17.3 Аудит

Закон про аудит 1985 року відповідає повністю вимогам ЄЕС про аудиторську діяльність і кваліфікацію аудитора.

Аудит є обов’язковим тільки для великих підприємств, і у цьому випадку аудитори повинні бути членами Інституту професійних аудиторів. Для будь - якого підприємства, чисельність працівників якого перевищує 100 чоловік, аудиторський фінансовий звіт повинен бути також поданий в робітничий комітет цього підприємства. На практиці, всі члени цього комітету мають право вето на призначення аудитора. Якщо по відношенню до такого спеціаліста не буде досягнуто згоди, то остаточне рішення залишається за торгівельним судом.

Звіт аудитора повинен включати відповіді на наступні запитання:

- як проводився аудит, чи надавало керівництво компанії всю інформацію, що вимагалась з необхідними поясненнями;

- чи відповідають облікові документи і опубліковані бухгалтерські звіти вимогам законодавства;

- чи показують бухгалтерські документи істини й стан справ у компанії;

- чи на законних підставах вказані розміри дивідендів;

- чи знає аудитор про певні незаконні операції чи прийняті рішення.

Бельгійський закон передбачає детальні вимоги для форми балансового звіту, звіту про прибутки і коментарів до бухгалтерських звітних документів. Невеликі і середні компанії мають право подавати скорочені варіанти цих документів.

До великих компаній відносяться ті, показники яких перевищують два з наступних значень:

Річний об’єм продажу 3,6 мільйони євро;

Загальні активи 1,7 мільйонів євро;

Число працюючих 50 чоловік.

Як і в інших країнах ЄЕС, скорочені варіанти бухгалтерських звітів мають схожу структуру з документами, що подаються великими компаніями, однак з меншою деталізацією. Бухгалтерські звіти повинні включати попередні показники по статтях, а якщо пройшли зміни в класифікації чи використанні бухгалтерських підходів, то в коментарях до бухгалтерських звітних даних документів необхідно подати відповідні пояснення, що дозволить порівняти два послідовних періоди.

Бельгійське бухгалтерське законодавство передбачає, що в коментарях до бухгалтерських звітних документів повинна подаватися детальна додаткова інформація.

17.4 Консолідація бухгалтерських звітних документів

Вперше вимога про подання консолідованих бухгалтерських документів датована 1977 роком. Вона діяла лише до зареєстрованих на фондовій біржі компаній, а також до тих, чий капітал перевищував 500 мільйонів франків (12,4 мільйони євро). В даний час консолідовані бухгалтерські звіти подаються відповідно до Королівського указу від 1990 року, який застосовується до звітних періодів, що починались після 31 грудня 1991 року.

Консолідація здійснюється на наступних умовах:

1. Дочірні підприємства зазвичай консолідуються по напрямках діяльності;

2. Спільні підприємства обліковуються по пропорційній консолідації;

3. Асоційовані компанії обліковуються по капіталу.

Останній підхід застосовується також і для деяких дочірніх підприємств.

Це відбувається при наступних умовах:

1. Там де виникає сумнів, що принцип продовження функціонування збережеться у майбутньому;

2. Акції, що є в наявності повинні бути продані;

3. Діяльність дочірнього підприємства настільки відрізняється від всіх компаній, що входять у дану групу, що консолідація приводить до спотворення принципу істинного відображення інформації;

4. Якщо за дочірніми підприємствами відсутній суворий контроль.

Бельгійське законодавство по бухгалтерському обліку і звітності повністю відповідає французькій моделі. Порівняно з іншими європейськими країнами його вирізняють дві особливості:

1. Значний вплив на бухгалтерську справу працівників і їх представників.

2. Тісний зв’язок між податковим і бухгалтерським законодавством.