
- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
SONET – Синхронна оптична мережа (США)
SDH – синхронна цифрова ієрархія (Європа).
2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
Перша відмінність полягала в тому, що основна швидкість передавання, на якій побудована система SONET складає величину близьку до 50 Мбіт/с, що виникає при додаванні додаткових бітів до максимальної швидкості PDH в США потоку DS3 (або швидкість Т3 – 44.736 Мбіт/с).
Основна швидкість передавання, на якій побудована система SDH складає величину близьку до 150 Мбіт/с, що виникає при додаванні додаткових бітів до максимальної швидкості PDH в Європі потоку Е4 (швидкість – 139.264 Мбіт/с).
Друга відмінність полягала в структурі фреймів (кадрів), які використовували SONET i SDH.
SONET орієнтувалася на фрейм, що складається з 13 рядків та 180 байтних стовпчиків, що відбиває структуру сигнала, який зараз отримав назву транспортного сигналу STS-3 (150 Мбіт/с).
Європа підтримувала структуру фрейма типу STS-3 (150 Мбіт/с), яка складалася з 9 рядків та 270 стовпчиків, для того щоб ефективно передавати сигнал Е1 (2 Мбіт/с), використовуючи фрейм: 9 рядків на 4 байт-стовпчика, який базується на 32-байтній структурі фрейма Е1 з періодом 125 мкс.
В 1988 році був розроблений єдиний глобальний стандарт SONET/SDH, який базується на 9-рядковому фреймі в межах якого SONET є підмножиною SDH.
2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
Базова швидкість передавання – STS-1 – 51.84 Мбіт/с – синхронний транспортний сигнал 1-го рівня. Подальші рівні сигналів STS-N утворюються в результаті байт-інтерлівінга, N фреймів STS-1 простим мультиплексуванням утворюють сигнал STS-N, без додаткових заголовків. Внаслідок цього швидкість передавання такого сигналу – Nx51.84 Мбіт/с.
Аналогічно утворюються сигнали більш високого рівня для систем SDH. Базова швидкість передавання – синхронний транспортний модуль STM-1 – 155.52 Мбіт/с. Відповідно швидкість передавання транспортного модуля STM-N – Nx155.52 Мбіт/с. На сьогодні лише STM-1, STM-4, STM-16, STM-64 і STM-256 визначені стандартами ITU-T.
Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
Додатково 1. Швидкість передавання STS-3 відповідає швидкості передавання STM-1.
Додатково 2. Різниця між SONET i SDH полягає не тільки в базових швидкостях передавання, але і в характері використання заголовків.
Додатково 3. SONET – синхронна оптична мережа не означає, що можуть використовуватися лише оптичні канали. Наприклад, можуть бути використані радіорелейні канали зв’язку.
2.7. Структура синхронних сигналів
Технології SONET і SDH базуються на синхронному сигналі, який складається з 8-бітних полів – байтів, що організовані в структуру фрейма.
Фрейм може бути представлений у вигляді матриці з N рядків та M стовпчиків, де кожна комірка матриці містить один байт. Верхній лівий кут матриці, відповідаючої фрейму містить ідентифікаційний маркер, який вказує на початок фрейму.
2.7.1. SONET
Оскільки верхні рівні сигналів утворюються як проста мультиплікація базових сигналів STS-1 ретельно розглянемо структуру фрейму цього сигналу (див. Рис. 2.3).
Рис. 2.3
Фрейм сигналу STS-1 є основним модулем і конструктивним блоком SONET. Він передається у вигляді послідовності з 810 байтів (6480 бітів), які містять байти різних заголовків і ємність синхронної оболонки, що транспортує корисне навантаження. Фрейм можна представити у вигляді матриці розмірів 9х90. Якщо взяти до уваги періодичність повторення фрейму 125 мкс (8000 фреймів/с) маємо, що швидкість передавання STS-1 складає 51.84 Мбіт/с. 3 перші колонки (27 байт) складають транспортний заголовок. 9 з них – секційний заголовок, 18 – лінійний заголовок.
Розкривання фрейму відбувається порядково.
Оболонка синхронного корисного навантаження STS-1 (SPE) займає всю корисну ємність STS-1. SPE складається з 783 байтів і може бути зображена у вигляді матриці 9х87. 1 стовпчик – маршрутний або трактовий заголовок (POH) містить 9 байтів. В SPE 30-й та 59-й стовпчики не використовуються для корисного навантаження, а використовуються під фіксовані стовпчики наповнювачі.