
- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
Розрахунок доступності каналу АОЛЗ будемо проводити за наступною схемою:
Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу для відповідної (заданої) дальності зв’язку, згідно з рівнянням системи.
Встановлення відповідності між допустимим затуханням та відповідною мінімальною МДВ .
Розрахунок імовірності
, тобто імовірності виникнення погодних умов, коли МВД менша ніж .
Розрахунок доступності каналу як імовірності
, тобто імовірності виникнення погодних умов, коли МВД більша ніж .
Природно, що виконання кожної стадії може вимагати додаткових розрахунків.
4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
Величину допустимого затухання сигналу можна визначити згідно рівняння системи (див. п.3.6):
,
(4.1)
або
,
(4.2)
де
– втрати на оптичне узгодження,
вихідна потужність передавального
блоку, яка в першому наближенні дорівнює
потужності лазерного діоду
,
– максимальна чутливість приймального
блоку, яка в першому наближенні дорівнює
мінімальній потужності
,
яку може зафіксувати фотоприймач,
– затухання сигналу в атмосфері в дБ.
Для максимального (допустимого) затухання маємо співвідношення:
,
(4.3)
При цьому, в першому наближенні (див. п. 3.6):
,
(4.4)
де
– площа вхідного отвору приймального
об’єктива,
– дальність зв’язку,
– розбіжність світлового пучка.
Отже величина допустимого затухання може бути отримана з врахуванням співвідношеннями 4.2 та 4.3.
З іншого боку з попереднього розгляду відомо співвідношення:
,
(4.5)
де
– товщина розсіючого шару атмосфери
(дистанція зв’язку);
(для видимого діапазону довжин хвиль
(в тому числі і в нашому випадку 1),
=0.5
мкм,
– метеорологічна дальність видимості
(МДВ).
З попереднього
розгляду ми встановили, що
.
Отже в кінцевому випадку маємо співвідношення:
.
(4.6)
При цьому затухання
в дБ –
.
Отже
.
(4.7)
4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
Відповідно до
співвідношення 4.7. критичне (мінімальне)
значення МДВ
визначається співвідношенням:
.
(4.8)
4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
Зрозуміло,
що величина МДВ
випадкова величина, яка залежить від
пори року, доби та конкретної місцевості.
Одним з методів
визначення закону розподілу
є вимірювання і статистична обробка
отриманих значень. Такі дані були
отримані та опубліковані в [1-5, після
рисунку 4.1]. В таблиці 4.1 надані отримані
величини середнього значення
і її середньоквадратичне відхилення
на основі спостережень МДВ для Москви
(1972-1981 р.) і Одеси (1969-1982 р.) для всіх місяців
року.
Більш “свіжі” статистичні дані, отримані на російському підприємстві НДІ Прецизійного Приладобудування за період с вересня 1998 р. по серпень 1999 р., добре узгоджуються з отриманими раніше результатами.
Імовірнісні розподіли (Закони розподілу ) МДВ по Москві, отримані за допомогою статистичної обробки вимірів для найбільш сприятливого місяця (червень) і найменш сприятливого (грудень) надані на рис. 4.1.
Таблиця 4.1
Місяць |
Москва |
Одеса |
||
|
|
, км |
, км |
, км |
Січень |
6.62 |
3.49 |
5.15 |
3.37 |
Лютий |
6.90 |
3.49 |
4.86 |
3.25 |
Березень |
7.11 |
3.61 |
5.58 |
3.40 |
Квітень |
8.28 |
3.12 |
7.12 |
3.22 |
Травень |
9.01 |
2.41 |
7.98 |
3.93 |
Червень |
9.28 |
2.07 |
8.69 |
2.46 |
Липень |
8.89 |
2.51 |
8.72 |
2.42 |
Серпень |
8.72 |
2.69 |
8.91 |
2.69 |
Вересень |
8.22 |
3.07 |
8.36 |
2.69 |
Жовтень |
7.97 |
3.25 |
7.19 |
3.24 |
Листопад |
6.84 |
3.63 |
5.84 |
3.46 |
Грудень |
6.16 |
3.70 |
5.47 |
3.25 |
Середньорічне |
7.83 |
3.30 |
7.00 |
3.36 |
Рис. 4.1
З аналізу даних випливає, що закони розподілу дійсно залежать від багатьох факторів. Більш того різняться середні величини МДВ різняться також досить сильно. Так ця величина в Москві відрізняється від такої величини в Одесі на 12%. Разом з тим відповідні дисперсії різняться лише на 2%.
Відомо, що імовірність
того, що випадкова величина
знаходиться в інтервалі
визначається співвідношенням:
.
(4.9)
При цьому, в нашому
випадку
,
тобто імовірність нульової МДВ рівна
нулю.
Відповідно 4.9 трансформується до вигляду:
.
(4.10)
Отже для того щоб
визначити відповідну імовірність
необхідно знати повністю визначену
функцію розподілу
,
або густину розподілу імовірності
.
Зауважимо, що при
цьому необхідно знати також параметри
розподілу або густину розподілу такі
як середню МДВ
та дисперсію
.
В [1-5, після рисунку 5.1] встановлені аналітичні закони розподілу МДВ. Так, розподіл МДВ (у сякому разі для Москви) найкращим чином аппроксимується бета-розподілом:
,
(4.11)
де
– гамма-функція;
,
– параметри
розподілу;
– середнє значення МДВ;
– середньоквадратичне відхилення МДВ.