
- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
К
Рис. 5.2.
Характеристики систем наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3
Модель |
155-S |
155-M |
622-S |
622-M |
Відстань |
50-2400м |
200-3600м |
75-2250м |
200-3400м |
Швидкість передавання даних |
155 Mб/с (OC-3, STM-1), 125 Мбіт/с (Fast-E, FDDI) |
622 Мб/с (OC-12, STM-4) |
||
Довжина хвилі |
1550нм |
|||
Тип випромінювача |
н/п лазерний діод |
|||
Пікова потужність, що випромінюється |
320 мВт |
640 мВт |
320 мВт |
320 мВт |
Апертура приймача |
100 мм |
200 мм |
100 мм |
200 мм |
Динамічний діапазон |
58 дБ |
61 дБ |
57 дБ |
60 дБ |
Тип інтерфейсу |
одномодовий або багатомодовий SC 1310 нм |
одномодовий SC 1310 нм |
||
Керування |
SNMP, Telnet |
|||
Виконання |
водонепроникне |
|||
Робоча температура |
-40...+60 град. С |
|||
Електро живлення |
85-260В, 50/60 Гц |
110/220В, 50/60Гц, -48В |
85-260В, 50/60 Гц |
-48 В |
Споживаєма потужність |
не білше 255 Вт |
|||
Габарити |
430 x 400 x 310 мм |
410 x 410 x 430 мм |
||
Вага |
10 Кг |
20 Кг |
10 Кг |
20 Кг |
5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
НПК «Катарсіс» на початку 2004 р. здійснив зміну всієї лінійки обладнання, випустив в серійне виробництво нові моделі систем безпроводної оптичного зв’язку.
Їх головна відмінність від аналогічного обладнання – застосування нових запатентованих технологій: Hybrid Emission («гібридне випромінювання») и Super Avalanche («суперлавина»). Технологія Hybrid Emission дозволяє створювати уникальне за своїми властивостями виппромінювання, яке найбільш повно використовує переваги некогерентного, широкоспектрального світлодіода і когерентного, вузькоспектрального лазера з різними кутовими розбіжностями і довжинами хвиль. Технологія Super Avalanche дозволила повністю уникнути засвіток при дуже високій енергоозброеності в умовах широкого діапазону робочих температур –50°C-+50°C і зовнішнього світлового шуму. Як наслідок сполучення обох технологій в системах БОКС дозволило збільшити енергетику каналу і, як наслідок, максимальну дальність. Рекомендовані робочі дистанції залишилися попередніми, що підвищило стійкість роботи каналу.
Обладнання, яке виробляється компанією НПК «Катарсіс» призначено для передавання даних без використання міді, оптоволокна або радіо, на основі технології FSO. Системи БОКС (Безпровідні Оптичні Канали Зв’язку) працюють на дистанціях до 1.5 км при будь-яких погодних умовах. При цьому на рекомендованих дистанціях зв’язку забезпечується доступність каналу >99.7% в моделях призначених для корпоративних мережних рішень і >99.9% в моделях для операторів зв’язку.
Номенклатура систем типу БОКС
Системи БОКС-10-ххх. Системи серії БОКС-10ххх призначені для роботи в корпоративних мережах передавання даних для об’єднання локальних обчислювальних мереж і для рішення проблеми «останньої мили» при підключенні абонентів до мережі Internet. Можуть бути використані в якості основних і резервних каналів. Протокол Ethernet (10Мб/сек) 10Base-T.
Системи БОКС-100М-ххх. Протокол Fast Ethernet (100Мб/сек) 100Base-TX.
Системи БОКС-Е1-ххх. Системи серії БОКС-Е1-ххх призначені для роботи в мережах операторів проводного зв’язку для подавання номерної ємності або з’єднання двох АТС. Можуть бути використані в якості основних і резервних каналів. Протокол: G.703/E1.
Системи БОКС-Е2-ххх. Протокол: G.703/E2. В основному використовується з мультиплексором 4xE1 – 1xE2.
Системи БОКС-Е1-ОСх. Системи серії БОКС-Е1-ОСх розроблені спеціально для використання в мережах операторів сотового і фіксованого зв’язку. Призначені для з’єднання базових станцій або базових станцій з центрами обробки, для магістральних з’єднань. На дистанціях рекомендованих виробником забезпечує доступність 99,9% при будь-яких погодних умовах. Протокол: G.703/E1.
Системи БОКС-Е2-ОСх. Те саме призначення. В основному використовується з мультиплексором 4хЕ1 – Е2.