
- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
Література
1. Дж. Гудмен. Введение в Фурье-оптику. 6-е изд., стереот. М.: ФИЗМАТЛИТ,. 848 с. (2003).
2. R. Policar. The Wavelet Tutorial. Part I. Перевод “Введение в вейвлет-преобразование”. http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=1396594.
3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
4. Н.М. Астафьева. Вейвлет анализ: Основы теории и примеры применения. УФН, 166, с. 1145-1170, (1996).
5. И.М. Дремин, О.В. Иванов, В.А. Нечитайло. Вейвлеты и их использование. УФН, 171, с. 465-501, (2001).
6. IP over WDM, Building the Next-Generation, Optical Internet. Edited by Sudhir Dixit, A JOHN WILEY & SONS publication, ISBN: 0471212482, (2003).
7. Н.Слепов. Особенности современной технологии WDM. Электроника, Наука, Технология, Бизнес 6, (2004).
8. Николай Слепов. Оптическое мультиплексирование с разделением по длине волны.
9. В. Таценко, А. Шишов. Системы со спектральным уплотнением каналов (системы WDM и DWDM) в волоконно-оптических системах передачи информации (ВОСПИ). Теле-Спутник, 1 (99) (2004).
10. Б.К. Чернов, И.С. Каминецкий. Технология грубого спектрального уплотнения CWDM. основы построения и перспективы развития. LIGHTWAVE russian edition 2, (2004).
11. Рекомендація ITU-T G.692, Тelecommunication standardization sector of itu (10/98), series g: transmission systems and media, digital systems and networks. Transmission media characteristics – Characteristics of optical components and sub-systems.
12. Рекомендація МСЭ-Т G.652 Cектор стандартизации электросвязи мсэ (06/2005) серия g: системы и среда передачи, цифровые системы и сети Характеристики среды передачи – Волоконно-оптические кабели.
13. Рекомендація G.652. http://www.lenservice.ru/articles/?subsection=8
14. Рекомендація G.653. http://www.lenservice.ru/articles/?subsection=9
15. Рекомендація G.655. http://www.lenservice.ru/articles/?subsection=11
16. C.э. питерских. Оптические волокна нового класса, анализ рекомендации МСЭ-Т G.656, www.lightwave-russia.com
17. В. Каток, А. Ковтун. Одномодовые световоды: разнообразие стандартов. Сети и телекоммуникации 12, (2006).
18. Г.Е. Григоренко. Компоненты ВОЛТ. ОАО «Укртелеком», Центр последипломного образования, Кафедра ТЭПС. Учебное пособие. Киев, 173 с., (2006).
19. Коннекторы, оптические разъемы FC, SC, LC, ST. http://componentltd.ru/connector.htm
20. В.Г. Нечаев. Системы лазерной связи и лазерная локация. Учебное пособие для студентов направления 551900 "Оптотехника", Новосибирск (2004).
21. S. Hranilovic. Wireless Optical Communication Systems. Springer Science + Business Media, Inc. (2005).
22. В. Пратт. Лазерные системы связи. М., (1972).
23. Д. Гауэр. Оптические системы связи. М., (1989).
24. Г. Башилов. Оптика свободного места. Connect! Мир связи, 3,4, (2006)
25. Г. Башилов. Сам себе оператор. Connect! Мир связи, 11, (2005)
26. Н. Волкова. Инфракрасная связь на службе телекомов. Решения АОЛС для операторов связи. Connect, 11, (2006).
27. Н. Волкова. FSO в действии. Сети и системы связи. 10, (2004).
28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
29. В.И. Серопегин. Беспроводные системы передачи данных локального, городского и регионального масштабов. Технология и средства связи, 4, с. 72-77, (1999).
30. Ю.А. Гиносян Новые технологии беспроводного доступа. Технология и средства связи, 4, с. 38-39. (1999).
31. В. Михеев Беспроводные оптические каналы связи. http://www.digitlife.ru/comm/boks.shtml, (2001).
32. Ю.И. Яременко. Применение открытых оптических систем передачи в сетях связи. ИНФОРМОСТ: Радиоэлектроника и Телекоммуникации. 1, (2005).
33. Д. Прохоров. Атмосферные оптические линии связи. Технологии и средства связи 1, (2004).
34. А. Николаев. Основные принципы построения сетей ETHERNET на атмосферных оптических линиях. ИНФОРМОСТ-Радиоэлектроника и Телекоммуникации, 1 (19), (2001).
35. Б. Милинкис, В. Петровю Атмосферная лазерная связь. ИНФОРМОСТ- Радиоэлектроника и Телекоммуникации 5(18), (2001).
36. М.А. Садовников, А.И. Троицкий, А.М. Жуковский. Влияние метеоусловий на дальность лазерной связи. Электромагнитные волны и системы, 6, № 2-3, с. 85-89, (2001).
37. А.Ю. Николаев. Расчет надежности работы атмосферной оптической линии связи. Информост - Средства связи, 4(17), с. 26-27, (2001).
38. Е.Р. Милютин, Ю.И. Яременко. Экспериментальное и теоретическое исследование закона распределения горизонтальной прозрачности атмосферы. Изв. АН СССР: ФАО. 15, № 8, (1979).
39. Е.Р. Милютин, Ю.И. Яременко. Сравнительный анализ статистических характеристик горизонтальной прозрачности атмосферы для различных географических районов. Изв. АН СССР: ФАО. 19, №9, (1983).
40. Е.Р. Милютин, Ю.И. Яременко. Законы распределения горизонтальной прозрачности атмосферы в континентальных и приморских районах. Изв. АН СССР: ФАО. 24, №2, (1988).
41. Е.Р. Милютин, Ю.И. Яременко. Законы распределения коэффициента прозрачности атмосферы для волн видимого и ИК-диапазонов. Оптика атмосферы. 4, №11, (1991).
42. Отчет по НИР "Разработка наземных открытых оптических линий связи в первичной сети связи общего пользования ТЗУ". (1997).
43. А. Клоков. Расчет беспроводных оптических систем. (заметки прохожего). Информост-радиоэлектроника и телекоммуникации, 5(18), (2001).
44. Д.Б. Медведев. Влияние погодных условий на беспроводную оптическую связь. Вестник связи, 4, с. 154-157, (2001).
45. В.Е. Зуев. Распространение видимых и инфракрасных волн в атмосфере. М., Соврадио, , 494 с. (1970).
46. В.Е. Зуев. Распространение лазерного излучения в атмосфере. М., Радио и связь, 288 с. (1981).
47. Ю.И. Яременко. Теоретические основы построения и применения средств связи оптического диапазона. - С.-Петербург, Военная академия связи, (1992).
48. Т.К. Кулик, Д.В. Прохоров. Методика сравнительной оценки работоспособности лазерных линий связи. – Технологии и средства связи, 6, с. 8-10, (2000).
49. Кулик Т. К., Прохоров Д.В., Сумерин В. В., Хюппенен А. П. Особенности применения оптических линий связи. Лазер информ, вып. 9-10 (216-217), с. 1-6. (2001).
50. А.Ю. Николаев. Технико-экономические показатели цифровых радиотелефонных сетей на основе атмосферных оптических линий связи. ИНФОРМОСТ: Радиоэлектроника и Телекоммуникации, 5, (2001).
51. Е.М. Медведев, И.М. Данилин, С.Р. Мельников. Лазерная локация земли и леса. Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Геолидар, Геоскосмос; Красноярск: Институт леса им. В.Н. Сукачева СО РАН, 230 с., (2007).