9.3 Облік основного капіталу та його знецінення

Капітал із строком служби більше одного року, в обліку проводиться як основний капітал і підлягає періодичній амортизації. Предмети, одинична вартість яких менша ніж 5000 юанів і з терміном користування менше одного року, розглядаються як періодичні витрати відповідно до обсягу, реально використаного під час виробництва.

Величину основного капіталу слід оцінювати за його початковим нагромадженим амортизаційним зносом, обчисленим рівномірним способом і застосованим на груповій основі. Залишкова вартість в обсязі до 10-ї початкової величини активу віднімається при надходженні від загальної величини знецінювання вартості.

Коли особливі обставини диктують необхідність застосування прискореного нарахування зносу або запровадження більш досконалих методів обчислення зносу, то прийнято, щоб заява розглядалася місцевими податковими органами, а кінцеве підтвердження надходить від Міністерства фінансів Китаю. У протилежному випадку ставка прискореного нарахування зносу, що перевищує нормальну величину, не може бути утриманою під час реєстрації податкової декларації.

Запровадження прискореного нарахування зносу та амортизації нематеріальних активів протягом менше 10 років, затверджене інструкцією про прибуткові податки, є одним з найбільш сприятливих режимів, які можуть бути надані підприємствам. Щоб відповідати цим сприятливим режимам, підприємство має задовольняти одну із таких умов:

- мати інвестиції у розмірі більше 5 млн. доларів;

- використовувати найсучасніше устаткування та технології;

- досягти максимальної економічної ефективності при обновленні існуючих підприємств;

- вважатися особливо необхідним підприємством, яке відповідає цим умовам, може надаватись сприятливий режим застосування прискореного нарахування зносу, або звільнення від податків, або підвищення квоти для продажу їх продукції на місцевому ринку. Рішення про вибір однієї з пільг приймається самою фірмою або шляхом консультацій з партнерами.

Встановлення фонду знецінювання та ставок періодичного знецінювання є обов'язковим для державних підприємств. Фонди, забезпечені операціями шляхом ставок знецінювання, можуть бути поєднані з іншими поточними

фондами, які знаходяться у вільному розпорядженні.

9.4 Облік нематеріальних активів

В засобах державних підприємств немає одиниць, що називаються "нематеріальними активами". На підприємствах економічних зон спостерігається інша ситуація: у випадку спільних підприємств інвестування на витрати на такі категорії, як патенти, технічні "ноу-хау", проценти від використання торгової марки, авторське право на використання території чи інші особливі привілеї вносяться на рахунок нематеріальних активів, що підлягають періодичній амортизації. Якщо купується якась товарної матеріальна цінність, то її початкова вартість має бути доступною за ціною, яку платить підприємство. Для інвестицій початкова вартість повинна встановлюватись на підставі визначення цінності цього товару, як це передбачено в угоді або контракті, укладеному між партнерами.

Витрати, що їх зазнає підприємство вільної економічної зони протягом підготовчого періоду, можуть бути віднесені на рахунок організаційних витрат (стаття у списку нематеріальних активів). Капіталізовані таким чином витрати не повинні включати ті видатки, які робляться з метою одержання фінансових та інших нематеріальних активів або проценту, одержаного протягом періоду будівництва.

Первісна вартість нематеріальних активів може бути амортизована, а періодичні амортизаційні ставки є припустимими оперативними витратами для сплати прибуткового податку. Ті одиниці, які вважаються інвестованими іноземним підприємством із передбаченням часового ліміту використання, відносяться до таких, що підлягають амортизації відповідно до встановленого ліміту часу, починаючи з місяця, коли вони вступили в дію. Одиниці, що не належать такому передбаченню, повинні бути амортизованими у період не менш ніж 10 років.