
- •Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
- •Оптичні технології в зв’язку
- •1. Поняття про перетворення, аналіз спектрів сигналу та фільтрацію сигналів [1-5]
- •1.1. Отримання образів сигналів. Мета. Аналіз спектрів
- •1.1.1. Фур’є перетворення
- •1.1.2. Деякі властивості Фур’є перетворення
- •1.2. Згортка. Розмиття сигналу
- •1.3. Віконне Фур’є перетворення
- •1.4. Поняття про вейвлет-перетворення
- •1.5. Поняття про фільтрацію сигналу
- •1.6. Деякі приклади фільтрації
- •1.6.1. Фільтрація адитивних завад
- •1.6.2. Фільтрація мультиплікативних завад
- •1.6.3. Фільтрація постійної складової
- •1.6.4. Диференціювання сигналу
- •1.7. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація
- •1.7.1. Структура нейронних мереж
- •1.7.2. Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- •1.7.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж
- •1.7.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- •2. Системи багатохвильового ущільнення
- •2.1. Вступ до wdm
- •2.2. Модель взаємодії wdm з транспортними технологіями [6-10]
- •2.3. Блок-схема систем з wdm
- •2.4. Вузькосмугові і широкосмугові wdm
- •2.5. Рекомендації itu-t відносно довжин хвиль в системах wdm
- •2.5.1. Стандартний канальний план і його використання
- •Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
- •Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
- •Сітка частот wdm
- •2.5.2. Типові характеристики систем wdm
- •2.6. Синхронні оптичні мережі sonet і sdh
- •2.6.1. Відмінності між sonet і sdh
- •2.6.2. Основні сигнали sonet і sdh
- •Як в sonet так I в sdh швидкість передавання фреймів складає 8000 фреймів/с, що відповідає періоду повторення фреймів 125 мкс.
- •2.7. Структура синхронних сигналів
- •2.7.2. Фрейми сигналів вищого рівня
- •2.7.3. Структура фрейма sdh
- •Характеристики волокон згідно Рекомендаціям g.652.
- •Характеристики волокон згідно Рекомендацій g.655
- •2.9. Комплектуючі пристрої та елементи систем багатохвильового ущільнення [6,18,19]
- •2.9.1. Основні визначення
- •2.9.2. Типи оптичних рознімів
- •2.10. Мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі
- •2.11. Циркулятори
- •3. Безпроводний оптичний зв’язок. Принципи. Втрати
- •3.1. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
- •3.2. Загальні характеристики. Принципи побудови [20-35]
- •3.3.1. Преваги fso-систем
- •3.3.2. Недоліки fso-систем
- •3.3.3. Області застосування
- •3.4. Структура безпроводної оптичної системи зв’язку
- •3.6. Рівняння системи зв’язку
- •3.7. Втрати і завади в атмосферному каналі зв’язку
- •3.7.1. Вібраційні завади
- •3.7.2. Вплив турбулентності на характеристики оптичного каналу
- •3.8. Загасання сигналу в атмосфері [36-46]
- •3.8.1. Модель атмосфери. Загасання сигналу
- •3.8.2. Фракції атмосфери, які впливають на загасання сигналу
- •3.8.3. Метеорологічна дальність видимості та атмосферні втрати
- •4. Розрахунок доступності каналу fso-cистеми [47-49]
- •4.1. Розрахунок енергетичного бюджету системи – величини максимально допустимого затухання сигналу
- •4.2. Встановлення відповідності між допустимим затуханням та критичною (мінімально допустимою) мдв
- •4.3. Розрахунок імовірності виникнення погодних умов, коли мвд менша ніж
- •4.4. Оцінка метеоумов в Чернівецькому регіоні
- •4.5. Розрахунок доступності каналу аолз в Чернівецькому регіоні
- •4.6. Деякі розрахункові і експериментальні дані щодо впливу метеоумов на роботу fso-систем
- •5. Техніко-економічні показники цифрових мереж на основі аолз. Сучасний стан ринку
- •5.1. Порівняння фінансових, часових та інших витрат при побудові різних за природою ліній зв’язку [50]
- •5.2. Аналіз існуючих рішень і ринка fso-систем
- •5.3. Огляд існуючих рішень
- •5.4.2. Обладнання компанії fSona Communications (сша)
- •5.4.3. Обладнання компанії нпк «Катарсіс» (Санкт-Петербург, Росія)
- •5.4.4. Атмосферні оптичні лінії зв’язку Artolink. Ват "Мостком". Виробник: Державний рязанський приладний завод
- •5.4.4.1. Деякі загальні відомості
- •5.4.4.2. Сфери застосування
- •5.4.4.3. Принцип роботи пристрою
- •5.4.4.4. Якість та надійність передавання сигналу
- •5.4.4.5. Базові моделі і деякі технічні характеристики
- •5.4.4.6. Відмінності та особливості обладнання
- •5.4.4.7. Встановлення та інсталяція обладнання
- •5.4.4.8. Віддалений контроль
- •5.4.5. Обладнання компанії «Гранч»
- •6. Лазерна локація [20,51]
- •6.1. Лазерна локація як прикладна дисципліна
- •6.2. Переваги та недоліки лазерної локації
- •6.2.1. Технологічна простота, короткий технологічний цикл
- •6.2.2. Гарантії точності
- •6.2.3. Відсутність наземних геодезичних робот по планово-висотному обогрунтуванню при виконанні повітряного лазерно-локаційного знімання
- •6.2.4. Висока продуктивність
- •6.2.5. Можливість роботи в нічний час і будь яку пору року
- •6.2.6. Надзвичайно широкий спектр застосувань
- •6.3. Загальні принципи роботи лазерного локатора
- •6.4. Лазерно-локаційні дані
- •6.5. Імпульсний і фазовий методи вимірювання дальності
- •6.5.1. Імпульсний метод
- •6.5.2. Фазовий метод
- •6.6. Інструментальні засоби лазерної локації
- •6.6.1. Способи отримання лазерно-локаційних зображень. Основні принципи роботи типового аерознімального лідара
- •6.6.2. Функціональна схема типового лазерного локатора на прикладі системи altm компанії Optech
- •7. Системи геопозиціонування gps і глонас
- •7.1. Супутникові системи позиціонування
- •7.2. Короткий опис супутникових систем позиціонування
- •7.3. Загальні відомості про глонасс
- •7.4. Як працює система глонасс?
