- •Тема 4. Статистика багаторічних насаджень
- •1. Поняття про багаторічні насадження. Завдання статистики багаторічних насаджень.
- •2.Класифікація багаторічних насаджень.
- •3. Система показників статистики багаторічних насаджень.
- •4. Джерела статистичних даних про багаторічні насадження.
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про багаторічні насадження
- •Тема 5. Статистика і агротехніка
- •1. Значення, предмет і завдання статистики агротехніки
- •2. Статистичні показники агротехніки
- •3. Показники метеорологічних умов, що впливають на агротехнічні заходи і врожайність сільськогосподарських культур
- •4. Джерела статистичних даних про агротехніку
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про агротехніку
- •Тема 6. Статистика врожаю і врожайності
- •1. Значення і завдання статистики врожаю і врожайності
- •2. Показники врожаю і врожайності та способи їх визначення
- •3. Облік втрат урожаю.
- •4. Показники факторів урожайності.
- •5. Джерела даних про врожай і врожайність.
- •6. Економіко-статистичний аналіз даних про врожай і врожайність.
- •Посівні площі, валовий збір і врожайність зернових культур
- •Тема 7. Статистика чисельності, складу і відтворення сільськогосподарських тварин.
- •1. Зміст і завдання статистики тваринництва
- •2. Показники складу і чисельності сільськогосподарських тварин.
- •3. Показники обороту стада і відтворення тварин.
- •Тема 8. Статистика продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин
- •1. Поняття продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин. Завдання статистики продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин
- •2. Показники продукції молока і молочної продуктивності тварин
- •3. Показники продукції вирощування тварин, виробництва м'яса і м'ясної продуктивності тварин
- •4. Показники виробництва яєць і яйценосності птиці
- •5. Показники виробництва продукції бджільництва та звірівництва
- •6. Показники виробництва продукції тваринництва на 100 га земельних угідь
- •7. Джерела статистичних даних по тваринництву
- •8. Економіко-статистичний аналіз даних по тваринництву
- •Тема 9. Статистика кормової бази і кормових ресурсів
- •1. Основні поняття і завдання статистики кормової бази і кормових ресурсів
- •2. Класифікація кормових ресурсів та методи вимірювання їх поживної цінності
- •3. Показники стану кормової бази, наявності та забезпеченості тварин кормами. Кормовий баланс.
- •4. Економіко статистичний аналіз даних про корми. Індексний аналіз витрат кормів на виробництво продукції тваринництва
- •Тема 10. Статистика основних і оборотних фондів сільського господарства
- •1. Предмет і завдання статистики основних і оборотних фондів сільського господарства.
- •2. Класифікація основних фондів.
- •3. Оцінка і переоцінка основних фондів.
- •Результати переоцінки виробничого об'єкта основних фондів станом на кінець року, грн.
- •4. Амортизація основних фондів.
- •5. Показники наявності стану, руху, забезпеченості та використання основних фондів.
- •6. Показники розміру, структури й ефективності капітальних.
- •8. Джерела статистичних даних про основні та оборотні фонди сільського господарства.
- •9. Економіко-статистичний аналіз даних про основні та оборотні фонди сільського господарства.
- •Тема 11 .Статистика енергетичного і виробничого устаткування , механізації та електрифікації сільського господарства
- •1.Предмет і завдання статистики устаткування, механізації та електрифікації сільського господарства
- •2.Показники наявності та складу устаткування
- •3.Показники наявності та використання тракторів
- •4.Показники наявності та використання комбайнів
- •5. Показники наявності та використання вантажного автотранспорту
- •6.Показники механізації та електрифікації сільського господарства
- •Тема 12. Статистика праці в сільському господарстві
- •1 Предмет і завдання статистики праці в сільському господарстві.
- •2. Показники наявності, чисельності, складу і руху робочої сили.
- •Спискова та явочна чисельність робітників за місяць
- •Показники складу робочої сили
- •Молодший обслуговуючий персонал.
- •Пожежно-сторожова охорона.
- •Показники руху робочої сили
- •3. Статистика зайнятості та трудового безробіття
- •4. Показники складу і використання робочого часу
- •5. Показники продуктивності праці
- •6. Статистика оплати в сільському господарстві
- •Тема 13. Статистика витрат виробництва і собівартості сільськогосподарської продукції
- •1. Предмет і завдання статистики витрат і собівартості сільськогосподарської продукції.
- •2. Показники витрат виробництва і собівартості продукції.
