Литература:

1. Горяев Ю.А. Информационные технологии управления. Курс лекций. - М.: Изд-во «МИЭМП», 2006. – 102 с.

2. Пилипенко Т.А. Финансово-экономическое обоснование инновационных процессов [Электронный ресурс]. - Режим доступа: <http://www.uran.donetsk.ua/~masters/2008/fem/pilipenko/diss/index.htm>

3. Титоренко. Г.А. Информационные технологии управления. Учебное пособие для вузов. – М.: Изд-во «ЮНИТИ-ДАНА», 2003. – 439 с.

4. Карачаровский В. ИКТ в ресторанном бизнесе – насущная потребность или опережение времени? [Электронный ресурс]. - Режим доступа: <http://www.cnews.ru/reviews/free/trade2008/articles/restaurant_3.shtml>

5. Чудновский А.Д.. Информационные технологии управления в туризме. Учебное пособие. - М.: Изд-во «КНОРУС», 2006. – 104 с.

Біба К.В.

Науковий керівник: Спіцина Н.М., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Електронна комерція в україні: сучасність та перспективи

У розвинутих країнах одночасно відбуваються дві революції - в інформаційних технологіях та в бізнесі. Прогрес у комп'ютерних технологіях спричинив виникнення всеосяжних мереж комунікацій, завдяки яким підприємства дістали доступ до глобальних баз інформації і змогу координувати свої дії без зволікання. Стрімко змінюється методологія ведення сучасного бізнесу. У цей процес ак­тивно включаються українські підприємства.

Українська електронна комерція тільки на початку шляху. Криза підкреслила значення інтернет-магазинів для дистрибуції техніки й деяких товарів – продажу в мережі постраждали менше, чим у традиційному роздробі, за рахунок чого виросла частка онлайн майданчиків у загальній структурі продажів.

На сегмент інтернет-магазинів пливають в основному ті ж фактори, що й на традиційний роздріб: економічна криза, різке скорочення споживчого кредитування, складна політична ситуація, нестабільність національної валюти тощо. Якщо обсяг ринку онлайн-продажів в 2008 р. оцінювався його учасниками в 300–500 млн дол., та в 2009 р. він скоротився не менш чому на 70%. Це обумовлене загальним скороченням обсягів продажів і різким підвищенням частки продукції нижнього цінового діапазону.

У 2009 р. в 3- 4 рази виросла частка онлайн-ритейла в загальній структурі роздрібного сегмента: по даним учасників ринку, вона склала 15-20%, а у 2010 р. -25-30%.

У минулому році поява з’явилися великі проекти, власниками яких є дистриб'юторські компанії. Ця тенденція може привести до проблем у партнерських взаєминах дистриб'юторів з роздрібним каналом продажів.

Та складно вимірювати сумарний річний оборот українських інтернет-магазинів, оскільки навіть у таких добре вивчених сегментах, як споживча електроніка, продажі через Інтернет поки не враховуються окремо. Дослідницька компанія Gfk Ukrainе зараз тільки планує почати вивчення цього каналу й буде готова оприлюднити перші цифри в наступному році. Учасники ринку дають приблизну оцінку обсягу онлайн-продажів у розмірі 300-500 млн дол. в 2008 р.

Про кількість торговельних майданчиків можна судити за рейтингом Bigmir.net, де в категорії « Інтернет-Магазини» зареєстровано 5500 сайтів. Три роки тому їх було в 10 раз менше.

У 600 сайтів денна аудиторія перевищує 100 людей. Число онлайн-магазинів роздуте через те, що так називають себе навіть ті сайти, які містять тільки каталог продукції без форми замовлення й оплати – для оформлення покупки необхідно телефонувати. По суті, Інтернет для них є лише майданчиком для розміщення прайс-листів і одним з додаткових каналів продажів.

У вітчизняних інтернет-магазинів великий потенціал по залученню покупців, тому що 55% з 7,2 млн онлайн-користувачів ще ніколи не робили придбань у Мережі, за даними компанії Gemius Ukraine за серпень 2009 р. У лютому цей показник був на рівні 62%. По кількості клієнтів спостерігається великий розрив між столицею й регіонами. У Києві 64% інтернет-користувачів роблять покупки в Мережі, в області – 47%, а от в інших регіонах країни – менш 30%, за винятком Черкас, де 31% інтернет-користувачів займаються віртуальними придбаннями.

Ринок електронної комерції росте на 50-60% щорічно, незважаючи на деякі економічні коливання. Про його перспективи в Україні можна судити в порівнянні із західними країнами. Наприклад, у Німеччині оборот ecommerce становить 31 млрд. дол. У нас – тільки 300-400 млн в 2008 р.

На ринку існує багато перспективних ніш, які або сильно фрагментированы, або практично не зайняті. Венчурним інвесторам цікаві проекти, які легко масштабуються, охоплюють значний ринок або мають кілька різних типів монетизації.

Крім росту й перспектив, існують фактори, що стримують розвиток ринку й інвестиції: слабкий розвиток електронних платежів; недостатні знання й досвід підприємців у побудові ефективного бізнесу й бізнес-процесів; відсутність надійного й доступного за цінами партнера по доставці й логістиці; слабке проникнення Інтернету в регіонах; недостатнє розуміння ринку й нестача досвіду в роботі з інвесторами та досягненні угод.

Однак закордонні венчурні фонди й приватні інвестори все частіше цікавляться українським ринком.

Бар'єр входу на ринок інтернет-торгівлі порівняно невисокий, тому кількість торговельних точок продовжить демонструвати стрімке зростання. В електронній комерції ще багато вільних ніш і категорій товарів, де не визначилися лідери. В електронній комерції налагоджувати потрібно багато бізнес-процесів, а також потрібно якось виділятися серед безлічі схожих конкурентів.

Відточена логістика й великий склад не видні покупцям, і важливою зброєю в боротьбі за їхню увагу в найближчі роки можуть стати брендинг і маркетинг. Уже зараз конкурування ціною відходить на другий план.

Необхідно приділяти увагу клієнт-сервісу, підтримці й турботі про зручність покупця. Програми лояльності й повторні продажі існуючим клієнтам – от що варто освоїти інтернет-магазинам. Не можна також зупинятися в удосконалюванні своїх «вітрин». При зростаючій конкуренції кожна складова бізнесу стає життєво важливою.

Борзенко К.О.

Науковий керівник: Лутай А.П., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського