Тема 1.4. Методи сітьового планування в менеджменті

На сучасному етапі розвитку економіки підприємство усе частіше відчуває неможливість ефективного функціонування без дієздатної системи управління.

Система управління, яка представляє систему наукових підходів і методів в тісному зв’язку з організаційною і функціональною підсистемами, сприяє прийняттю та реалізації конкурентоспроможних управлінських рішень, що забезпечує стійке положення підприємства на ринку.

Проблема підвищення наукової обґрунтованості системи менеджменту приводить до необхідності використовувати в процесі навчання прогресивні методи, до яких відносяться сітьові та економіко-математичні моделі.

На основі результатів стратегічних маркетингових досліджень, прогнозування майбутніх потреб, науково-виробничих і фінансових можливостей підприємства розробляється його стратегія.

Після розробки загальної стратегії підприємства проводяться науково-дослідницькі роботи по перевірці технологічних та ресурсних можливостей реалізації розробленої стратегії. На основі загальної стратегії розробляється стратегічний план на визначений період часу на кожний напрямок діяльності.

При розробці управлінських рішень на стадії планування застосовується економіко-математичне, сітьове моделювання, метод лінійних графіків тощо.

Застосування сітьових моделей в системі менеджменту надає можливість наочно відобразити процес або задачу, що аналізується, визначити особливість цього процесу, його структуру, визначити необхідну кваліфікацію і оптимальне число виконавців кожної з робіт, підготувати науково обґрунтований і скоординований план виконання всього комплексу робіт (проекту) для вирішення поставленої задачі. Розроблений план, заснований на аналізі сітьової моделі та визначенні робіт, які не мають резерву часу, дає можливість перерозподіляти ресурси для найбільш ефективного їх використання. З використанням комп’ютерних програм існує можливість швидко обробляти великі обсяги звітних даних і отримувати своєчасну та повну інформацію про фактичний стан робіт, що дозволяє коригувати прийняті рішення, прогнозувати виконання робіт критичного шляху і концентрувати на них увагу керівників.

Сітьова модель процесу дозволяє графічно відобразити процес управління комплексом робіт, при цьому всі роботи з яких він складається, знаходяться в чітко визначеній послідовності і взаємозв’язку.

Задачі управління пов’язані з різноманітними комплексами робіт.

Комплекс робіт – це певна кількість робіт (операцій), взаємопов’язаних між собою, зі строго визначеною послідовністю їх виконання, спрямованих на досягнення кінцевої мети.

До комплексів робіт відносяться маркетингові дослідження, науково-дослідницькі роботи, перехід на новий вид виробів, залучення новітніх технологій, сучасної техніки та обладнання, тощо, тобто ті процеси без яких не може існувати сучасне підприємство на шляху виживання в умовах ринку та для забезпечення своєї ефективної роботи.

Сітьові методи планування та управління (СПУ) – це графоаналітичні методи управління процесами в системі.

Сітьова модель комплексу робіт складається із:

1. орієнтованого на кінцеву мету графіка (графа), який відображає склад і послідовність виконання робіт і називається сітьовим графіком;

2. методики розрахунку параметрів основних елементів моделі, що дозволяє проаналізувати процес, виявити резерви і на основі цього прийняти оптимальні управлінські рішення, тобто з характеристик, що визначають час, вартість та кількість необхідних ресурсів.

Основними елементами сітьової моделі процесу є робота і подія.

Робота – це трудовий процес, що потребує витрат часу та ресурсів, або процес очікування, який не потребує затрат ресурсів, але вимагає витрат часу.

Приклад процесу очікування: висихання фарбованих поверхонь або термообробка чи усадка виробів.

Робота характеризується назвою (тобто описом та номером) і обсягом (тобто тривалістю та трудомісткістю).

Подія – це фіксований момент часу, який означає одночасно закінчення попередньої роботи та початок наступної.

Подія, на відміну від роботи, не є процесом та не має тривалості. Подія – це констатація факту виконаної роботи.

Подія характеризується складом вхідних та вихідних робіт, їй присвоюється певний (порядковий) номер та надається визначення (тобто виконання попередньої роботи, наприклад: „необхідний матеріал доставлено” і т. ін.).

Р обота на сітьовому графіку відображається у вигляді стрілки:

П одія – у вигляді кола:

Робота, що передує події є вхідною, що слідує за подією – вихідною.

Кожна робота пов’язує пару подій: початкову подію (і) і кінцеву подію (j) (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Зображення зв’язку початкової (і) і кінцевої (j) подій з роботою

Подія, з якої починається креслення сітьового графіка і яка не має вхідних робіт, називається вихідна подія та їй присвоюється номер “0”.

Подія, яка не має вихідних робіт і якою завершується побудова сітьового графіка, називається завершальна подія. Всі інші події сітьового графіка, називаються проміжними.

Шлях сітьового графіка – це послідовність взаємопов’язаних робіт і подій.

Шлях від вихідної події до завершальної є повним.

Шлях, що має максимальну тривалість називається критичним.

Критичний шлях представляє собою послідовність взаємопов’язаних робіт, які не мають резерву часу. Тобто до цих робіт повинна бути звернена підвищена увага.

При побудові сітьового графіку необхідно дотримуватись наступних правил (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.