються товари та інші предмети,що ввозяться на митну територію або вивозяться за її межі через митний кордон.

Ознаки податку:

• обов‘язковість (повинні сплачувати всі фізичні та юридичні особи),

• безоплатність (платник сплачує відповідні суми в односторонньому порядку, нічого не отримуючи замість цього з боку держави),

• регулярність (сплачується періодично),

• адресність до бюджету та нецільовий характер,

• безповоротність (податки не повертаються до платників).

Види податків

• залежно від суб‘єкта платника: з юридичних осіб; з фізичних осіб,

• за формою обкладення: прямі (з зарплати, з майна, з прибутку…); непрямі (ПДВ, акцизний збір, мито тощо),

• за характером використання: загального призначення (йдуть до загального державного бюджету); цільові (відрахування і внески до цільових фондів),

• за періодичністю стягнення: разові (при здійсненні певних дій – купівля-продаж нерухомості, нотаріальне посвідчення); регулярні,

• за органами, що їх встановлюють: загальнодержавні, місцеві.

Загальнодержавні податки і збори (встановлюються ВР і справляються на всій території України)

• податок на додану вартість (20%),

• акцизний збір,

• податок на прибуток підприємств,

• додаток з доходів фізичних осіб (15%),

• мито,

• державне мито,

• податок на нерухоме майно (нерухомість),

• плата за землю,

• рентні платежі,

• податок з власників транспортних засобів,

• податок на промисел,

• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету,

• збір на спеціальне використання природних ресурсів,

• збір за забруднення навколишнього природного середовища,

• збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення,

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками,

• збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування,

• збір до Державного інноваційного фонду,

• плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності,

• збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства,

• єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України,

• збір за використання радіочастотного ресурсу України,

• збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний),

• збір за проведення гастрольних заходів,

• збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,

• судовий збір.

До місцевих податків належать ( встановлюють сільські, селищні, міські ради в межах граничних розмірів ставок, установлених законами):

• готельний збір (20%),

• ринковий збір (20% МЗП – для фізичних осіб, 3% МЗП – для юридичних осіб, МЗП – мінімальна заробітна плата),

• збір за припаркування автотранспорту (3% НМДГ),

• збір на за видачу ордера на квартиру (30% НМДГ),

• курортний збір (10% НМДГ),

• збір за участь у перегонах на іподромі (6% НМДГ),

• збір за виграш на перегонах на іподромі (6 % від суми виграшу),

• збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі (5 % від суми плати),

• збір за право використання місцевої символіки (0, 1% від вартості виробленої продукції, виконаних робіт, послуг),

• збір на право проведення кіно- і телезйомок (фактичні витрати, наприклад, на виділення наряду міліції, оточення території зйомок тощо),

• збір на проведення місцевого аукціоні, конкурсного розпродажу і лотерей (0,1% вартості товару, або суми, на яку випускається лотерея),

• збір за видачу дозволу на розміщення об‘єктів торгівлі (20 НМДГ для суб‘єктів, що постійно здійснюють торгівлю, 1 НМДГ на день за одноразову торгівлю),

• збір з власників собак (10 % НМДГ щорічно).