- •3. Склад витрат виробництва і собівартості продукції.
- •4. Джерела даних про витрати виробництва і собівартості сільськогосподарської продукції.
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про витрати виробництва і собівартість сільськогосподарської продукції.
- •Тема 14. Статистика продукції сільського господарства
- •1. Предмет і завдання статистки продукції сільського господарства.
- •2. Валова продукція, її склад і методи визначення.
- •3. Показники руху і реалізації продукції сільського господарства.
- •4. Показники доходів і рентабельності.
- •5. Джерела даних про продукцію сільського господарства.
- •6. Економіко – статистичний аналіз даних про продукцію сільського господарства.
4. Показники виробництва яєць і яйценосності птиці
У статистиці тваринництва обсяги виробництва яєць обліковують за двома показниками: валове виробництво яєць усіх видів і валове виробництво курячих яєць. Валове виробництво яєць усіх видів - це фактична кількість яєць, одержаних за досліджуваний період від усіх видів сільськогосподарської птиці (курей, качок, гусок, індичок, перепелиць, цесарок та ін.), включаючи втрати яєць (бій, псування тощо), а також яйця, витрачені на вихід молодняку птиці. Курячі яйця як найцінніші для харчування людини-і продовольчих цілей обліковуються окремо, а яйця всіх інших видів птиці - разом. У сільськогосподарських підприємствах валовий збір яєць визначають диференційовано по дорослому поголів'ю і молодняку. У племінних птахівничих господарствах окремо обліковують яйця, одержані від маточного стада кур. Яйце обліковується у штуках і за вагою. При реалізації воно поділяється за категоріями - перша, друга, третя і дрібне. У харчових цілях окремо виділяється дієтичне яйце (до 7 днів). Така диференціація яєць за категоріями характеризує їх якість. Окремо обліковують яйце від основного стада (дорослих несучок) і молодок, яйце від племінного стада, придатне для інкубації, і одержане при клітковому утриманні несучок для харчових цілей.
Продуктивність птиці характеризується середньою яйценосністю, яка розраховується діленням валового збору яєць, одержаних від дорослої птиці (без яєць, одержаних від молодок), на середню кількість несучок. Показники яйценосності диференціюють за видами птиці (кури, качки, гуси, індики тощо), способами утримання (кліткове, вигульне та ін.).
У статистиці тваринництва окремо визначається середньорічна яйценосність курей діленням кількості знесених за рік дорослими курками яєць на середньорічне поголів'я курей-несучок. Під несучками розуміють курей, які знаходяться в стаді несучок і несуть яйця з тією чи іншою періодичністю.
У спеціалізованих птахівничих господарствах (птахофабриках) яйценосність обчислюють диференційовано для курей-несучок маточного стада, що дають яйце для інкубації, і курей-несучок кліткового утримання, які дають продовольче яйце.
Залежно від виду домашня птиця починає яйцекладку по досягненні статевої зрілості: курки в 3-6 міс, індички 6,5-8 міс, качки і гуски — у 8-10 міс Несучість залежить від виду і породи птиці, віку, умов утримання і годівлі. Від курей яйценосних порід одержують на рік 180-300 (максимально 365) яєць, індичок - 70-120 (200), качок - 80-150 (230), гусок - 10-70 яєць. У курей яєчних порід яйценосність на 10-12% більше, ніж у м ясних. Яйценосність зменшується з віком і триває до 10 років. Для рівномірного одержання яєць протягом року стадо птиці комплектують молодими несучками, виведеними в різні сезони.
5. Показники виробництва продукції бджільництва та звірівництва
Валове виробництво меду характеризується кількістю меду, як витягнутого з вуликів, так і залишеного на корм бджолам у зимово-весняний період, і воску. У бджільництві розраховують середній фактичний вихід меду і воску на одну бджолосім'ю і один вулик. Вихід меду на одну бджолосім'ю визначається діленням кількості меду, витягнутого з вуликів, на кількість бджолосімей на початок року. Кількість меду, залишеного на зимовий корм бджолам, встановлюється за середніми нормами з розрахунку на всю кількість бджолосімей, які були в наявності на кінець року.
В хутровому звірівництві обліковують вихід шкурок за видами тварин - лисиця, песець, норка, нутрія. У каракульському вівчарстві визначають кількість одержаних каракульських шкурок і смушок, у кролівництві, крім м'яса, кількість заготовлених шкурок, у ставковому рибництві - фактичний вихід товарної риби.