- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
Обладнання орієнтоване на просте встановлення і експлуатацію його користувачем, що дозволяє уникнути додаткових витрат на послуги спеціалізованих монтажних організацій. АОЛЗ має в своєму складі всі необхідні компоненти для його самостійного встановлення і швидкого введення до експлуатації. Обладнання закріпляється на будь-яких опорах, включаючи трубостійку, за допомогою універсального монтажного комплекту оригінальної конструкції.
Для оперативного і зручного наведення і юстування лінії до складу кожного ППМ входить:
опорно-обертальний пристрій;
система просторової стабілізації (СПС), або механізм тонкого регулювання;
діоптрійний прицільний пристрій;
панель контрольних індикаторів з указником напрямку зв’язку.
Набір цих засобів дозволяє встановити зв’язок на протязі 5-10 хвилин після монтажу АОЛЗ.
Для тестування лінії зв’язку передбачаються можливості багаторівневого встановлення шлейфів, контролю помилок в оптичному каналі і службовий канал, реалізовані за допомогою спеціалізованого ПЗ, яке входить в комплект поставки.
5.4.4.8. Віддалений контроль
Віддалений контроль обладнання при експлуатації здійснюється або через стик RS-232 або через порт Ethernet 10/100 Мбіт/с по IP-мережі з необмеженою кількістю підключень до мережі виробів. В останньому випадку вбудоване ПЗ забезпечує віддалений контроль АОЛЗ за наступними технологіями:
на основі UDP-пакетів із застосуванням спеціалізованого ПЗО;
із застосуванням Інтернет-браузера (вбудований WWW-сервер);
відправлення аварійних SNMP-повідомлень;
відправлення аварійних e-mail-повідомлень.
Вибір однієї або декількох технологій контролю і її (їх) параметри визначаються користувачем.
5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
Ще один російський виробник– Новосибірська компанія «Гранч» на початку 2003 р. випустила лазерну систему Granch SBAL-2/3, яка розрахована на передавання зі швидкістю 2048 Кбіт/c і споряджену лінійним інтерфейсом G.703. При необхідності система може бути укомплектована додатковими мережними закінченнями у вигляді PCI-адаптерів G.703 SBNI14-G.703 PCI (в наявності широкий набір драйверів під різні ОС) або зовнішніми мостами/маршрутизаторами G.703<=>Ethernet. Дальність спуску по кабелю від оптичного випромінювача до точки включення при використання модема може досягати 1500 м.
6. Лазерна локація [20,51]
6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
В цьому розділі будуть розглянуті самі загальні принципи лазерної локації, приборна реалізація та її застосування.
Лазерна локація як прикладна дисципліна вивчає питання використання так званих лідарів (інша назва «лазерні сканери» або «лазерні локатори»).
За своїм змістом лазерна локація є технологією топографо-геодезичною. Іншими словами, вона призначена, насамперед, для збору геопросторових даних по рельєфу, а також по наземним об’єктам природного і штучного походження, передбачаючи в якості головної мети створення або поновлення топографічних карт і планів.
Разом з тим треба відзначити, що ця мета не є єдиною. Існує ціла низка застосувань де лазерна локація може бути з успіхом використана. Серед таких прикладів можна виділити: створення цифрових моделей рельєфу, прогнозування зон затоплення, контроль стану повітряних ліній електропередавання, таксація лесу, моніторинг стану берегової лінії і земель.