- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
Характеристики волокон |
||||||||||
Характеристика |
G.655.A |
G.655.B |
G.655.C |
G.655.D |
G.655.E |
|||||
Довжина хвилі, нм |
1550 |
1550 |
1550 |
1550 |
1550 |
|||||
Діаметр модової плями, мкм |
8,0–11,0±0,7 |
8,0-11,0±0,7 |
8,0–11,0±0,7 |
8,0–11,0±0,6 |
8,0–11,0±0,6 |
|||||
Діаметр оболонки, мкм |
125,0±1 |
125,0±1 |
125,0±1 |
125,0±1 |
125,0±1 |
|||||
Діаметр захисного покриття, мкм |
250,0±15 |
250,0±15 |
250,0±15 |
250,0±15 |
250,0±15 |
|||||
Ексцентриситет серцевини, мкм |
0,8 максимум |
0,8 максимум |
0,8 максимум |
0,6 максимум |
0,6 максимум |
|||||
Сплющеність оболонки |
2,0% максимум |
2,0% максимум |
2,0% максимум |
1,0% максимум |
1,0% максимум |
|||||
Довжина хвилі відсічки кабелю, нм |
1450 максимум |
1450 максимум |
1450 максимум |
1450 максимум |
1450 максимум |
|||||
Втрати на макровигині, дБ |
0,5 максимум на 1550 нм |
0,5 максимум на 1625 нм |
0,5 максимум на 1625 нм |
0,1 максимум на 1625 нм |
0,1 максимум на 1625 нм |
|||||
Перевірочна напруженість, ГПа |
0,69 мінімум |
0,69 мінімум |
0,69 мінімум |
0,69 мінімум |
0,69 мінімум |
|||||
Коефіцієнт хроматичної дисперсії, пс/нм км, не більше, в інтервалі довжин хвиль (нм): 1460-1625 1530-1565 1565-1625 |
0,1-6 - |
1-10 - |
1-10 - |
2,6-6,0 - 4,0-8,9 |
2,6-6,0 - 4,0-8,9 |
|||||
Знак дисперсії |
+ і – |
+ і – |
+ і – |
+ і – |
+ і – |
|||||
Коефіцієнт затухання, дБ/км; на довжині хвилі, нм |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,35 |
1550 |
0,35 |
1550 |
0,35 |
1550 |
0,35 |
1550 |
|
0,35 |
1550 |
0,4 |
1625 |
0,4 |
1625 |
0,4 |
1625 |
0,4 |
1625 |
|
Коефіцієнт PMD, пс/ |
0,5 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|||||
При розробці оптичних волокон, що задовольняють Рекомендації ITU-T G.655, для підводних кабельних ліній здійснюється оптимізація параметрів. Це може привести до того, що на практиці деякі характеристики волокон будуть виходити за межі діапазонів, встановлених Рекомендацією. Наприклад, довжина хвилі відсічки в одній з моделей світловодів складала 1500 нм. На сьогодні існує два підходи до створення волокон з ненульовою зміщеною дисперсією. Основна відмінність між ними заключається в діаметрі модового поля, що реалізується. Із збільшенням цього параметра зручніше вводити випромінювання в світловод, що особливо важливо для DWDM-систем, які використовують складну інтегральну оптику. Більший діаметр модового поля дозволяє підвищити рівень потужності випромінювання, яке, вводиться до волокна, приблизно на 2 дБм.
Проте волокна с меншим діаметром модового поля мають менші втрати на вигинах і більш пологу дисперсійну криву. Разом з тим обидва підходи рівною мірою забезпечують подавлення нелінійних ефектів.
Асиметрія і неконцентричність серцевини та оболонки в реальних оптичних волокнах мають випадковий характер, як по довжині оптичного волокна, так і по часу, що визначає статистичну природу диференціальної групової затримки і поляризаційної модової дисперсії.