- •7.5. Склад системи глонасс: орбітальна структура супутників глонасс
- •Література
- •3. І.І Мохунь, п.В. Полянський. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. Чернівці, Рута, 79 с. (2002).
- •28. К. Дыхов, а. Максимов. Аолс – технология будущего. Вестник связи, 2, (2006).
Стандартний канальний план з розносом каналів на 100 гГц
f (ТГц) |
196,1 |
196,0 |
195,9 |
195,8 |
195,7 |
... |
191,4 |
191,3 |
191,2 |
191,1 |
191,0 |
|
1528,77 |
1529,55 |
1530,33 |
1531,12 |
1531,90 |
... |
1566,31 |
1567,13 |
1567,95 |
1569,59 |
1568,77 |
Таблиця 2.2
Стандартний канальний план при розносі каналів на 200 гГц
f (ТГц) |
196,1 |
195,9 |
195,7 |
195,5 |
195,3 |
... |
191,9 |
191,7 |
191,5 |
191,3 |
191,1 |
(нм) |
1528,77 |
1530,33 |
1531,90 |
1533,47 |
1535,04 |
... |
1562,23 |
1563,86 |
1565,50 |
1567,13 |
1568,77 |
Зараз, згідно з рекомендаціями G.692. сітка частот має вигляд (див. Таб. 2.3)
Таблиця 2.3
Сітка частот wdm
Номінальні центральні частоти (ТГц) для кроку 50 ГГц |
Номінальні центральні частоти (ТГц) для кроку 100 ГГц |
Номінальні центральні довжини хвиль (нм) |
196.10 |
196.10 |
1528.77 |
196.05 |
– |
1529.16 |
196.00 |
196.00 |
1529.55 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
192.20 |
192.20 |
1559.79 |
192.15 |
– |
1560.20 |
192.10 |
192.10 |
1560.61 |
Природно, наявність такої сітки передбачає синхронізацію (калібровки) відповідного обладнання за опорною частотою. Опорна частота сітки 193.10
Мінімальний крок між каналами відповідно 100 ГГц (0.8 нм) та 50 ГГц (0.4 нм), вибирався, виходячи з характеристик оптичного обладнання, насамперед, з мінімально досяжної ширини спектральної характеристики випромінювачів.
Досить просто
оцінити, що при передавання на сусідніх
каналах сигналів у вигляді STM-64 (10 Гбіт/с)
для WDM з кроком 50 ГГц, ширина спектральної
характеристики повинна бути на рівні
близькому
0.04
нм, а нестабільність оптичної частоти
повинна бути не гірша, ніж величина
приблизно
5
ГГц.
2.5.2. Типові характеристики систем wdm
В таблицях 10.2 та 10.3 наведені типові характеристик мультиплексорів та демультиплексорів, які випускаються компанією ADC (USA).
Таблиця 2.4
Специфікація мультиплексорів WDM компанії ADC
|
Кількість каналів |
|||
4 |
8 |
15 |
32 |
|
Крок між каналами, ГГц |
200 |
100 |
100 |
100 |
Ширина смуги на рівні 1 дБ (мінімум), нм |
0.7 |
0.3 |
0.3 |
0.3 |
Ширина смуги на рівні 3 дБ (мінімум), нм |
0.8 |
0.4 |
0.4 |
0.4 |
Максимальні втрати, що вносяться, дБ |
1.5 |
2.3 |
3.3 |
5.3 |
Таблиця 2.5
Специфікація демультиплексорів WDM компанії ADC
|
Кількість каналів |
|||
4 |
8 |
15 |
32 |
|
Крок між каналами, ГГц |
200 |
100 |
100 |
100 |
Ширина смуги на рівні 1 дБ (мінімум), нм |
0.7 |
0.3 |
0.3 |
0.3 |
Ширина смуги на рівні 3 дБ (мінімум), нм |
0.8 |
0.4 |
0.4 |
0.4 |
Ширина смуги на рівні 20 дБ (максимум), нм |
1.5 |
0.8 |
0.8 |
0.8 |
Максимальні втрати, що вносяться, дБ |
2.0 |
2.8 |
3.8 |
5.8 |
Мінімальна “ізоляція” довжин хвиль, дБ |
30 |
30 |
30 |
30 |