1.3 Загальна характеристика бухгалтерських систем

Бухгалтерський облік – одна з функцій управління, яка характеризується чіткою системністю. Загалом під системою управління розуміють єдність керованого об’єкта й органу керування. Системою бухгалтерського обліку є певний логічний комплекс, що сформований на основі плану рахунків певної бази (виробничої, прибуткової, витратної) та здатний узагальнювати процеси виробництва, збуту і постачання, визначаючи при цьому кінцеві фінансові результати діяльності.

Основними причинами, які зумовили створення класифікації систем бухгалтерського обліку, є:

1) класифікація сприяє точнішому визначенню спільних рис і відмінностей між країнами;

2) класифікація може допомогти запровадити в країні бухгалтерську справу, вибрати систему, що найбільше підходить для тієї чи іншої держави;

3) класифікація систем є досконалим пізнавальним інструментом, який дає можливість скопіювати підходи до формування системи певного типу;

4) для спеціалістів бухгалтерського обліку класифікація є орієнтиром, що дає змогу передбачити проблеми, з якими можна зіткнутися при виборі системи.

При класифікації бухгалтерських систем виникають проблеми двох видів:

1. Брати за основу нормативи чи виходити з діючої практики? Така відмінність для деяких країн може бути суттєвою. Наприклад, у Швеції встановлено ряд бухгалтерських вимог, але на практиці головним принципом є надання інвесторам високоякісної інформації.

2. Система бухгалтерського обліку нестабільна і може переходити з однієї групи в іншу. Останнє виникає інколи протягом незначного періоду часу. Прикладом є Іран, де в 70-і рр. ХХ ст. після падіння шахського режиму відбулися суттєві зміни в системі бухгалтерського обліку. Багато великих приватних компаній були націоналізовані. Введення норм, що ґрунтуються на ісламі, призвело до ліквідації поняття процентної ставки. Деякі школи бізнесу припинили своє існування, інші утворилися на нових засадах бухгалтерського обліку. Подібні зміни можуть відбуватись і повільніше. Так, в системи бухгалтерського обліку Нової Зеландії в 60-і рр. ХХ ст. почали вводитися відмінні риси від діючих у Великобританії, хоча деякі положення системи бухгалтерського обліку в цій країні були взяті з Інституту дипломованих бухгалтерів Англії та Уельсу.

Загалом облікова система характеризується певним комплексом показників, головними з яких є:

– функціонування розвинутої системи бухгалтерських стандартів, що забезпечує отримання і використання достатньо повної та аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень. Національні бухгалтерські стандарти включають національні інструкції, положення та накази, які регламентують ведення бухгалтерського обліку;

– національний план рахунків, побудований на певній обліковій базі;

– система організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Більшості облікових систем властиві дві бухгалтерії: фінансова та управлінська, які виконують різні функції;

– методологія визначення кінцевого фінансового результату роботи підприємства;

– мета облікової системи, використання фінансових результатів діяльності.

Аналіз економічної літератури дає змогу визначити шість національних і міжнародних бухгалтерських систем:

1. Країни Східної Європи – єдина бухгалтерія; витратна база плану рахунків; мета облікової системи – зниження собівартості.

2. Країни Європейського Союзу (ЄС) – дві бухгалтерії (загальна й аналітична); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення прибутку.

3. Англосаксонська система – дві бухгалтерії (фінансова й управлінська); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення прибутку.

4. Французька система – дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії – збільшення доходу.

5. Країни Африканського Союзу – дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії – збільшення доходу.

6. Організація Об’єднаних Націй (ООН) – дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета облікової системи – збільшення доходу.