Тема 2. Бухгалтерський баланс

Зміст

2.1. Бухгалтерський баланс, його зміст і значення

2.2. Структура балансу

2.3. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями

2.1. Бухгалтерський баланс, його зміст і значення

Нагадаємо, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [1, ст. 3]. Однією з найважливіших форм фінансової звітності підприємства є бухгалтерський баланс.

У загальному розумінні, баланс ─ це рівновага. Вперше слово “баланс” у бухгалтерському розумінні було застосовано ще в першій половині ХV століття. Етимологією цього терміну є його утворення від латинських слів “bis“ (двічі) і “lanz“ (чаша терезів).

Існує два визначення балансу:

• економічне, згідно з яким це спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату,

• бухгалтерське, згідно з яким це двобічна таблиця, ліва частина якої (актив) призначена для відображення ресурсів підприємства, а права (пасив) — для відображення джерел їх формування.

Бухгалтерський баланс (далі, Баланс) одночасно входить до складу як річної, так і проміжної звітності. Звітним періодом для складання балансу як форми річної звітності є календарний рік. Проміжна ж звітність складається щоквартально, наростаючим підсумком з початку звітного року. Саме тому Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу або року (тобто, на: 31 березня, 30 червня, 30 вересня і 31 грудня).

Відповідальність за складання Балансу покладена на керівника та бухгалтера підприємства. Тож, після складання, Баланс обов’язково повинен підписуватись цими особами.

Розрізняють такі види бухгалтерського балансу:

• вступний — складається на початку діяльності підприємства;

• періодичний — складається протягом календарного року за звітними періодами;

• річний — відображує стан капіталу підприємства, розміщеного в активах і пасивах на початок наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

• об'єднувальний — складається в разі злиття кількох підприємств у об'єднання на правах юридичної особи;

• розподільний ─ складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

• санований — призначений для коригування контрактивних ти контрпасивних статей балансу;

• ліквідаційний — складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

• зведений — складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний

баланс;

• консолідований — передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи.

Тож, під бухгалтерським балансом ми будемо розуміти звіт про фінансово-майновий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, власний капітал і зобов’язання, та надає змогу отримати узагальнену та згруповану у відповідний спосіб інформацію про них.

Зміст бухгалтерського балансу складають такі його характеристики:

• повнота охоплення сукупності всіх господарських процесів підприємства;

• здійснення економічно обгрунтованого групування господарських процесів;

• відображення зв'язків між господарськими явищами з додержанням типової кореспонденції рахунків.

Значення балансу полягає в наступному:

1) це основа бухгалтерської звітності про результати господарської та фінансової діяльності підприємства за певний період;

2) він є основним джерелом інформації про майновий стан і про фінансове становище суб'єкту господарювання;

3) це інформаційне забезпечення для фінансового планування діяльності, в цілому, та контролю за грошовими потоками підприємства щодо отримання ним прибутку;

4) це інформаційна база для податкових органів, кредитних установ, органів державного управління майном та інших її зовнішних користувачів.

Зміст, форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р., № 87.